Постанова № 53495813, 12.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 листопада 2015 року № 826/22656/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністью " Портал-КЖ-Буд" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві про скасування податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Портал КЖ-Буд" (далі - ТОВ «Портал КЖ-Буд», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві) про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.09.2015 № 0003162201, № 0003142201.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновки акту від 28.08.2015 № 34/26-53-22-01-21/37553680 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Портал КЖ-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Брокбудкепітал» за період з 01.01.2014 року по 31.07.2015 року» є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами, що вказує на протиправність прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні з урахуванням положень частини 4 статті 122 КАС України ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Портал КЖ-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Брокбудкепітал» за період з 01.01.2014 року по 31.07.2015 року за результатом якої складено акт від 28.08.2015 № 34/26-53-22-01-21/37553680 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлені порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1156972 грн. у т. ч. за лютий 2014 на суму 10508 грн., за березень 2014 на суму 12000 грн., за квітень 2014 на суму 2166 грн., за травень 2014 на суму 31083 грн., за червень 2014 на суму 8725 грн., за липень 2014 на суму 55816 грн., за серпень 2014 на суму 44845 грн., за вересень 2014 на суму 135206 грн., за жовтень 2014 на суму 322719 грн., за листопад 2014 на суму 148910 грн., за грудень 2014 на суму 306975 грн., за січень 2015 на суму 78019 грн.

- п. 138.1.1 п. 138.2, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 961866 грн. в т. ч. за 2014 рік у сумі 961866 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.09.2015:

- № 0003162201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 446 215,00 грн. (за основним платежем 1156972 грн., за штрафним (фінансовими) санкціями 289243 грн.);

- №0003142201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 179 418,00 грн. (за основним платежем 943535 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 235883,75 грн.);

Порушення позивачем податкового законодавства податковий орган обґрунтовує безтоварністю фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «Брокбудкепітал».

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень позивачем податкового законодавства слугували наступні обставини відображені в акті, а саме:

«Від ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві надійшла Податкова інформація від 20.03.2015 року № 381/26-59-22-04/37450960 щодо неможливості проведення зустрічної зірки ТОВ «Брокбудкепітал» за період з 01.03.2011 по 28.02.2015 року для врахування в роботі». Відповідно до зазначеної інформації місцезнаходження платника податків ТОВ «Брокбудкепітал» за податковою адресою не встановлено

Крім того від ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві надійшла постанова від 14.07.2015 року СУ ФР ДПІ старший слідчий у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві майор податкової міліції Попушой О. В., про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Портал КЖ-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Брокбудкепітал» за період з 01.01.2014 року по 31.07.2015 року. У вказаній постанові встановлено, що зокрема діяльність контрагента позивача ТОВ «Брокбудкепітал» спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту для контрагентів - покупців, що свідчить про не підтвердження реального здійснення господарських операцій.

У зв'язку з чим податковим органом зроблено висновок, що позивачем не проявлено розумної обережності при укладанні договорів з постачальником ТОВ «Брокбудкепітал», що свою чергу призвело до порушення положень Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість і податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Брокбудкепітал».

Стосовно посилання податкового органу на постанову старшого слідчого у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві майор податкової міліції Попушой О. В, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий орган не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення у кримінальному провадженні.

Правова оцінка доказам зібраним під час досудового слідства у кримінальному провадженні надається виключно судом під час судового розгляду кримінальної справи.

Доказів існування вироку у кримінальній справі, який відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України був би обов'язковий для суду під час розгляду даної адміністративної справи, відповідачем не надано.

Щодо посилання відповідача на Податкову інформацію від 20.03.2015 року № 381/26-59-22-04/37450960 щодо неможливості проведення зустрічної зірки ТОВ «Брокбудкепітал» за період з 01.03.2011 по 28.02.2015 року суд зазначає наступне.

Чинним законодавством не передбачено відображення суджень податкового органу відносно неправильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.

Також суд зауважує, що співставлення даних податкової звітності з бази автоматизованого контролю, як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12.

Таким чином, вище згаданий акт та інформація не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення податкового законодавства.

Крім того, суд наголошує, що Листом Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 визначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".

Отже висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу змісту податкової інформації та постанови слідчого відносно ТОВ «Брокбудкепітал» не є належними доказом безтоварності господарської операції між ТОВ «Брокбудкепітал» та позивачем, оскільки результати аналізу другого ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються позивача.

