Постанова № 53491420, 11.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11 листопада 2015 року (10 год. 10 хв.) Справа № 808/8046/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Мащенко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

25.09.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового звязку надійшов адміністративний позов заявою Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому позивач просить: стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість (пеню) в сумі 11830,55 грн. на користь державного бюджету Пологівського району.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість (пеню) в сумі 11830,55 грн. Пеня в сумі 11830,55 грн. нарахована у звязку з несплатою податкових зобовязань по податку на додану вартість.

Через невідповідність вимогам ст. 106 КАС України, ухвалою від 28.09.2015 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків до 09.10.2015.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою від 12.10.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 26.10.2015.

У судове засідання 26.10.2015 представники осіб, які беруть участь у справі, не прибули.

Ухвалою від 26.10.2015, оскільки станом на 26.10.2015 у суду були відсутні відомості про вручення відповідачу повістки про виклик до суду на 26.10.2015, розгляд справи було відкладено на 11.11.2015.

09.11.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, на позовних вимогах наполягає.

У судове засідання 11.11.2015 відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не прибув.

Поштове відправлення, яке містило повістку про виклик до суду, яка надсилалась на адресу відповідача, повернулось до суду без вручення адресату із позначкою пошти «адресат за адресою не проживає».

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, яка внесена до відповідного державного реєстру.

Судова повістка надсилалась відповідачу на адресу визначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Податковий борг відповідача виник у звязку з несплатою податкових зобовязань по податку на додану вартість в сумі 11830,55 грн.

Згідно даних облікової картки та довідки про заборгованість загальна сума заборгованості відповідача по податку на додану вартість складає 11830,55 грн. (пеня).

Вищезазначена сума грошових зобовязань відповідачем не сплачена.

24.09.2008 у звязку із виникненням у відповідача податкового боргу за узгодженим податковим зобовязанням позивачем була сформована та направлена перша податкова вимога №1/28 та друга податкова вимога від 27.10.2008 №2/161.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу, платник податку зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;

Як вбачається з матеріалів справи, у звязку з несплатою податкових зобовязань по податку на додану вартість позивачем була нарахована пеня в сумі 11830,55 грн.

Суд зазначає, що з адміністративного позову та доданих до нього документів неможливо встановити підстави нарахування пені у розмірі 11830,55 грн. Позивачем не надано до суду доказів на підтвердження існування основного зобовязання, на яке позивачем було нараховано пеню, не надано розрахунку розміру пені, а також обґрунтування періоду, за який пеня була нарахована.

З доданої позивачем до позову довідки про податкову заборгованість відповідача вбачається, що пеня з податку на додану вартість нарахована на основне зобовязання у розмірі 42786,85 грн., проте документів, що підтвердили б існування зазначеного основного зобовязання позивачем суду не надано.

В доданому позивачем до позову розрахунку заборгованості зазначено загальний розмір пені - 11830,55 грн. та підстава нарахування - несвоєчасна сплата податкових зобовязань, згідно пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, проте у розрахунку відсутній розрахунок розміру пені, відомості щодо періоду за який її було нараховано та відомості щодо облікової ставки НБУ застосованої у цьому розрахунку.

Слід зазначити, що відповідно до змісту ухвали суду від 12.10.2015 про відкриття провадження у даній адміністративній справі позивачу було запропоновано надати у судове засідання, серед іншого, детальний розрахунок суми пені із зазначенням суми основного зобовязання, періоду за який нарахована пеня, облікової ставки НБУ застосованої у цьому розрахунку.

Суд зазначає, що станом на час розгляду справи вищезазначені докази в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем надані не були.

Крім того, в адміністративному позові позивач зазначає, що на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу Україну, у звязку із виникненням у відповідача податкового боргу за узгодженим податковим зобовязанням позивачем була сформована та направлена перша податкова вимога від 24.09.2008 №1/28 та друга податкова вимога від 27.10.2008 №2/161.

Суд зазначає, що позивачем на підтвердження зазначених тверджень не було надано до суду копій корінців зазначених податкових вимог.

Також, позивачем не було надано до суду рішення №16 від 31.12.2008 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, на яке робить посилання позивач в тексті адміністративного позову.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Пунктами 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд зазначає, що станом на час розгляду справи докази в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем надані не були, а отже суд вирішував дану справу на основі наявних доказів.

Суд розглянувши матеріали адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовано та не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

З наведених підстав, адміністративний позов є не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль