Постанова № 53495161, 04.11.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2813/15-а11 год. 45 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., представників позивача Куліди А.О., Морозової О.Я., представників відповідача Котруци Ю.О., Дікун Л.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства " Бериславський машинобудівний завод"

до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Бериславський машинобудівний завод» (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (відповідач), в якому просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 6 травня 2015 року № 0000312200, 0000322200, якими збільшені грошові зобов'язання по податку на додану вартість та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Рішення були прийняті за наслідками документальної планової перевірки ПАТ «Бериславський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.12 по 31.12.14 (акт від 21.04.15 № 15/21-02-22-012/00211004). Позивач вважає, що контролюючим органом неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання та застосовані штрафні санкції, зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування, оскільки при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, ОДПІ не прийнято до уваги скасування в судовому порядку висновків актів перевірок, якими керувалась податкова інспекція, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування санкцій. В обґрунтування висновків податкового органу було покладено факти порушення податкового законодавства контрагентами позивача, за діяльність яких позивач не повинен нести відповідальність, оскільки кожний платник податків має відповідати за свої дії. На думку позивача, відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України) підставою для віднесення вартості придбаних товарів до складу валових витрат та сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними, бухгалтерськими документами та використання цих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Реальність здійснених позивачем господарських операцій по придбанню товарів повністю підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку, які надавались при перевірці та надані суду. Представники позивача просять позов задовольнити.

Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області (відповідач) заперечує проти позову, вважає, що дії посадових осіб контролюючого органу із складання податкових повідомлень-рішень вчинені у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України, позивачу правомірно зменшено валові витрати та податковий кредит позивача за спірний період, сформований за наслідками господарських операцій, оскільки ДФС встановлені факти відсутності реальної господарської діяльності з боку контрагентів позивача, що виключає реальність операцій з поставки позивачу цими контрагентами товарів. Встановлено дефектність первинних документів, відсутність контрагентів за місцезнаходженням, представники відповідача просять відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство «Бериславський машинобудівний завод» як платник податків знаходиться на обліку у Бериславському відділенні Новокаховської ОДПІ. Основним видом діяльності підприємства позивача за КВЕД є: 29.11.1 - виробництво двигунів та турбін; 51.90.0 - інші види оптової торгівлі; 28.62.0 - виробництво інструментів; 37.10.0 - оброблення металевих відходів та брухту.

В березні-квітні 2015 року фахівцями Новокаховської ОДПІ була проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ «Бериславський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.12 по 31.12.14, висновки перевірки були відображені в акті від 21.04.15 № 15/21-02-22-012/00211004.

Перевіркою було виявлено порушення позивачем:

- п. 14.1.27, п. 138.2 ст. 138 ПКУ за період з 01.07.12 по 31.12.13 встановлено заниження податку на прибуток на суму 97 832 грн., у т.ч. за: Ш квартал 2012 року на суму 17 280 грн. (82 285 грн.*21%), 1V квартал 2012 року на суму 23 188 грн. (110 418 грн. * 21%), 2013 рік на суму 57 364 грн. (301 920 грн. * 19%), за період 2014 рік зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування на суму 1 651 344 грн. ;

- порушення п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 285777 грн., в тому числі: липень 2012 року на суму 3 814 грн.; серпень 2012 року на суму 8 020 грн.; грудень 2012 року на суму 16 062 грн.; лютий 2013 року на суму 7 241 грн.; березень 2013 року на суму 3 944 грн.; квітень 2013 року на суму 9 520 грн.; травень 2013 року на суму 10 064 грн.; червень 2013 року на суму 6 800 грн.; липень 2013 року на суму 5 067 грн.; серпень 2013 року на суму 6 833 грн.; вересень 2013 року на суму 1 700 грн.; жовтень 2013 року на суму 4 760 грн.; квітень 2014 року на суму 3 157 грн.; травень 2014 року на суму 15 440 грн.; червень 2014 року на суму 38 454 грн. ; липень 2014 року на суму 15 098 грн.; серпень 2014 року на суму 10 811 грн.; вересень 2014 року на суму 15197 грн.; жовтень 2014 року на суму 41819 грн.; листопад 2014 року на суму 48 796 грн.; грудень 2014 року на суму 1145 грн.,

та інші порушення податкового та валютного законодавства, які в межах даного спору не розглядаються, оскільки позивач їх не оскаржує.

Податкова інспекція дійшла висновку про заниження валових витрат позивачем на загальну суму 2145967 грн., у т.ч. 3 квартал 2012 року - на суму 82285 грн., 4 квартал 2012 року на суму 110418 грн., за 2013 рік на суму 301920 грн. по господарським операціям з ТОВ «Індустрія Сервіс, за 2014 рік на суму 1651344 грн. по господарським операціям з ПП «Неоліт», ПП «Херсонагроресурс», ТОВ «Дніпро ТМ», ТОВ «Меганом Транс», ТОВ «Твінінг Тайм», ПП «Електрогруп», ПП «Полімермаш». Дане порушення призвело до заниження податку на прибуток на суму 97832 грн. ( за 3 квартал 2012 року - 2013 рік ) та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на 1651344 грн. за 2014 рік. Оскільки по питанню донарахування грошових зобов'язань по податку на прибуток за 2012-2013 роки сторони дійшли податкового компромісу, суд розглядає правомірність зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 р.

В акті перевірки зазначено, що у березні 2014 року ПАТ «Бериславський машзавод» укладено договір поставки з ПП «Неоліт» , відповідно до якого позивач отримав ТМЦ у квітні-листопаді 2014 року на загальну суму 1000551 грн. 04 коп. ( в т.ч. ПДВ 166758 грн. 44 коп.), товари доставлялись ПП «Нічній експрес» та ТОВ «Нова Пошта», отримували ТМЦ представники позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7., разом з тим доручень для отримання ТМЦ позивачем даним особам не видавалось, не надано сертифікатів якості продукції. В березні 2015 року відповідач отримав від Констянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області довідку від 11.03.15 № 27/05-14-22-2-33560652 про результати зустрічної звірки ПП «Неоліт» із іншими платниками податків, в тому числі із позивачем за жовтень 2014 року, з якої вбачається, що ПП «Неоліт» не є виробником продукції, а є посередником, не має власних або орендованих приміщень, в штаті працює дві особи директор та бухгалтер, звіркою не підтверджено здійснення господарських операцій із ПАТ «Бериславський машзавод» в жовтні 2014 року, оскільки накладні не містять прізвища та ініціали осіб, уповноважених приймати товар, номер та дату довіреності, не надано довіреності на отримання товару. Відповідачем здійснено аналіз ланцюгів постачання продукції, податкова інспекція не встановила виробника такої продукції, оскільки постачальниками ПП «Неоліт» є юридичні особи, у яких відсутні умови для виробництва товарів, немає основних засобів, працівників, земельних ділянок, це ТОВ «Лонгкон», ТОВ «Нькост Менеджмент», ТОВ «Фінанс Рілейшнз Груп», ТОВ «Флоренція Груп», ТОВ «Барій Стандарт», ТОВ «Воян Торг». Тому ОДПІ вважає, що у позивача відсутнє право на включення до складу валових витрат суми 833793 грн., а до податкового кредиту - суми ПДВ 166758 грн. 44 коп.

Відповідно до укладеного договору між ПАТ «Бериславський машзавод» та ПП «Херсонагроресурс», останнє в жовтні-листопаді 2014 року поставляло паливо пічне, масло, солідол, літол, емульсор та інше, вартість товару в сумі 114060 грн. включена позивачем до валових витрат, сума ПДВ 22812 грн. включена до податкового кредиту. Факт поставки товарів підтверджено видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами про прийняття товарів на склад. Відповідачем при складанні акту перевірки був використаний інформаційний лист ДПІ у м. Херсоні про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Херсонагроресурс» від 06.02.15 № 47/21-03-22-04/ (лист суду не надано), в якому вказано про те, що даний контрагент не є виробником, а є посередником, відсутність підприємства за місцезнаходженням, згідно звітності виявлено невідповідність номенклатури проданих ПАТ «Бериславський машзавод» товарів закупленим товарам (труби, яйця, виноград, пшениця, цукор, арматура), тому податкова інспекція зазначила про відсутність фактичної поставки товарів, податкові наклдані отримані без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування . Донараховано податку на додану вартість за жовтень - грудень 2014 року в сумі 22 812 грн., зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 114 060 грн.

Перевіркою було виявлено, що в березні 2014 року позивач придбав у ТОВ «Твінінг Тайм» запасні частини - заготовки днища кришки циліндра на суму 316500 грн. (ПДВ 52750 грн.), товар оплачено, факт передачі товарів підтверджено податковою накладною № 14 від 11.03.14 та накладною № РН-0313 від 13.03.14, оприбуткування на склад заводу підтверджується прибутковим ордером № 16 від 14.03.14. До складу валових витрат позивачем включено суму 263750 грн. в березні 2014 року, до складу податкового кредиту 52750 грн. Актом від 07.08.14, складеним Новокаховською за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ПАТ "БМЗ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами - продавцями, в тому числі ТОВ "Твінінг Тайм» за березень 2014 року, податковий кредит за березень 2014 року був зменшений на суму 52750 грн. Також відповідачем були використані відомості акту ДПІ у Подільському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Твінінг Тайм" від 09.07.2014 року №362/26-56-22-01-05/38899302, довідку від 12.06.2014 року №291/26-56-22-01-05/38899302 ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Твінінг Тайм" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 року, про те, що дане товариство не має основних засобів, виробничих потужностей, в січні-лютому 2014 року придбавало іншу номенклатуру товарів (одяг), тому відсутнє факт походження проданого позивачу товару, встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, що свідчить про здійснення ТОВ «Твінінг Тайм» діяльності, спрямованої на ухилення від сплати податків.

У січні 2014 року постачальником сировини (феромолібден, олово, мідь фосфориста, свинець чушковий, цинк) у позивача було ТОВ «Меганом Транс» (Донецька область, м. Констянтинівка) на суму 70023 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ 11670 грн. 60 коп., факт поставки підтверджено податковими накладними № 3, № 4 від 30.11.14, оприбуткування сировини на склад № 3 підтверджується прибутковими ордерами № 7 від 30.01.14, № 38 від 31.01.14, транспортування продукції здійснювалось ПП «Нічній експрес», товар оплачено. Відповідач посилається на податкову інформацію Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 19.06.2014 року №214/05-14-22-02-33135278 "Про результати документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Меганом транс" з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Термінал холдинг" за січень 2014 року", за яким товариство «Меганом транс» не знаходиться за юридичною адресою, відстуні документи первинного бухгалтерського та податкового обліку . Відповідачем використаний акт ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька ГУ Міндоходів Донецькій області від 28.03.14 № 94/05-61-22-01/38586633, відомості якого свідчать про те, що ТОВ «Термінал Холдінг» , яке відсутнє за юридичною адресою, не має ніяких ресурсів, не має реальної можливості отримання та відвантаження товарів внаслідок відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. За висновком податкової інспекції до складу валових витрат позивачем необґрунтовано включено 58353 грн.

У лютому 2014 року позивач придбавав товари (заготовка днища кришки цілиндра) та транспортні послуги у ТОВ «Дніпро ТМ», факт поставки товару підтверджено видатковою накладною № РН-0219-01 від 19.02.14, податковою накладною № 20 від 19.02.14, факт отримання послуг підтверджено актом № 0У-0203 від 03.02.14, податковою накладною № 393 від 03.02.14. Оплата товарів здійснено в безготівковій формі. Щодо даного постачальника, відповідачем взято до уваги відсутність за юридичною адресою м. Київ, шосе Харківське, 144-а, невідомо місцезнаходження засновника ТОВ Петросова Е, у товариства не обліковується основних засобів, персоналу. У лютому ТОВ «Дніпро М» придбавав товари у ТОВ «Верізон» іншої номенклатури (одяг, додаткові речі до одягу). Позивачем до витрат включено суму 263750 грн.

В липні 2014 року позивач придбав у ТОВ «Луганський завод «Полимермаш» за договором № 11 від 06.02.14 манжету вартістю 36613 грн. 50 коп. ( в т.ч. ПДВ 6102 грн. 25 коп.), факт поставки підтверджено видатковою накладною № Л0000000314 від 01.07.14, товар оприбуткований на склад № 3 прибутковим ордером від 09.07.14, вартість товару сплачено в повному обсязі, транспортування товару здійснювалось ПП «Нічній експрес». 06.02.2014 р. між позивачем та ТОВ "ЛЗ Полімермаш" укладено договір № 11, на виконання умов якого ТОВ "ЛЗ Полімермаш" у липні 2014 року поставило позивачу товар (манжет) вартістю 36613,60 грн., з яких ПДВ - 6120,25 грн., що підтверджується видатковою накладною від 01.07.2014 р. № Л0000000314, податковою накладною від 01.07.2014 р. № 1, паспортом манжета; манжет оприбуткований на складі № 3 ПАТ "БМЗ" згідно прибуткового ордеру від 09.07.2014 р. № 12; його використання в господарській діяльності підтверджено лімітними картками №№ 2, 4; транспортування товару здійснювалося ПП "Нічний експрес" на підставі вантажної декларації від 01.07.2014 р. № 3416905; оплата здійснена у безготівковій формі відповідно до платіжного доручення від 16.07.2014 р. № 2578. Згідно даних АІС «Податковий блок» ТОВ "ЛЗ Полімермаш" мало взаємовідносини в липні 2014 року з ТОВ "Бест Ліміт", яке має ознаки фіктивності та діяльність якого спрямована на отримання податкової вигоди без досягнення реальних економічних результатів, оскільки відсутнє за юридичною адресою, відсутній персонал, згідно баз даних АІС "Податковий блок" постачальники у даного платника у липні 2014 року відсутні, тобто, відсутнє придбання товарів (робіт, послуг), а серед зобов'язань підприємства надають великий перелік різноманітних послуг контрагентам, реалізують товар покупцям. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ "ЛЗ Полімермаш» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, яким є позивач.

Відповідачем були використані відомості акту позапланової виїзної перевірки ПАТ «Бериславський машзавод» від 25.12.14 № 228/21-02-22-014/00211004., відомості АІС «Податковий блок», а саме - основним постачальником ТОВ «ЛЗ Полімермаш» в липні 2014 року (91,6 % від загальної суми придбаних товарів) є ТОВ «Бест Ліміт», від якого суб'єкт господарювання декларує придбання ТМЦ в сумі 1472,4 тис. грн., яке відсутнє за юридичною адресою, відсутній персонал, свідоцтво платника ПДВ анульовано 21.11.14, до ЄДР внесений запис про відсутність за місцезнаходженням в листопаді 2014 року. ТОВ «Бест Ліміт» є податковою ямою, угода має ознаки нікчемності.

В липні 2014 року позивач придбавав товари у ПП «Електрогруп на загальну суму 100952 грн. 10 коп. ( в т.ч. ПДВ 16825 грн. 35 коп., до валових витрат включено суму 84126 грн. 75 коп. 03.06.2013 між позивачем та ПП "Електрогруп" укладено договір поставки № 125, на виконання умов якого ПП "Електрогруп" у липні, серпні 2014 року поставило позивачу ТМЦ (підшипники, пароніт, цвяхи, кільця ущільні, стрічку металеву, паси привідні та модульні, гайки, болти, рукава, техпластини) на загальну суму 100952,10 грн., з яких ПДВ - 16825,36 грн., що підтверджується видатковими накладними; матеріальні цінності оприбутковані на складах №№ 1, 3 ПАТ "БМЗ" згідно прибуткових ордерів, списання запчастин для виробництва підтверджується накладними, лімітними картками на відпуск матеріалів; транспортування ТМЦ здійснювалося ПП "Нічний експрес" на підставі вантажних декларацій, оплата здійснена у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень .

Відповідачем використані відомості акту Кіровоградської Північної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.12.14 № 22508/7/04-83-22-02 позапланової виїзної перевірки ПП «Електрогруп», зокрема про те, що ПП "Електрогруп" не мало основних фондів, транспортних засобів, в серпні 2014 року постачальниками були ТОВ "Бест Ліміт", ТОВ "ОЛЛ Гуд", ТОВ "Фінанспро Груп", ТОВ "Гранд Проект ЛТД", ТОВ "Квотум Трейд", ТОВ "Нюверчур Капітал", ТОВ "Зеленбудсервіс", які мають ознаки фіктивності та діяльність яких спрямована на отримання податкової вигоди без досягнення реальних економічних результатів, оскільки згідно баз даних АІС "Податковий блок" постачальники у вищевказаних підприємств у липні, серпні 2014 року відсутні, тобто, відсутнє придбання товарів (робіт, послуг), а серед зобов'язань підприємства надають великий перелік різноманітних послуг контрагентам, реалізують товар покупцям.

Також податковою інспекцією встановлено завищення податкового кредиту на суму 285777 грн., в тому числі на 285094 грн. 59 коп. по господарським операціям з ТОВ «Індустрія - Сервіс» та ПП «Неоліт», ПП «Херсонагроресурс». Завищено податковий кредит по господарським операціям з ТОВ «Вікет» на суму 336 грн. у грудні 2012 року через відсутність податкової накладної № 18 від 10.12.12. У липні 2014 року завищений податковий кредит на суму 346 грн. з господарських операцій з ПП «Вімакс-Підень» , оскільки по даному контрагенту зняті податкові зобов'язання по ПДВ та враховуючи визнання такими, що не містять реального характеру операції придбання товарів ПП «Вімакс-Південь» у ТОВ «Планум».

Загальна сума заниженого податкового кредиту становила 285777 грн. У періоді , що був предметом перевірки, позивач заявив від'ємне значення ПДВ в сумі 166664 грн. за жовтень 2012 року. Податковою інспекцією донараховано грошове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 190253 грн., в тому числі 336 грн. 44 коп. по постачальнику ТОВ "Вікет" за грудень 2012 року, 3157 грн. за квітень 2014 року по ПП "Неоліт", 15440 грн. 20 коп. за травень 2014 року по операції з ПП "Неоліт", 38453 грн. 60 коп. за червень 2014 року по ПП "Неоліт", 15098 грн. за липень 2014 року (14752 грн. 40 коп. по ПП "Неоліт", 346 грн. 18 коп. по ПП "Вімакс Південь", 10811 грн. за серпень 2014 року по ПП "Неоліт", 15197 грн. вересень 2014 року по ПП "Неоліт", 41819 грн. за жовтень 2014 року ( 31421 грн. по ПП "Неоліт" та 10398 грн. ПП "Херсонагроресурс"), 48796 грн. за листопад 2014 року (37526 грн. 84 коп. ПП "Неоліт", 11268 грн. 83 коп. ПП "Херсонагроресурс"), 1145 грн. грудень 2014 року по ПП "Херсонагроресурс".

28.04.2015 направив заперечення до акту перевірки на адресу відповідача , але відповіддю за № 227/10/21-02-22-030 від 06.05.2015 заперечення позивача визнано такими, що суперечать вимогам нормативно-правових актів.

Відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0000322200 від 06.05.2015 , яким ПАТ «БМЗ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму за основним платежем 190 253 грн., за фінансовими санкціями - на 95 127 грн.

- № 0000312200 від 06.05.2015 року, яким АТ «БМЗ» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування на прибуток у розмірі 1 651 344 грн. за декларацією 2014 року.

З винесеними податковими повідомленнями - рішеннями податкового органу позивач не погодився, оскаржив зазначені податкові повідомлення - рішення до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області. Рішенням про результати розгляду первинної скарги Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області від 08.07.2015 залишено без змін податкові повідомлення -рішення Новокаховської ОДП1 ГУ ДФС у Херсонській області від 06.05.15 № 0000312200, № 0000322200, а скаргу ПАТ «БМЗ» - без задоволення. Позивач направив скаргу на податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України (вих. № 841/022 від 20.07.2015р.). Рішенням про результати розгляду скарги Державною фіскальною службою України, вих. № 16838/6/99-99-10-01-01-25 від 10.08.2015 податкові повідомлення-рішення від 06.05.2015 року № 0000312200, № 0000322200 залишені без змін, а скарга ПАТ «БМЗ» - без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне. Об'єктом оподаткування в 2012-2014 роках ПКУ вважав прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначався шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України встановлюється, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу. Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Що стосується правильності формування податкового кредиту, то відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України в редакції, діючої станом на період перевірки, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникало у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України; тощо. В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Згідно п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, підтвердженням правомірності включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту є первинні документи (видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, якими встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

З огляду на те, що відповідач стверджував про те, що правочини між ПАТ «Бериславський машзавод» та його контрагентами-продавцями здійснені без мети настання реальних наслідків, судом досліджено факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними в акті платниками податків та встановлено наступне.

