Постанова № 53495360, 04.11.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"04" листопада 2015 р. № 820/10509/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Сайко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Технобазіс" до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Технобазіс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000139/2 від 25 серпня 2015 року Чернігівської митниці ДФС;

2. Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00201 Чернігівської митниці ДФС.

В обґрунтування позову зазначено, що прийняті відповідачем Рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000139/2 від 25 серпня 2015 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00201 є незаконними та такими що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, зазначивши, що Рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000139/2 від 25 серпня 2015 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00201 є законними та такими що винесені в межах чинного законодавства України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом 25.08.2015 позивачем до митниці подана митна декларація (далі - МД) № 102110000/2015/024664 на товар №№ 1, 4-5, який надійшов згідно контракту від 04.05.2015 № RK-TBS4/05/15, укладеного між ПП «Технобазіс» та фірмою ZHEJIANG RONGKUN MAOYI LIMITED, CHINA.

Митна вартість товару, який підлягав митному оформленню, визначена позивачем за ціною договору (контракту) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ).

Згідно положень п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Тобто, орган доходів і зборів, в першу чергу, цікавить кон'юнктура ринку відповідного товару та відповідність оцінюваного товару кон'юнктурі цього ринку. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару орган доходів і зборів повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості. Тому для підтвердження ціни, як «дійсної вартості» товару у розумінні ст. VII ГАТТ, органом доходів і зборів аналізуються висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості вищевказаного товару та проведенні аналізу поданих до митного оформлення за МД № 102110000/2015/024664 встановлено, що:

- прайс-листи від 08.07.2015 № 110 та 10.07.2015 № 26636 не містять інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція. Тому вони не можуть бути прийняті як додаткова цінова інформація для підтвердження задекларованого рівня митної вартості товару, оскільки відповідно до ст. 64 МК України митна вартість імпортних товарів не може бути визначена на підставі товарів на внутрішньому ринку країни-експортера та ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

- калькуляція на товар від 30.07.2015 № RA000304/010/8 надана не виробниками товару - ZHEJIANG HUASHA INDASTRY&TRADE CO., LTD та NANTONG XUSHENG GLOVES CO., LTD, а постачальником - ZHEJIANG RONGKUN MAOYI LIMITED та складена на період виробництва товару з 01.04.2015 по 01.07.2015, в той час як згідно інвойсу від 22.07.2015 № RNA2015304/010/8 відвантаження товару здійснено 22.07.2015. За період з 01.07.2015 (з моменту виготовлення) до 22.07.2015 (момент продажу) товар зберігався на складі, а тому логічним було б включення до собівартості товару витрат на його зберігання. Вказана калькуляція таких даних не містить;

- різний період дії калькуляції на товар від 30.07.2015 № RA000304/010/8 та прайс-листів від 08.07.2015 № 110 та 10.07.2015 № 26636;

- звіт про оцінку майна від 25.08.2015 № 04-04/09/113 не містить інформацію ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України. Даний звіт не містить інформації щодо використаних джерел Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар. Зазначений висновок взяти до уваги при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо, оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цьому висновку не має можливості.

Враховуючи вище викладене відповідачем було зроблено висновок, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та не дають можливості відповідно до вимог ч. 9 ст. 58 МКУ здійснити розрахунки на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню та винесено рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000139/2 від 25 серпня 2015 року Чернігівської митниці ДФС та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00201 Чернігівської митниці ДФС.

Суд не погоджується з вище викладеними висновками відповідача, оскільки як було встановлено судом партія товару, яку було поставлено на виконання умов Контракту та на умовах, визначених інвойсом №RNA2015304 від 22 липня 2015 року (далі за тестом - Інвойс), відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010». Тобто Постачальник взяв на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Як вказує стаття 2 Контракту загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.

Виходячи з інформації, зазначеної в Інвойсі та пакувальному листі до зазначеного Інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з стрічок з пластмаси самоклейних у рулонах різного розміру, рукавичок робочих трикотажних, замазок та епоксидного клею загальною кількістю 236 292 одиниці та загальною вартістю 18 235,00 доларів США.

Товар, визначений Інвойсом, було передано перевізнику ZHEJIANG RONGKUN MAOYI LIMITED, що підтверджується коносаментом №597722302 від 22 липня 2015 року в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером PONU3045935, як і вказано в Інвойсі та пакувальному листі до нього.

Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною №RNK2007/8 від 20 липня 2015 року, яка визначає, що на виконання Контракту контейнером PONU3045935 буде здійснено поставку товару, а саме стрічок з пластмаси самоклейних у рулонах різного розміру, рукавичок робочих трикотажних, замазок та епоксидного клею загальною кількістю 236 292 одиниці та загальною вартістю 18 235,00 доларів США.

До порту призначення товар, якій поставлено за Контрактом, прибув у липні 2015 року.

Вказаний товар у порту призначення (м. Одеса) було отримано Приватним підприємством «Інтервід», який відповідно до умов Договору №07-01 на транспортно-експедиторське обслуговування від 01 липня 2015 року, укладеного між Позивачем та Приватним підприємством «Інтервід», надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України, та передано перевізнику фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 для доправлення його до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 263 Митного кодексу України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Як вказує п. 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Виходячи з п. 2 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, товари декларуються шляхом подання митному органу, зокрема, митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Фактурною вартістю, відповідно до ч. 18 п. 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Як випливає з Інвойсу, відповідно до якого відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010».

Поставка товару на умовах CFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листом Постачальника №RA000304/009 від 28 липня 2015 року в якому чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у Інвойсі. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчить і калькуляція №RA000304/010/8 від 30 липня 2015 року, надана Постачальником.

Також суд зазначає, що умови поставки за базисом CFR (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» не передбачають обов'язку страхування товару, а отже постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням постачальника №RA000302/008 від 28 липня 2015 року, яким позивача було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за Інвойсом, контейнером PONU3045935, страхування вантажу не здійснювалося.

Позивач також не здійснював страхування товару, що підтверджується листом №252/30-7 від 30 липня 2015 року.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що вказані вище обставини для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов Контракту за Інвойсом такі складові митної вартості товару, який було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження та коригування.

Як вказує ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов Контракту декларантом було подано:

* Контракт №RK-ТВS4/05/15 від 04 травня 2015 року;

* Додаткова угода №5 від 27.07.2015 року до Контракту №RK-ТВS4/05/15 від 04 травня 2015 року;

* Міжнародну товарно-транспортну накладну №7657 від 19 серпня 2015 року;

* Коносамент №597722302 від 22 липня 2015 року;

* Калькуляцію №RA000304/010/8 від 30 липня 2015 року;

* Інвойс №RNA2015304 від 22 липня 2015 року;

* Пакувальний лист до інвойсу №RNA2015304 від 22 липня 2015 року;

* Видаткова накладна №RNK2007/8 від 20 липня 2015 року;

* Відвантажувальна специфікація №RNK2207/8 від 22 липня 2015 року;

* Звіт про оцінку майна №04-04/08/113 від 25 серпня 2015 року;

* Лист №250/30-7 від 30 липня 2015 року;

* Лист №251/30-7 від 30 липня 2015 року;

* Лист №252/30-7 від 30 липня 2015 року;

* Лист №RA000000304 від 24 липня 2015 року;

* Лист №RA000302/008 від 28 липня 2015 року;

* Лист №RA000304/009 від 28 липня 2015 року;

* Прайс-лист №RNK1607/8 від 16 липня 2015 року.

Суд зазначає, що враховуючи вимоги Митного кодексу України, який встановлює вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товару, позивачем було в повному обсязі виконано вимоги ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Як вказує ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Враховуючи положення чинного законодавства України, Позивачем митну вартість товару було визначено за основним методом, тобто за ціною контракту.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Якщо органом доходів і зборів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Виходячи з аналізу положень Митного кодексу України вбачається, що чинне законодавство України встановлює перелік обставин, які можуть слугувати підставами для прийняття рішення про коригування митної вартості. До них відноситься заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів у тому числі невірне визначення митної вартості товарів.

Суд аналізуючи Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000139/2 від 25 серпня 2015 року, зазначає, що підставою для проведення коригування митної вартості товарів, поставлених на виконання умов Контракту, є відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, в зв'язку з чим на підставі інформації, наявної у митного органу визначення митної вартості товару було здійснено на підставі резервного методу.

Суд зазначає, що вище зазначені висновки відповідача є необґрунтованими оскільки згідно роз'яснень Міністерства доходів і зборів України у листі від 07 травня 2014 року № 10441/7/99-99-10-03-01-17 відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Щодо твердження відповідача, щодо недоліків, які перешкоджають визначенню митної вартості товарів, поставлених Позивачу за умовами Контракту, а саме:

* звіт про оцінку майна №04-04/08/113 від 25 серпня 2015 року не містить інформації щодо ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України;

* прайс-листи №26636 від 10.07.2015 року та №110 від 08.07.2015 року не містить інформації щодо періоду дії цін та країн на які поширюється дана цінова пропозиція;

* калькуляція на товар №RA000304/010/8 від 30 липня 2015 року є простроченою та надана не виробником, а постачальником товару;

* різний період дії калькуляції на товар №RA000304/010/8 від 30 липня 2015 року та прайс-листів №26636 від 10.07.2015 року та №110 від 08.07.2015 року.

