Ухвала суду № 53496517, 12.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 рокусправа № 804/7339/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі № 804/7339/15 за позовом публічного акціонерного товариства «Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту» 10 червня 2015 року звернулось до суду з позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником якої є Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, згідно з яким, просить визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0001571502, №0001581502 від 30 квітня 2014 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки висновки відповідача викладені у акті №315/04-81-15-02/01236549 від 11 квітня 2014 року (далі - акт перевірки) на підставі якого було прийнято оскаржені рішення є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що дії відповідача щодо проведення перевірки позивача є законними, а вимоги позивача необґрунтованими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю за 2012-2014 рік з питання дотримання граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Перевіркою встановлено порушення платником термінів сплати самостійно визначеного у податкових деклараціях грошового зобов'язання з плати за землю протягом строків, визначених пп.287.3 ст.287 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено акт №315/04-81-15-02/01236549 від 11 квітня 2014 року, згідно з яким встановлено, що позивачем порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку з вересня 2012 року (30 жовтня 2012 року) по квітень 2013 року (30 травня 2013 року), а саме:

відповідно рядка 5 самостійно поданої податкової декларації по земельному податку на 2012 рік від 16.02.2012 №9005721301 (звітна), нарахування в КОР по коду платежу 13050100 становлять суму податкового зобов'язання щомісячно - з січня по листопад 35510,38 грн.; грудень-35510,41 грн. Річна сума 126124,59 грн.

Станом на 30.09.2012р. заборгованість підприємства склала 35505,87 грн.;

відповідно рядка 7 «нараховано до збільшення податкового зобов'язання по земельному податку на 2011 рік (позитивне значення (р.5-р.6))» самостійно поданої уточнюючої податкової декларації з земельного податку на 2011 рік від 09 листопада 2012 року №9017054893 нарахування в КОР до збільшення складає з січня по листопад - по 9591,72 грн.; за грудень - 9591,77 грн. Нарахування за минулий період 2011 року в КОР по терміну подання декларації 09.11.2012р. збільшилися на загальну суму по рядку 7 декларації 115100,69 грн.; +1,00 грн. (самостійно нараховано штрафу по декларації);

відповідно рядка 7 «нараховано до збільшення податкового зобов'язання по земельному податку на 2010 рік (позитивне значення (р.5-р.6))» самостійно поданої уточнюючої податкової декларації з земельного податку за 2010 рік від 09 листопада 2012 року №9007136363. нарахування в КОР до збільшення складає з червня по листопад - по 24983,88 грн.; за грудень - 24983,85 грн. Нарахування за минулий період 2010 року в КОР по терміну подання декларації 09 листопада 2012 року збільшилися на загальну суму по рядку 7 декларації - 174887,13 грн.; +5246,61 грн. (самостійно нараховано штрафу по декларації).

Станом на 09 листопада 2012 року заборгованість підприємства склала 370766,29 грн.;

відповідно рядка 9 «нараховано до зменшення податкового зобов'язання по земельному податку на 2011 рік (від'ємне значення (р.5-р.6))» самостійно поданої уточнюючої податкової декларації з земельного податку на 2011 рік від 23 листопада 2012 року №9017072388 нарахування в КОР до зменшення складає з січня по листопад - по 9591,72 грн.; за грудень - 9591,77 грн. Нарахування за минулий період 2011 року в КОР по терміну подання декларації 23 листопада 2012 року зменшилися на загальну суму по рядку 9 декларації - 115100,69 грн.;

відповідно рядка 9 «нараховано до зменшення податкового зобов'язання по земельному податку на 2010 рік (від'ємне значення (р.5-р.6))» самостійно поданої уточнюючої податковій декларації з земельного податку за 2010 рік від 23 листопада 2012 року №9007138996. нарахування в КОР до зменшення складає з червня по листопад по 24983,88 грн.; за грудень - 24983,85 грн. Нарахування за минулий період 2010 року в КОР по терміну подання декларації 23 листопада 2012 року зменшилися на загальну суму по рядку 9 декларації - 174887,13 грн.

Станом на 23.11.2012р. заборгованість підприємства склала 80778,47 грн.;

відповідно самостійно поданої податкової декларації по земельному податку на 2013 рік від 19 лютого 2013 року №1300001972 (звітна) нарахування в КОР по рядку 5 становлять суму податкового зобов'язання по земельному податку щомісячно - з січня по листопад 35510,38 грн.; грудень - 35510,41 грн. Річна сума 126124,59 грн. (а.с.12-15).

Заперечення позивача до акта перевірки відповідачем залишено без задоволення (а.с.18-22).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 30 квітня 2014 року:

-№0001571502, яким позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 71921,89 грн. (а.с.25).

-№0001581502, яким зобов'язано сплатити штраф в розмірі 24996,75 грн. (а.с.23).

За результатами адміністративного оскарження вищевказані податкові-повідомлення рішення залишено без змін (а.с.38-41)

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

В силу вимог п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

У відповідності до п. 1 та п. 2 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Згідно із ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Тобто, податковий борг, про який йде мова в статті 126 Податкового кодексу України, може бути погашено коштами та іншим майном (майновими правами) платника податків.

Таким чином, надаючи аналіз вказаним нормам права, суд першої інстанції, обґрунтовано дійшов висновку про те, що податковий борг не може бути погашений шляхом подання уточнюючих розрахунків із зазначенням в них меншої суми податкових зобов'язань, а ніж ті суми, які були задекларовані раніше.

Як свідчать встановлені судом обставини, позивачем в межах строку визначеного п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України 23 листопада 2012 року подано до податкового органу уточнюючі розрахунки на податкові декларації №9007138996 та № 9017072388, якими зменшено податкові зобов'язання із земельного податку за 2010 та 2011 роки.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що подання уточнюючих розрахунків, якими зменшено суму самостійно визначеного грошового зобов'язання, не є тотожним поняттю «погашення податкового боргу», тобто сплатою боргу з плати за землю за рахунок майна платників податків, та тягне за собою зміну раніше задекларованих податкових зобов'язань, в цьому випадку шляхом їх зменшення у зв'язку із виявленою помилкою, їх подання не може бути прирівняне до поняття «погашення податкового боргу», як це зазначено в розрахунку штрафних санкцій.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що визначення штрафних санкцій, є дискреційною функцією суб'єкта владних повноважень (Криворізької центральної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області), тому суд позбавлений можливості коригувати суму штрафних санкцій в бік його збільшення або зменшення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем в акті перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, не наведено тих обставин, які б свідчили про порушення позивачем Податкового кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі №804/7339/15 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 13 листопада 2015 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко