Постанова № 53495017, 09.04.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"09" квітня 2012 р. Справа № 2а-2613/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження адміністративну справу № 2a-2613/12/2070 за позовом управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області до Ізюмського комбінату комунальних підприємств про стягнення заборгованості з недоїмки, штрафних (фінансових) санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області (далі по тексту –позивач, УПФУ в Ізюмському районі) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізюмського комбінату комунальних підприємств (далі по тексту –відповідач, Ізюмський ККП), в якому просить стягнути з Ізюмського комбінату комунальних підприємств суму недоїмки, фінансових санкцій та пені в загальному розмірі 838193, 98 грн.

Позивач у своєму адміністративному позові вимоги мотивує тим, що за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 01.01.2004 р. по 31.01.2012 р. боржник повинен перерахувати з застосуванням граничних строків сплати страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування згідно поданих ним звітів, але протягом вказаного строку відповідачем суми страхових внесків не сплачувалися у встановлений законом термін та не в повному обсязі в результаті чого станом на 01.02.2012 р. сума недоїмки, штрафних санкцій та пені в загальній сумі складає 838193, 98 грн. Рішеннями начальника УПФУ в Ізюмському районі протягом 2004-2012 р. до відповідача застосовувалися фінансові санкції та нараховувалася пеня на підставі п. 2 та п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахування страхувальниками або органом Пенсійного фонду, але ці рішення не були оскаржені в адміністративному або судовому порядку, а зазначені суми фінансових санкцій та пені є несплаченими в повному обсязі, а отже вважається простроченою заборгованістю.

28.03.2012 року представником позивача до суду подано заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 80, 89 т. 2).

Відповідач, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду адміністративної справи (а.с. 78, 86, 88). Про причини неявки вперше та повторної неявки, всупереч ч. 2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Тому суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню через наступне.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13376011 станом на 21.03.2012 р. Ізюмський комбінат комунальних підприємств зареєстрований виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 83-85 т. 2).

Протягом 2004-2010 років за відповідачем, згідно розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (а.с. 104-250 т. 1, 1-75 т. 2), через несплату або несвоєчасну сплату за якими утворювалася недоїмка, начальником УПФУ в Ізюмському районі виносилися рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 11-55 т. 1).

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI (далі по тексту –Закон № 2464-VI).

Відповідно до п.п. е, й п. 12 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону №2464 - VI статті 17, 18, 19, частини 1-9 ст. 106 виключено із Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Але, разом з тим, абз. 6 п. 7 розділу VIІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону № 2464-VI встановлює, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до абз. 7 п. 7 розділу VIІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону № 2464-VI на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до вищезазначених вимог Закону № 2464-VI та пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 N 1261, Правлінням Пенсійного фонду України постановою від 22.10.2010, № 25-1 було затверджено Зміни до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за N 64/8663 (із змінами)(далі по тексту –Інструкція № 21-1).

Постанова Правління Пенсійного фонду України від 22.10.2010 р. № 25-1"Про затвердження Змін до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" (далі по тексту –постанова №25-1) набрала чинності з 1 січня 2011 року.

Пункт 1.2 Інструкції було викладено в такій редакції: "1.2. Ця Інструкція визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах".

Відповідно до п. 5.1. постанови № 25-1 пункт 8.1 Інструкції викладено в такій редакції: «8.1. Стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій».

Згідно із пунктом 9.1. Інструкції до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року.

Пунктом 6.2. постанови № 25-1 абзац перший пункту 9.3 Інструкції було викладено в такій редакції: "9.3. Фінансові санкції за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування накладаються на страхувальника відповідно до частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, що діяла до 1 січня 2011 року».

Підпунктом 9.3.2. п. 9.3. Інструкції № 21-1 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно п. 10.1. Інструкції № 21-1 на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Абзацом 3 п. 2.2. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.02.2008 р. № 5-5 (далі по тексту Положення № 5-5) управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює реєстрацію та веде облік платників на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, забезпечує надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду.

За абз. 6 п. 2.3. Положення № 5-5 управління має право також стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.

Відповідно до п. 4.2. розділу IV «Прикінцеві положення»Положення № 5-5 управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків (у тому числі валютні), печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

У ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Частиною 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення недоїмки, штрафних (фінансових) санкцій та пені, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов’язує можливість стягнення фінансових санкцій та пені у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому, питання правомірності застосування фінансових санкцій та пені не може бути предметом доказування у даній справі, оскільки рішення суб’єкта владних повноважень, якими застосовано фінансові санкції та пеня, не є предметом вказаного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Таким чином, враховуючи, що станом на час розгляду справи недоїмку в повному обсязі не сплачено, рішення начальника УПФУ в Ізюмському районі щодо застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій не оскаржені, не скасовані, суми недоїмки, фінансові санкції та пеню не сплачено, доказів незаконності цих рішень відповідачем суду не надано, а отже вони є чинними.

Сума боргу відповідача в загальній сумі 838193, 98 грн. також підтверджується копією акту звірки взаємних розрахунків від 07.02.2012 р., підписаного начальником та головним бухгалтером Ізюмського ККП, згідно з яким сальдо на користь УПФУ в Ізюмському районі становить 838193, 98 грн. (а.с. 7 т.1), розрахунком позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі до Ізюмського ККП (а.с. 8-10 т. 1) картками особового рахунку страхувальника (а.с. 56 –103 т. 1).

У відповідності до норм статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно стягнення заборгованості з недоїмки, штрафних (фінансових) санкцій та пені в розмірі 838193, 98 грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області до Ізюмського комбінату комунальних підприємств про стягнення заборгованості з недоїмки, штрафних (фінансових) санкцій та пені –задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Ізюмського комбінату комунальних підприємств (64300, Харківська обл., м. Ізюм, вул. Червоногірська, 62, ідентифікаційний код 03358647) на користь управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області (64300, Харківська обл., м. Ізюм, пр. Леніна, 2, код 22682514, р/р 256063015403, р/р 256053135403, р/р 256063255403 у ВАТ "Державний ощадбанк України" м. Ізюм, МФО 351823) заборгованість в розмірі 838193.98 грн. (вісімсот тридцять вісім тисяч сто дев’яносто три гривні 98 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.