Ухвала суду № 53496551, 11.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2015 рокусправа № П/811/325/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Протеїн - Продакшн» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Протеїн - Продакшн» (далі - ТОВ «ТД Протеїн - Продакшн») звернувся до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення №0000922204 від 04.11.2014 року, яким ТОВ «ТД «Протеїн-Продакшн» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартітсь в розмірі 9 252 981 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 6 168 654 грн., штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3 084 327 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.03.2015 року позов задоволено, скасовано прийняте Кіровоградською ОДПІ податкове повідомлення - рішення №0000922204 від 04.11.2014 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кіровоградською ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ТД «Протеїн-Продакшн» зареєстроване в якості юридичної особи 12.02.2009 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради , основним видом діяльності якого за КВЕД є виробництво олії та тваринних жирів (23).

Кіровоградською ОДПІ в період з 29.09.2014 року по 03.10.2014 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «ТД «Протеїн-Продакшн» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «Сларус» за листопад 2013 року, січень, квітень 2014року, ТОВ «Укрмаслоімпекс» за грудень 2013 року, ТОВ «ТК Константа» за квітень- червень 2014 року, ТОВ «Агро-Даб» за травень, червень 2014 року, ПП «ПСП Союз» за травень 2014 року, ТОВ «Сітрекс» за червень 2014 року, ТОВ «Украгроінвест» за червень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки № 61/11-23-22-04/36390340 від 10.10.2014 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за перевірений період на загальну суму 6 168 654 грн., в тому числі за листопад 2013 року - 39 260 грн., грудень 2013 року - 15 543 грн., січень 2014 року - 23 581 грн., квітень 2014 року - 473 520 грн., травень 2014 року - 1 254 354 грн., червень 2014 року - 4 362 396 грн.

Висновки податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтуються на отриманих від інших податкових органів актів перевірки контрагентів ТОВ «Сларус», ТОВ «Укрмаслоімпекс», ТОВ «ТК Константа», ТОВ «Агро-Даб», ПП «ПСП Союз» , ТОВ «Сітрекс», ТОВ «Украгроінвест» щодо нереальності укладених правочинів по ланцюгу постачання.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000922204 від 04.11.2014 року, яким ТОВ «ТД «Протеїн-Продакшн» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 9 252 981 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 6 168 654 грн., штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3 084 327 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно вищевказаних норм, ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ТД «Протеїн-Продакшн» укладено з ТОВ «Сларус» договір на виконання транспортних послуг №07/02/13 від 07.02.2013 року; з іншими контрагентами укладені договори поставки товару - насіння сої, а саме: з ТОВ «Укрмаслоімпекс» договір поставки №20/5-Б від 20.05.2013 року; з ТОВ «Украгроінвест» договір поставки №03/12-Ф від 03.12.2013 року; з ПП «ПСП Союз» договір поставки №31/03-К від 31.03.2014 року; з ТОВ «Сітрекс» договір поставки №06/05 від 06.05.2014 року; з ТОВ «Агро-Даб» договір поставки№28/05 Ф від 28.05.2014 року; з ТОВ «ТК Константа» договори поставки №19/03 від 19.03.2014 року, №31/03 від 31.03.2014 року товару - насіння сої та жмиху соняшника.

Виконання вищевказаних договорів підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, товаро - транспортними накладними, актами надання послуг, специфікаціями, платіжними дорученнями тощо.

Отриманий товар - використаний позивачем у господарській діяльності для виробництва власної продукції, яка в подальшому реалізована іншим контрагентам, що підтверджено первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону № 996-XIV.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем правомірно віднесені суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за листопад, грудень 2013 року, січень, квітень - червень 2014 року, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків правочини, укладені позивачем з контрагентами ТОВ «Сларус», ТОВ «Укрмаслоімпекс», ТОВ «Украгроінвест», ПП «ПСП Союз», ТОВ «Сітрекс», ТОВ «Агро-Даб», ТОВ «ТК Константа» мають ознаки нікчемності.

Оскільки відповідачем не надані належні докази нереальності укладених позивачем з контрагентами правочинів, відсутні рішення суду про визнання їх такими, також не існує судових рішень, якими контрагенти позивача визнані фіктивними, а їх установчі документи - недійсними, на час дії угод ТОВ «Сларус», ТОВ «Укрмаслоімпекс», ТОВ «Украгроінвест», ПП «ПСП Союз», ТОВ «Сітрекс», ТОВ «Агро-Даб», ТОВ «ТК Константа» були зареєстровані в установленому порядку як платники податку на додану вартість , мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем висновок про нереальність правочинів з зазначеними контрагентами зроблений на припущеннях.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України згідно приписів ч.2 ст.71 КАС України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що винесене Кіровоградською ОДПІ податкове повідомлення - рішення №0000922204 від 04.11.2014 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.

Суд першої інстанції у відповідності до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України правильно стягнув з Державного бюджету України на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 487,20 грн.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова