Постанова № 53491556, 10.11.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року 810/4996/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"доМіжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платниківпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

15 жовтня 2015 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ - ФУД" (далі - позивач) з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 липня 2015 р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства та прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки первинні документи на товарні запаси згідно з наказами позивача зберігаються у бухгалтерії підприємства за адресою: м. Київ, вул. Філатова, 7, а отже, вони не повинні були зберігатися в магазині "Сільпо" (за місцем проведення перевірки).

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що перевіркою магазину, який належить позивачу, встановлено: реалізацію товару, необлікованого згідно чинного законодавства; не забезпечення позивачем зберігання фіскального звітного чеку; не забезпечено відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій. Вважає, що оскаржувані рішення прийнято правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

29 жовтня 2015 р. представники сторін подали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

2 грудня 2002 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва серія А00 № 087657 (а.с. 53) та здійснює торговельну діяльність через мережу магазинів.

У період з 7 по 16 липня 2015 р. посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку магазину "Сільпо" за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 154-А, який належить позивачу, за результатами якої 17 липня 2015 р. складено акт фактичної перевірки № 0096/28-10/39-30/32294926 (далі - акт перевірки № 0096/28-10/39-30/32294926) (а.с. 73-77).

Як убачається із зазначеного акта, перевіркою встановлено наступні порушення, а саме:

- не забезпечено ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. В реалізації знаходився товар необлікованний згідно чинного законодавства на загальну суму 1876 грн 00 коп., а саме: віскі Chivas Regal 12 років, об"єм 0, 375 л,. в кількості 4 шт. за ціною реалізації 469 грн 00 коп. за пляшку; готівкові кошти, які надійшли від реалізації товарів 14 листопада 2014 р. в сумі 7875 грн 21 коп. у цей же день оприбутковані не були, їх було оприбутковано 15 листопада 2014 р. шляхом обліку в книзі обліку розрахункових операцій від 9 жовтня 2014 р. № НОМЕР_3 р/5 на підставі фіскального звітного чеку від 15 листопада 2015 р. № 01033; не надано позивачем контрольні стрічки за 14-15 листопада 2014 р. (а.с. 76).

30 липня 2015 р. відповідачем на підставі висновків названого акта перевірки було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 3922 грн 00 коп. (далі - рішення № НОМЕР_2) (а.с. 22);

- № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 39 376 грн 05 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1) (а.с. 24).

У зв"язку з тим, що позивач вважає названі податкові повідомлення-рішення такими, що винесені відповідачем протиправно, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), Постановою Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15 грудня 2004 р. № 637 (далі - Положення № 637) (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин) та Указом Пезидента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 р. № 436/95 (далі - Указ № 436/95).

Згідно з вимогами пп. 10, 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема:

- друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років (п. 10 ст. 3);

- вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг) (п. 12 ст. 3).

Відповідно до вимог п. 5 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.

Як убачається зі ст. 20 Закону № 265/95-ВР, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вимогами п. 2.6 гл. 2 Постанови № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до вимог абз. 3 п. 1 Указу № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

І. Щодо правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення №000693903, судом встановлено таке.

Як вже зазначалося, податковим повідомленням-рішенням № 000693903 на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 3922 грн 00 коп., з яких:

- 170 грн 00 коп. за порушення позивачем п. 10 ст. 3 Закону № 265/95-ВР;

- 3752 грн 00 коп. за порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

1. Щодо незабезпечення зберігання контрольних стрічок протягом трьох років судом встановлено таке.

Під час перевірки перевіряючими встановлено незабезпечення зберігання контрольних стрічок протягом трьох років. А саме, до перевірки не надано контрольні стрічки за 14-15 листопада 2014 р.

При цьому, позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження зберігання контрольних стрічок протягом встановленого періоду.

Враховуючи зазначене, суд вважає правомірним викладений в акті перевірки висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 10 ст. 3 Закону № 265/95-ВР та, як наслідок, застосування на підставі п. 5 ст. 17 зазначеного Закону штрафної (фінансової) санкції у розмірі 170 грн 00 коп.

2. Щодо не забезпечення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, судом встановлено таке.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що в реалізації знаходився товар необлікованний згідно чинного законодавства на загальну суму 1876 грн 00 коп., а саме, віскі Chivas Regal 12 років, об"єм 0,375 л., в кількості 4 шт., за ціною реалізації 469 грн 00 коп. за пляшку.

Проте, вказний висновок відповідача суд вважає помилковим з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону № 265/95-ВР облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 669-ХІV (далі - Закон № 669-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. .

Згідно п. 5 ст. 8 названого Закону підприємство самостійно, зокрема, визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Даний Закон не зазначає необхідність зберігання документів первинного бухгалтерського обліку за місцезнаходженням товару.