Суд звертає увагу, що у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, яка викладена у його листі №742/11/13-11 від 02.06.2011року судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема:

- Рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

- Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. Зокрема, встановити статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

- Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. В обов'язковому порядку необхідно дослідити наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Відповідно до акту перевірки основним видом діяльності позивача є спеціалізована діяльність із дизайну, діяльність у сфері інжирингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, виробництво дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів, будівництво житлових і нежитлових будівель, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту та діяльність у сфері архітектури.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Також у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у його листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

При цьому у вищезгаданому листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

В ході судового розгляду також було встановлено, що протягом 2014 року між ТОВ "Портал КЖ-Буд" (Замовник), в особі директора Клюйка Ф. П. і ТОВ «Брокбудкепітал» (Підрядник), в особі директора Чорного Р. В., були укладені письмові договори, а саме:

- договір підряду № 16/06 від 16.06.2014 року згідно якого Підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі виконати за завданням Замовника з використанням своїх матеріалів та устаткування будівельно-оздоблювальні роботи Торгівельного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 3 (літера 1-А) в м. Києві;

- договір підряду № 01/07 від 01.07.2014р. згідно якого Підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі за завданням Замовника виконати ремонт ТП «Лантманнен Акса» за адресою: м. Бориспіль, вул. Привокзальна 3, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. Загальна вартість робіт по договору складає 42 000,00;

- договір підряду № 15/07 від 15.07.2014р. згідно якого Підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі за завданням Замовника виконати роботи з реконструкції площ корпусу БФ-2 для будівництва багатофункціонального залу з прилеглими приміщеннями Банкнотно-монетного двору Національного банку України за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 7, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. Загальна вартість робіт по договору складає 220 541,52 грн.;

- договір субпідряду № 22/07 від 22.07.2014р. згідно якого Підрядник (ТОВ «Портал КЖ-Буд») доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Брокбудкепітал») бере на себе зобов'язання виконати роботи по об'єктах згідно виданої Підрядником проектної документації, об'єктних та локальних кошторисів та додатків до договору;

- договір підряду № 23/12 від 23.12.2014р. згідно якого Підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі за завданням Замовника виконати роботи по ремонту приміщення ТВБВ філії - Головного управління по м. Києву та Київській області ЛТ «Ощадбанк», розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 26.

- договір підряду № 03/01 від 19.01.2015р. згідно якого Підрядник (ТОВ «Портал КЖ-Буд») доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Брокбудкепітал») бере на себе зобов'язання виконати роботи по об'єктах згідно виданої Підрядником проектної документації, об'єктних та локальних кошторисів та додатків до договору;

- договір субпідряду № 51/10 від 14.10.2014р. згідно якого Підрядник (ТОВ «Портал КЖ-Буд») доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Брокбудкепітал») бере на себе зобов'язання виконати роботи по об'єктах згідно виданої Підрядником проектної документації, об'єктних та локальних кошторисів та додатків до договору;

- договір субпідряду № 62/12 від 30.12.2014р. згідно якого Підрядник (ТОВ «Портал КЖ-Буд») доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Брокбудкепітал») бере на себе зобов'язання виконати робот и по об'єктах згідно виданої Підрядником проектної документації, об'єктних та локальних кошторисів та додатків до договору;

- договір субпідряду № 59/10 від 21.10.2014р. згідно якого Підрядник (ТОВ «Портал КЖ-Буд») доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Брокбудкепітал») бере на себе зобов'язання виконати роботи по об'єктах згідно виданої Підрядником проектної документації, об'єктних та локальних кошторисів та додатків до договору;

- договір субпідряду № 21/38 від 21.08.2014р. згідно якого Підрядник (ТОВ «Портал КЖ-Буд») доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Брокбудкепітал») бере на себе зобов'язання виконати роботи по об'єктах згідно виданої Підрядником проектної документації, об'єктних та локальних кошторисів та додатків до договору;

- договір субпідряду №22/39 від 21.08.2014р. згідно якого Підрядник (ТОВ «Портал КЖ-Буд») доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Брокбудкепітал») бере на себе зобов'язання виконати роботи по об'єктах згідно виданої Підрядником проектної документації, об'єктних та локальних кошторисів та додатків до договору;

- договір субпідряду № 28/11 від 28.11.2014р. згідно якого Підрядник (ТОВ «Портал КЖ-Буд») доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Брокбудкепітал») бере на себе зобов'язання виконати роботи по об'єктах згідно виданої Підрядником проектної документації, об'єктних та локальних кошторисів та додатків до договору;

- договір субпідряду №46/10 від 24.09.2014р. згідно якого Підрядник (ТОВ «Портал КЖ-Буд») доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Брокбудкепітал») бере на себе зобов'язання виконати роботи по об'єктах згідно виданої Підрядником проектної документації, об'єктних та локальних кошторисів та додатків до договору;

- договір субпідряду №63/11 від 21.11.2014р. згідно якого Підрядник (ТОВ «Портал КЖ-Буд») доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Брокбудкепітал») бере на себе зобов'язання виконати роботи по об'єктах згідно виданої Підрядником проектної документації, об'єктних та локальних кошторисів та додатків до договору.

На підтвердження фактів отримання результатів робіт і послуг від контрагента (ТОВ «Брокбудкепітал»), позивач надав до суду копії наступних документів:

- договорів № 16/06 від 16.06.2014р.; № 01/07 від 01.07.2014 р.; 15/07 від 15.07.2014р.; № 22/07 від 22.07.2014 р.; № 19/08 від 19.08.2014р.; № 21/38 від 21.08.2014 р.; № 22/39 від 21.08.2014р.;№ 21/40 від 21.08.2014 р.; № 13/45 від 13.09.2014 р.;№ 47/10 від 23.09.2014р.; № 48/10 від 24.09.2014р.; № 46/10 від 24.09.2014р.; № 51/10 від 14.10.2014р. (в 2-х екземп.); № 54/10 від 15.10.2014р.; № 59/10 від 21.10.2014р.; № 57/10 від 21.10.2014р.; № 63/11 від 21.11.2014р.; № 28/11 від 28.11.2014р.; № 23/12 від 23.12.2014р.; № 62/12 від 30.12.2014р.; № 03/01 від 19.01.2015 р.;

- платіжних доручень від 25.02.2015 року № 36, від 16.10.20154№ 260, від 20.08.2014 № 32, від 30.09.2014 № 207, від 29.12.2014 №579, від 25.02.2015№ 35, від 25.02.2015 № 30, від 28.01.2015 № 673, від 25.02.2015 №31, від 25.12.2014 № 573, від 27.08.2014 № 40, від 13.02.2015 № 751, від 22.10.2014 № 288, від 03.12.2014 № 507, від 25.12.2014 № 572, від 08.10.2014 №243, 10.12.2014 №531, від 16.10.2014 № 256, від 08.10.2014 № 244, від 13.02.2015 № 755, від 04.12.2014 № 512, від 25.12.2014 № 11, від 03.09.2014 № 66, від 25.02.2015 № 34, від 12.11.2014 № 405, від 25.02.2015 № 33, від 25.02..2014 № 32, від 01.10.2014 № 213, від 19.12.2014 № 546, від 13.02.2015 № 753, від 29.12.2014 № 578, від 04.09.2014 № 79, від 11.09.2014 № 113, від 11.09.2014 №117, від 03.09.2014 № 65, від 28.01.2015 № 672, від 06.02.2015 № 723, від 27.08.2014 № 41, від 24.11.2014 № 460, від 03.12.2014 № 508, від 19.11.2014 № 448, від 29.01.2015 № 692, від 18.11.2014 № 435, від 31.10.2014 № 349, від 30.10.2014 №318, від 29.01.2015 № 690, від 31.10.2014 № 352, від 17.10.2014 № 276, від 29.01.2015 № 691, від 24.10.2014 № 294, від 16.12.2014 № 539, від 16.12.2014 № 539, від 13.02.2015 № 756, від 26.09.2014 № 199, від 19.11.2014 № 446, від 18.12.2014 № 545, від 27.01.2015 № 667, від 06.02.2015 № 724, від 26.11.2014 №478, від 14.08.2014 № 9, від 01.09.2014 № 112, від 31.10.2014 № 350, від 25.02.2015 № 800, від 22.10.2014 № 289, 29.12.2014 № 577, від 31.10.2014 №351, від 13.08.2014 №5, від 22.10.2014 № 287, від 14.08.2014 №10, від 16.10.2014 №259, від 16.12.2014 № 540, від 16.12.2014 540, від 12.11.2014 № 404, від 13.02.2015 № 754, від 13.02.2015 № 750, від 16.10.2014 № 258, від 29.12.2014 № 580, від 11.09.2014 №118, від 13.02.2015 № 752, від 04.09.2014 № 80, від 19.09.2014 № 167, від 11.09.2014 №111, від 28.11.2014 №487, від 11.09.2014 № 110, від 11.09.2014 № 107, від 11.09.2014 № 115, від 30.10.2014 №331, від 04.12.2014 №513, від 30.10.2014 № 332, від 11.09.2014 № 116, від 28.01.2015 № 674, від 08.10.2014 № 242, від 24.11.2014 № 450, від 12.11.2014 № 403, від 12.11.2014 № 403, від 25.02.2015 № 30, від 11.09.2014 № 107, від 19.08.2014 №31, від 16.10.2014 №257.