То зазначене посилання суд вважає необґрунтованим, оскільки оцінка майна, майнових прав, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Ціною, згідно з ч. 1 ст. 189 Господарського кодексу України є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Як визначає ч. 1 ст. 190 Господарського кодексу України на всі види продукції (робіт, послуг) встановлюються вільні ціни, за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

Згідно з ч. 2 ст. 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Отже, висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця -оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, в зв'язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача та здійснюються кожним суб'єктом господарювання на власний розсуд.

Щодо посилання відповідача, що прайс-листи №26636 від 10.07.2015 року та №110 від 08.07.2015 року не містять інформації щодо періоду дії цін та країн на які поширюється дана цінова пропозиція, то зазначене посилання суд вважає необґрунтованим, оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Враховуючи той факт, що прайс-лист №RNK1607/8 від 16 липня 2015 року було направлено Позивачу, вказаний прайс-лист містить посилання на умови поставки товару, а саме вказує, що поставка товару відбувається за базисом CFR (Одеса), інформація, що міститься в прайс-листі відповідає іншим документам, що супроводжували проведення господарської операції, не викликає жодних сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну в якій здійснює свою господарську діяльність позивач, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії товару.

Щодо твердження відповідача, що калькуляція на товар надана не виробником товару, а постачальником то зазначене посилання суд вважає також необґрунтованим, оскільки калькуляція - це визначення витрат у вартісній (грошовій) формі на виробництво одиниці або групи товарів. Оскільки такі витрати безпосередньо пов'язані з процесом виробництвом товарів, то володіти такою інформацією, зважаючи на її конфіденційність, може тільки виробник або пов'язані з ним особи.

Калькуляція собівартості (попередня, кошторисна, планова) - визначення розміру витрат у грошовій формі як по окремих видах діяльності, виробничих процесах, структурних підрозділах, так і в цілому по підприємству на виробництво (збут) одиниці продукції, виконаних робіт (послуг) за допомогою економічно обґрунтованих методів.

Планова калькуляція собівартості продукції використовується для здійснення планової калькуляції ціни. Під час планового калькулювання ціни до виробничої собівартості також додаються адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові витрати, плановий прибуток, податки (податок на додану вартість).

Таким чином, у планових калькуляціях собівартості продукції та ціни повинні знайти своє відображення вартість сировини, матеріалів, товарів, які в подальшому використовуються у виробництві.

Однак, калькуляція витрат на виготовлення товару може бути замінена на калькуляцію ціни товару, в якій у відсотковому відношенні зазначаються витрати на сировину, комунальні платежі, заробітну плату тощо.

У разі включення до ціни товару всіх складових вартості товару, калькуляція може бути прийнятна, як від виробників товару так і від постачальника.

Що посилання відповідача на ту обставину, а саме: різний період дії калькуляції на товар №RA000304/010/8 від 30 липня 2015 року та прайс-листів №26636 від 10.07.2015 року та №110 від 08.07.2015 року, то зазначене твердження суд вважає безпідставним, оскільки калькуляція №RA000304/010/8 від 30 липня 2015 року не містить періоду дії, в ній лише зазначається, що вказана ціна є дійсною щодо товарів, які було виготовлено у період з 01 квітня 2015 року до 01 червня 2015 року.

Згідно з п.1 ч.4 ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Однак, під час розгляду справи, суб'єктом владних повноважень не надано до суду жодних фактичних даних, які б засвідчували, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності чи ознаки підробки, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв'язку з неподанням митницею доказів правомірності та обґрунтованості рішень про застосування резервного методу визначення митної вартості товару відповідно до ст. 64 Митного кодексу України, слід дійти висновку про обґрунтованість доводів позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що реалізація суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах управлінської функції в порядку ч.1 ст. 55 Митного кодексу України шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та в порядку ч.6 ст.54 Митного кодексу України шляхом прийняття рішення про відмову в митному оформленні товару у вигляді рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000139/2 від 25 серпня 2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00201 здійснено Чернігівською митниці ДФС безпідставно, а отже зазначені рішення підлягають скасуванню. заявленої митної

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Технобазіс" до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати Рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000139/2 від 25 серпня 2015 року.

Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00201 Чернігівської митниці ДФС.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 09 листопада 2015 року.

Суддя Спірідонов М.О.