Водночас, як встановлено судом, позивачем для здійснення облікової політики було видано наказ від 1 січня 2008 № 1 «Про облікову політику підприємства».

Так, відповідно до п. 8.6 даного наказу, підприємство встановлює місця зберігання (архів підприємства) первинних документів (а.с. 27-32).

Згідно з наказом від 2 квітня 2008 р. № 683/1 «Про розміщення бухгалтерської служби та встановлення місця зберігання (архів підприємства) первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку» підприємство встановило місце зберігання первинних документів у офісному приміщенні бухгалтерії підприємства (архів підприємства), який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Філатова, 7 (а.с. 46).

Наведене свідчить, що відсутність первинних документів у місцях реалізації товарів, не свідчить про те, що підприємство у встановленому законодавством порядку не веде облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Крім того, судом враховано, що після первинної бухгалтерської обробки в місцях реалізації товарів, товарні накладні та товарно-транспорті документи відповідно до наказу позивача від 2 квітня 2008 р. № 683/1 «Про розміщення бухгалтерської служби та встановлення місця зберігання (архів підприємства) первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку» зберігаються в бухгалтерії позивача за адресою м. Київ, вул. Філатова, 7 (а.с. 33).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2014 р. К/9991/73665/11, адміністративна справа № 9521/10/1070 за позовом позивача до відповідача про скасування рішення про застосування штрафних фінансових санкцій.

Крім того, судом враховано, що запит про витребування первинних документів перевіряючими було подано до позивача 16 липня 2015 р. о 12 год 10 хв., тоді, як названі документи вимагалось подати до 17 год. 00 хв. цього ж дня (а.с. 14), що зробило їх своєчасне подання неможливим.

За таких обставин суд дійшов висновку, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено зберігання первинних документів, до яких належать податкові накладні та накладні (товарно-транспортні документи), безпосередньо у місцях реалізації товарів. Отже, твердження відповідача про те, що в магазині позивача «Сільпо» за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 154-А встановлено факт наявності продажу необлікованих належним чином товарів за місцем їх реалізації на загальну суму 1876 грн 00 коп. є необґрунтованим, а позовні вимоги в цій частині обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 000693903 підлягає скасуванню лише в частині нарахування штрафних (фінансових) санкції у сумі 3752 грн 00 коп. за порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

ІІ. Щодо правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення №0001703903, судом встановлено таке.

Податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 на позивача накладено штраф за неоприбуткування готівкових коштів, які надійшли від реалізації товарів 14 листопада 2014 р. в сумі 7875 грн 21 коп. Зокрема, їх було несвоєчасно оприбутковано 15 листопада 2014 р. шляхом обліку в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чеку від 15 листопада 2015 р. № 01033.

Проте, суд вважає такий висновок відповідача неогрунтованим, враховуючи таке.

Готівкові кошти в сумі 7875 грн 21 коп., що надійшли від реалізації товарів 14 листопада 2014 р., визначені у Z-звіті від 15 листопада 2014 р. № 01033 з реєстратора розрахункових операцій № НОМЕР_3 (а.с. 34).

Наведене сталося у зв"язку зі збоєм в роботі реєстратора розрахункових операцій № НОМЕР_3.

Так, 14 листопада 2014 р. позивачем було подано заяву до Центру Сервісного Обслуговування, співробітниками якого у цей же день було внесено відповідний запис про поломку реєстратора розрахункових операцій № НОМЕР_3 до книги обліку розрахункових операцій. Збій було усунено 15 листопада 2014 р. (а.с. 35).

Судом враховано, що 14 листопада 2014 р. грошові кошти були інкасовані до банку, що підтверджується копією прибуткового касового ордера (а.с. 39).

Після ремонту названого реєстратора розрахункових операцій співробітником Центру Сервісного Обслуговування було роздруковано Z-звіт від 15 листопада 2014 р. № 01033 з реєстратора розрахункових операцій № НОМЕР_3.

Наведене свідчить, що позивачем дотримано вимоги законодавства при оприбуткуванні готівкових коштів, які надійшли від реалізації товарів 14 листопада 2014 р., в сумі 7875 грн 21 коп.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 винесено відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

При вирішенні справи суд не приймає до уваги обставини, викладені в запереченнях відповідача, оскільки вони не спростовують подані позивачем докази (а.с. 67-68).

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень, що і було зроблено позивачем в частині позовних вимог.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого відповідачем зроблено не було в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 липня 2015 р. № НОМЕР_4 та податкового повідомлення-рішення від 30 липня 2015 р. № НОМЕР_2 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3752 грн 00 коп.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 30 липня 2015 р. № НОМЕР_2 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3752 грн 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 30 липня 2015 р. № НОМЕР_4.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.