Постанова № 53491542, 29.10.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 року 810/4636/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації Київської області до Управління Державної казначейської служби України в Яготинському районі про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати неправомірними дії Управління Державної казначейської служби України в Яготинському районі Київської області в частині не проведення видатків по незахищеним статтям Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації Київської області та зобов’язати його здійснювати проведення видатків по незахищеним статтям.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 18 червня 2014 року на адресу позивача надійшов лист відповідача від 12.06.2014 року № 05-04/709 про необхідність вжиття заходів для виконання рішення суду про стягнення з позивача коштів у розмірі 445975,22 грн. У подальшому на адресу позивача надійшла ще одна вимога про стягнення боргу у сумі 398008,19 грн. На виконання даних вимог відповідачем було заблоковано здійснення платежів за незахищеними статтями видатків. Позивач, у свою чергу, вчинив заходи, спрямовані на виконання рішень суду та пошуку додаткових асигнувань бюджету, про що повідомляв відповідача відповідними листами. Разом з тим, відповідачем, всупереч Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, не було поновлено здійснення платежів відповідачем по незахищеним видаткам.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

На підставі ст. 122, ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Судовим наказом Господарського суду Київської області від 29.05.2014 у справі № 26/109-12 з Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації стягнуто витрати, що понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2012 по 31.07.2012 у сумі 445975,22 грн.

Управління ДКС України в Яготинському районі листом від 12.06.2014 року № 05-04/709 позивача було повідомлено про те, що буде проводитися безспірне списання коштів у сумі 445975,22 грн. з рахунку № 35412022006867 по КФК 170302 КЕКВ 2610.

Крім того, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2014 у справі за позовом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» до Управління соціального захисту населення Яготинської РДА про стягнення боргу (№ 826/1765/14) позовні вимоги Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» задоволено та стягнуто з Управління соціального захисту населення Яготинської РДА заборгованість у сумі 398008,19 грн.

Як слідує з матеріалів справи, сума кошторисних призначень для управління соціального захисту населення Яготинської РДА на 2014 рік по КФК 170302 КЕКВ 2610 рахунок 35412022006867 «Компенсаційні витрати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті» становила 210 000, 00 грн., а на 2015 рік кошторисні призначення складають 400 000, 00 грн. Із даних сум станом на 15.07.2015 року 233 688,26 грн. було використано для погашення боргу згідно судового наказу Господарського суду Київської області від 29.05.2014.

За таких обставин, Управління соціального захисту населення Яготинської РДА Київської області, керуючись п.п. 5,6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з Державного бюджету», затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 № 256 та з метою врегулювання питання щодо погашення заборгованості з пільгового перевезення залізничним транспортом та розблокуванням рахунків, звернулося до управління фінансів Яготинської РДА , Голови Яготинської РДА та директора департаменту соціального захисту населення Київської ОДА з листами про необхідність виділення додаткових коштів на рахунок № 35412022006867 по КФК 170302 КЕКВ 2610 “Компенсаційні виплати та пільговий проїзд окремим категоріям громадян на залізничному транспорті” для забезпечення виконання рішення суду. Однак, дане питання на сьогоднішній день не вирішено.

У свою чергу, відповідач листом від 25.06.2014 № 05-04/770 повідомив позивача про зупинення виконання доручень по незахищеним статтям видатків Управління.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) (надалі – Порядок).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Боржниками згідно пункту 1 Порядку визнаються визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Відповідно до пункту 25 Порядку, безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

У силу приписів пункту 26 Порядку, безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку з подальшим віднесенням зазначеної суми на видатки в розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 27 цього Порядку.

Пунктом 27 Порядку встановлено, що для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов’язання боржника. Погашення таких бюджетних зобов’язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного боржника. Одночасно боржник зобов’язаний привести у відповідність із такими бюджетними зобов’язаннями інші взяті ним бюджетні зобов’язання.

Відповідно до пункту 24 Порядку, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Згідно з пунктом 28 Порядку, орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З дня визначення таких кодів та рахунків орган Казначейства повідомляє боржникові про здійснення безспірного списання коштів з його рахунків.

При цьому, під безспірним списанням коштів розуміються операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до пункту 31 Порядку, у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Боржник зобов’язаний протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органові Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.

Безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань.

На період виконання вимоги орган Казначейства відкладає безспірне списання коштів та здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника лише за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України.

З викладеного слідує, що на органи Державної казначейської служби України покладений обов’язок щодо виконання рішень суду, де божниками є державні органи, а також підприємства, установи та організації, розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Зазначені рішення виконуються в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі, водночас, у разі відсутності на рахунках установи вільних асигнувань, орган казначейства надає боржнику вимогу, що виконується на протязі місяця та зупиняє проведення платежів боржника за незахищеними статтями видатків на час виконання вказаної вимоги.

Відповідно до матеріалів справи, позивач в межах наданих йому повноважень та затвердженого на 2014 рік кошторису вчиняв дії спрямовані на виконання рішень судів та встановлення асигнувань, достатніх для погашення заборгованості.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи, кошти на рахунку позивача за визначеними кодами економічної класифікації видатків бюджету відсутні, додаткові субвенції з бюджету на виконання рішення суду позивачу з Державного бюджету не виділялись.

У силу положень пункту 33 Порядку, у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб’єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника.

Отже, неможливість виконання боржником рішення суду протягом двох місяців є підставою для передачі виконавчого документу до відповідного органу Казначейства для подальшого виконання. При цьому, орган казначейства зобов’язаний поновити здійснення платежів боржника, у тому числі по незахищеним статтям видатків.

Враховуючи, що вжиті позивачем заходи щодо виконання вимоги та встановлення відкритих асигнувань не призвели до виконання судового рішення, а з моменту надходження до відповідача рішення про стягнення коштів минуло понад два місяці, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо не проведення платежів боржника є протиправними.

Наведене узгоджується із загальними строками, що встановлені пунктом 33 Порядку та протягом яких органом казначейства повинне бути здійснене безспірне списання коштів.

Судом також враховано, що не проведення відповідачем видатків по окремим рахункам позивача призводить до порушення позивачем фінансової дисципліни та позбавляє Управління можливості здійснювати поточні відшкодування витрат на проїзд пільгових категорій громадян міста, що створює обставини для зростання заборгованості.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивач з клопотанням про відшкодування судових витрат до суду не звертався, дане питання при прийнятті рішення у справі судом не розглядається.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69-72, 86, 97, 98, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України в Яготинському районі Київської області щодо не проведення видатків по незахищеним статтям Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації Київської області.

Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України в Яготинському районі Київської області відновити проведення платежів по незахищеним статтям Управління соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.