Проте, більшість даних платіжних доручень виписані за роботи щодо виду цивільно-правових договорів, які не відповідають договорам, копія яких наявні в матеріалах справи та були надані перевіряючим під час здійснення планової виїзної перевірки ТОВ «Портал КЖ-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «БРОКБУДКЕПІТАЛ» за період з 01.01.2014 року по 31.07.2015 та за наслідками виконання яких позивачем визначені податкові зобов'язання. Зокрема, наприклад платіжні доручення № 260 від 16.10.2014 року на суму 32 312,00 грн. згідно договору № 21/40 від 21.08.2014, № 32 від 20.08.2014 року на суму 30 000,00 грн. за роботи згідно договору № 03/03 від 03.03.2014, № 207 від 30.09.2014 на суму 34 000,00 грн. за роботи згідно договору № 21/39 від 21.08.2014р., № 579 від 29.12.2014 на суму 34 122,00 грн. за роботи згідно договору № 47/10 від 23.09.2014, № 35 від 25.02.2015 на суму 23 040,00 грн. за матеріали згідно договору № 27/08 від 27.08.2015 року.

Також позивачем до матеріалів справи долучено копії податкових накладних, а саме № 1086 від 28.02.2014, № 1084 від 21.02.2014, № 1085 від 28.02.2014, № 1115 від 31.03.2014, № 1114 від 31.03.2014, № 1439 від 24.04.2014, № 1438 від 30.04.2014, №1247 від 30.05.2014, № 200 від 22.05.2014, № 198 від 12.05.2014, №1776 від 25.06.2014, № 1812 від 31.07.2014, № 1811 від 31.07.2014, № 556 від 30.07.2014, № 1810 від 18.07.2014, № 1843 від 29.08.2014, № 1842 від 28.08.2014, № 184 від 27.08.2014, № 1841 від 27.08.2014, № 1840 від 26.08.2014, № 1839 від 19.08.2014 № 1838 від 11.08.2014, № 189 від 19.08.2014, № 1679 від 30.09.2014, № 1677 від 30.09.2014, №1678 від 30.09.2014, № 408 від 26.09.2014 та інші згідно переліку (т. 1 а. с. 106-107), в яких в тому числі відомості щодо виду цивільно-правових договорів підряду та субпідряду не відповідають договорам, копії яких наявні в матеріалах справи та надавались відповідачу під час проведення перевірки.

При цьому в матеріалах справи відсутні та позивачем не надані копії податкових накладних складених на виконання договорів підряду № 23/12 від 23.12.2014р., № 03/01 від 01 від 19.01.2015р., № 51/10 від 14.10.2014, № 62/12 від 30.12.2014, № 28/11 від 28.11.2014 та № 63/11 від 21.11.2014.

Копії актів приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, видаткові накладні та рахунки фактури також видані за наслідками виконання інших цивільно-правових договорів, ніж наявних в матеріалах справи та наданих перевіряючим під час здійснення перевірки.

Інших первинних, оформлених на підставі перелічених вище Договорів із визначенням виду робіт по об'єктах згідно виданої Підрядником проектної документації, об'єктних та локальних кошторисів та додатків до договорів, актів приймання-передачі, кошторисних документів на виконання робіт та платіжних документів на підтвердження проведення розрахунку з контрагентами в повному обсязі на виконання саме договорів № 16/06, 01/07, 15/07, 22/07, 23/12, 03/01, 51/10, 62/12, 59/10, 21/38, 22/39, 28/11, 46/10, 63/11 позивачем надано не було.

Оскільки позивачем не надано суду належних доказів реального виконання умов спірних договорів, отже висновок податкового органу про порушення п. 44.1 ст. 44, п. п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198, та п. 138.1.1 п. 138.2, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України на думку суду є обґрунтованим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ТОВ "Портал КЖ-Буд" не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В. І. Келеберда