Ухвала суду № 53495597, 02.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

02 жовтня 2014 року № 826/13270/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К. Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ДПІ в Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві про зміну способу і порядку виконання рішення суду в межах адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Інтернешнл" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005592220 від 22.04.2013,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Інтернешнл» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тек5сту - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22 квітня 2013 року № 0005592220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року, задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Інтернешнл». Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 22 квітня 2013 року № 0005592220. Присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Інтернешнл» судовий збір у сумі 1395,84 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві.

23 вересня 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2013 року в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь ТОВ «Прем'єр Інтернешнл» судового збору в розмірі 1395,84 грн. на стягнення судових витрат у розмірі 1395,84 грн., присуджених на користь ТОВ «Прем'єр Інтернешнл» за рахунок Державного бюджету України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2014 року розгляд питання про зміну порядку і способу виконання судового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні 02 жовтня 2014 року.

В судовому засіданні 02 жовтня 2014 року представник відповідача підтримав зазначену заяву, мотивуючи свої пояснення тим, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Представник позивача проти задоволення заяви заперечив та пояснив, що виконавчий лист за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2013 року в частині стягнення судового збору виконаний, підтвердженням чого є платіжне доручення від 30.09.2014 року № 994, а отже відсутні підстави для задоволення заяви про заміну порядку і способу виконання судового рішення.

Розглянувши вищевказану заяву, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вже було зазначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд у резолютивній частині постанови від 26 жовтня 2013 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року, зазначив обов'язок органу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві стягнути судові витрати у сумі 1395,84 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Крім того, судом також враховується, що заявником не зазначено жодних обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, зокрема, відсутність коштів на рахунку, стихійне лихо тощо.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя К.Ю. Гарник