Постанова № 53495789, 11.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2015 року № 826/22890/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім завод Євроформат"

до

Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про

визнання протиправними дій та скасування наказу №560 від 25.03.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім завод Євроформат” – (далі – ТОВ “Торговий дім завод Євроформат”, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, відповідач) з вимогами про визнання протиправними дії відповідача під час винесення наказу № 560 від 25.03.2015 року “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки” та про визнання протиправним та скасування наказу № 560 від 25.03.2015 року “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки”.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно, в супереч вимогам Податкового кодексу України видано оскаржуваний наказ “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки”. За таких обставин, на думку позивача порушені права та інтереси останнього, а відтак спірний наказ підлягає скасуванню, а дії відповідача щодо його прийняття є протиправними.

Відповідач - Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи. В якості безпідставності позовних вимог відповідач зазначив, що оскаржуваний наказ прийнято відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

В судовому засіданні з урахуванням положень ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2015 року позивачу надіслано запит від ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 2292/10/26-54-22-02 про надання інформації та її документального підтвердження.

Листом від 17.02.2015 року ТОВ “Торговий дім завод Євроформат” відмовив відповідачу в наданні інформації та копій документів.

Наказом в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 25.03.2015 року № 560, на підставі ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Торговий дім завод Євроформат” з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП “Єврошляхстандарт” та ТОВ “УДТС” за період з 01.10.2014 по 31.12.2014 тривалістю 5 робочих днів з 26.03.2014 по 01.04.2015.

Також відповідачем на підставі зазначеного наказу складено направлення на перевірку від 26.03.2015 № 567.

26.03.2015 згідно направлення № 567 та наказу № 560 відповідачем здійснено виїзд на податкову адресу ТОВ “Торговий дім завод Євроформат”. Проте, посадові особи позивача відмовились від допуску до перевірки, посилаючись на відсутність законних підстав для її проведення про що складено відповідний Акт.

Позивач вважає дії ДПІ Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо прийняття наказу від 25.03.2015 № 560 та Наказ протиправними та вчиненими з порушенням вимог чинного законодавства України та просить скасувати вказаний наказ, а дії під час його винесення визнати протиправними.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України)

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Приписи п. 73.3 ст. 73 ПК України встановлюють, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Аналіз вказаного свідчить, про відсутність у контролюючого органу обов'язку в широку розмінні зазначати в запиті на подання інформації адресованого платнику податків виявлені факти (їх конкретизацію), які свідчать про порушення останнім податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, документальна позапланова перевірка може бути проведена контролюючим органом, за наявності підстав для проведення останньої, визначених ст. 78 Податкового кодексу України та за умови прийняття керівником органу державної податкової служби наказу про її проведення.

Як вбачається з матеріалів справи та вказувалось вище, відповідачем надіслано позивачу запит про надання інформації та її документального підтвердження № 2292/10/26-54-22-02 від 04.02.2015 року.

На думку позивача, вказаний запит був оформлений не належним чином всупереч вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Суд не погоджується з вказаним твердженнями позивача з огляду на наступне.

По-перше, зазначений запит містить підстави для надіслання запиту, зокрема вказано наступне “ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві встановлено завищення податкових зобов’язань/кредиту з податку на додану вартість та доходів/витрат, фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток по ланцюгу постачання з використанням взаємовідносин з контрагентами, які надали податкову вигоду…”

По-друге, запити містять переліки інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

Таким чином, суд приходить до висновку, що запит контролюючим органом був складений у відповідності до п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Судом враховано, що в матеріалах справи, наявна відповідь позивача на запит відповідача, однак запитуваних документів позивачем надано не було.

З вказаного слідує, що у відповідача були підстави для проведення документальної позапланової перевірки ТОВ “Торговий дім завод Євроформат” у відповідності до п.п 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

За таких обставин, оскаржуваний наказ та дії при його винесенні вчинено податковим органом в межах його компетенції та у відповідності до норм податкового законодавства, оскільки на запит податкового органу про надання документів, позивачем не надано перелік документів, що є достатньою умовою для призначення перевірки, а тому позовні вимоги по визнанню протиправними дії під час винесення наказу № 560 від 25.03.2015 року “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки” суд вважає необґрунтованими.

В той же час, в абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 2-зп від 23.06.1997 в справі № 3/35-313 вказано, що "…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію."

В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України № 9-рп/2008 від 22.04.2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, на думку суду оскаржуваний наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання, а тому не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ не є юридично значимим для позивача.

За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу не спрямовані на захист порушених прав та інтересів позивача, а отже є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість дій та рішення, тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім завод Євроформат” не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя В. І. Келеберда