Норми Податкового Кодексу передбачають як підставу для невключення до витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових платіжних документів, а тому неможливість віднесення до витрат підприємства сум, що не підтверджені будь-якими документами взагалі. Однак, як встановлено судом, всі необхідні первинні бухгалтерські документи та документи податкового обліку були у позивача в наявності та надані для перевірку; акт перевірки не містить зауважень щодо правильності складання наданих позивачем первинних документів, договори, укладені між позивачем та вищевказаними контрагентами не були визнані недійсними в установленому законодавством порядку. Позивач надав суду в підтвердження виконання укладених договорів на придбання продукції та подальшого її використання у виробничій діяльності копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції а саме: видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні та інші транспортні документи, акти виконаних робіт, платіжні документи, прибуткові ордера на оприбуткування на складі позивача придбаних товарів, документи про відпуск запасних частин у виробництво, тому суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами безпідставним. Включені позивачем суми ПДВ до податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними, виданими зареєстрованими платниками ПДВ, які мали право видавати податкові накладні. На час здійснення правочинів з позивачем, його контрагенти були діючими підприємствами, знаходились за юридичною адресою, відображали податкові зобов'язання, які виникли внаслідок поставки товарів позивачу, в своїй податкові звітності.

Також суд приймає до уваги, що господарські відносини позивача з ТОВ "Дніпро ТМ", ТОВ "Меганом Транс", ТОВ "Твінінг Тайм", ПП "Електрогруп", ПП "Полімермаш" за 2014 рік вже були предметом судових спорів при оскарження позивачем донарахованих грошових зобов'язань з ПДВ, судові рішення набрали законної сили. Тому обставини, встановлені судовими рішеннями у справах, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

Так, відповідачем на підставі висновків акту від 25.12.2014 № 228/21-02-014/00211004 документальної виїзної перевірки ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведених взаєморозрахунках з контрагентами: ТОВ "ЛЗ Полімермаш" за липень 2014 року та ПП "Електрогруп" за липень-серпень 2014 року у період з 12.12.2014 по 18.12.2014, при проведенні якої виявлено завищення податкового кредиту у липні 2014 року на суму 14582,56 грн., у серпні 2014 року на суму 8345,05 грн. за господарськими операціями між позивачем та ТОВ "ЛЗ Полімермаш" та ПП "Електрогруп" прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2015 № 0000042200, яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 22927,61 грн., за штрафними санкціями на 11463,80 грн. Це податкове повідомлення-рішення ОДПІ було оскаржено ПАТ «Бериславський машинобудівний завод» до Херсонського окружного адміністративного суду, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.04.15 по справі № № 821/873/15-а, яке залишено в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.15, позов задоволено.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31.03.15 по справі № 821/4975/14 , залишеною в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.07.15, був задоволений позов публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2014 року № 0001642200, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 396 823 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 198 412 грн. та № 0001632200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток за основним платежем у розмірі 273 954 грн. та за штрафними санкціями 127 063 грн., які були прийняті за висновками акту № 151/21-02-22-014/00211004 від 07 серпня 2014 року документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами, зокрема: ПП "Вімакс-Юг", липень-листопада 2012 року; ТОВ "Дніпро ТМ" за період жовтень-листопад 2013 року, лютий 2014 року; ТОВ "Меганом транс" за січень 2014 року; ТОВ "Твінінг Тайм" за березень 2014 року.

Оскільки судовими рішеннями, які є преюдиційними (обов'язковими для врахування), доведено необгрунтованість висновків податкової інспекції щодо не реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "ЛЗ Полімермаш" , ПП "Електрогруп", ПП "Вімакс-Юг", ТОВ "Дніпро ТМ" , ТОВ "Меганом транс" ; ТОВ "Твінінг Тайм" та правомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ, то відповідно є необгрунтованим є висновок податкової інспекції в акті від 21.04.15 про завищення валових витрат за операціями з вказаними постачальниками, оскільки фіскальна служба не надала нових доказів узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів.

Що стосується недоліків первинних документів, укладених позивачем та ПП "Неоліт", суд зазначає, що первинні документи містять підпис керівника ПП «Неоліт» ОСОБА_10, який є дійсним директором відповідно до відомостей довідки Констянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів Донецької області від 11.03.15. Зі сторони позивача накладні підписані товарознавцями ОСОБА_6 та ОСОБА_7, їх прізвища та ініціали зазначені. Щодо відсутності номера та дати довіреності, суд зазначає, що номер та дата довіреності особи, яка отримує товар, не є обов'язковими реквізитами первинного документа. Та обставина, що в видаткових накладних не зазначено посада особи позивача, яка прийняла товар, є помилкою, яка не позбавляє юридичної сили усього документа, та не є беззаперечною підставою для визнання документа неналежним доказом понесених витрат, оскільки зі змісту самої видаткової накладної видається за можливе ідентифікувати вчинену господарську операцію, крім того, позивач не заперечує факту отримання товарів. Позивач надав суду постійну довіреність № 357/04 від 11.04.2014 року на право отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП «Неоліт» працівникам підприємства ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Крім того, позивач не заперечує факт отримання ТМЦ. ( т. 1 арк.справи 147). Що стосується не надання на перевірку сертифікатів якості продукції, що надійшла від ПП «Неоліт», то суд погоджується з доводами позивача про те, що сертифікати якості не відносяться до первинних документів бухгалтерського обліку. Крім того, позивач в позовній заяві зазначив, що сертифікати якості продукції від ПП «Неоліт» є в наявності, на перевірку уповноваженими особами податкової інспекції не затребувались, і цей довід відповідачем не спростовано.

Посилання відповідача на відсутність у ПП «Неоліт» технічних можливостей виконання господарських операцій з урахуванням відсутності фактичних господарських ресурсів, не доводять неможливості реального здійснення задекларованих операцій, оскільки навантаження та розвантаження товару та транспортні перевезення вантажу від ПП «Неоліт» до ПАТ «БМЗ» здійснено перевізниками ПП «Нічний експрес» і ТОВ «Нова пошта», про що свідчать вантажні декларації, які були надані для перевірки та перелічені в акті перевірки, для ведення такого виду підприємницької діяльності, як посередництво, не обов'язково мати у власності основні засоби та велику кількість трудових ресурсів.

Що стосується документального підтвердження господарських відносин АТ «БМЗ» з ПП «Херсонагроресурс», то відсутність у підприємства земельної ділянки, складів, магазинів, будівель, також не доводить неможливості реального здійснення задекларованих операцій, оскільки використання у виробничій діяльності основних фондів на підставі договорів оренди чинним законодавством не заборонено. Крім того, суд не має можливості оцінити відомості , наведені в акті перевірки, відносно діяльності ПП "Херсонагроресурс", оскільки відповідач не надав суду ніякої податкової інформації щодо цього підприємства.

Суд вважає, що в разі якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (в томі числі в разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту та валових витрат покупцем. Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Доводи ДПІ у м. Херсоні про відсутність деяких з контрагентів позивача в першому та другому ланцюгах за місцезнаходженням є неспроможні, адже цей факт також не є обставиною, що вливає на процес формування позивачем валових витрат та податкового кредиту. Платник податків не зобов'язаний перевіряти наявність його контрагента за місцем реєстрації під час здійснення підприємницької діяльності, на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності. Згідно наданих позивачем відомостей з ЄДР, не підтверджені відомості тільки щодо таких постачальників в першому ланцюгу , як ТОВ «Твінінг Тайм» , м.Дніпропетровськ, вул. Матлахова, 14, ТОВ «Дніпро тренд менеджмент» м. Дніпропетровськ, вул. Філософська, 84, та тільки в періоді, який виник після проведення господарських операцій, відомості про інших зазначених в акті перевірки постачальників підтверджені.

Лише доведення податковим органом факту узгодженості дій платника податку з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальника від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх та допустимих доказах. З урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ОДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів та подальшого його продажу в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення податкового кредиту та валових витрат без фактичного отримання від цього контрагента товарів. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства. Однак ОДПІ не посилається на факти вчинення позивачем таких дій і не надала докази притягнення його до відповідальності за такі дії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновків про помилковість доводів відповідача щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, та, відповідно, про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, суд за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з урахуванням того, що позивач не заперечує правомірності донарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 336 грн. та 168 грн. за фінансовими санкціями по господарським операціям з ТОВ "Вікет" .

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 06.05.2015:

№ 0000312200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток,

№ 0000322200 про збільшення суми грошового зобов'язання поподатку на додану вартість в частині збільшення грошового зобов'язання на суму 189917 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 94959 грн.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 00211004) судовий збір у сумі 487,20 (чотириста вісімдесят сім гривень) 20коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 листопада 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.1