Постанова № 53491351, 05.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року Справа № 808/8255/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія»

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області

про визнання нечинною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01 жовтня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія» (далі позивач або ТОВ ПЕК) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі відповідач або Департамент ДАБІ у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову за №12 від 11.09.2015 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесену заступником директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області ОСОБА_3 щодо накладення штрафу на ТОВ «Південна енергетична компанія» у розмірі 54 810,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не був повідомлений про проведення планової перевірки, чим порушив припис ч.4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім того, позивач зазначає, що під час перевірки документи, на відсутність яких вказували посадові особи, що проводили перевірку, були надані до закінчення перевірки, а відтак відповідачем необґрунтовано не прийнято вказані обставини та безпідставно винесено оскаржувану постанову.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що в порушення норм чинного законодавства на обєкті будівництва відсутній документ, який підтверджує якість армокаркасу паль застосованих на обєкті перевірки, а саме відсутній сертифікат якості встановленого зразку, про що було зазначено в акті перевірки від 26.08.2015. На думку відповідача сертифікати, які були відсутні під час проведення перевірки, були надані після складання протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, тобто після встановлення факту порушення, а відтак факт виконання припису та надання сертифікатів не звільняє від відповідальності за вже виявлене правопорушення.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просив суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 05 листопада 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія» зареєстроване як юридична особа, за адресою:65009, м.Одеса, Приморський р-н, вул. Педагогічна, буд.2, оф. №1, ідентифікаційний код 13877727.

На підставі плану перевірок обєктів будівництва на ІІІ квартал 2015 року, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.06.2015 №620 посадовими особами Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил замовником будівництва Відокремленим підрозділом «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 26.08.2015.

На підставі Акту перевірки складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності б/н від 28.08.2015 та припис №14 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.08.2015 , яким зобовязано надати документ підтверджуючий якість армокаркасу паль застосованих на обєкті «ВП Запорізька АЕС, Реконструкція ВРП 750 кВ для підключення ПЛ 750 кВ «Запорізька Каховка» за адресою: вул. Промислова, 133, м.Енергодар, Запорізька області, відповідно до вимог СНиП ІІІ-18-75 «Металеві конструкції» до 04.09.2015.

На підставі направлення для проведення перевірки від 12.08.2015 №1, Акту перевірки від 26.08.2015, припису №14 від 28.08.2015, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.08.2015, матеріалів фото фіксації від 12.08.2015 відповідачем прийнято постанову №12 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.09.2015, якою визнано ТОВ «Південна енергетична компанія» винною у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 54 810,00грн.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (далі Закон України №877-V).

Водночас процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі Порядок №553).

Відповідно до ч.4 ст. 5 Закону України №877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Згідно п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п.13 Порядку №553 13 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

За приписами п.14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до положень п.п. 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю (п. 18 Порядку №553).

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил складено Акт б/н від 26.08.2015, зі змісту якого вбачається, що за результатами перевірки були виявлені правопорушення, зокрема, наданий на момент перевірки документ підтверджуючий якість (паспорт) армокаркасу паль застосованих на обєкті «ВП Запорізька АЕС, Реконструкція ВРП 750 кВ для підключення ПЛ 750 кВ «Запорізька Каховка» за адресою: вул. Промислова, 133, м.Енергодар, Запорізька область, не відповідає вимогам СНиП ІІІ-18-75 «Металические конструкции» (документ підтверджуючий якість сертифікат» в частині зазначених проектних та технічних даних, що є порушення п.1.87 СНиП ІІ-18-75 «Металеві конструкції» та ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

З Акту вбачається,що останній підписаний Інженером з технічного нагляду ОСОБА_4 із запереченнями, що відповідає вимогам п. 21 Порядку №553 за змістом якого, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

В судовому засіданні встановлено, що під час проведення перевірки від інспекторів Департаменту ДАБІ у Запорізькій області було отримано усні зауваження щодо того, що документи, які підтверджують якість армокаркасу паль, не відповідають вимогам СНиП ІІІ-18-75 «Металеві конструкції». На виконання вказаних зауважень ТОВ «Південна енергетична компанія» надало Генеральному замовнику будівництва ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» оригінали сертифікатів якості на виготовлені металеві конструкції бланк яких повністю відповідає вимогам п.1.87 СНиП ІІІ-18-75 «Металеві конструкції».

В судовому засіданні також допитано свідків ОСОБА_4 інженера технічного нагляду, та ОСОБА_5 головного державного інспектора Пологівського інспекційного відділу. Свідок ОСОБА_4 пояснила, зокрема, що після отримання усних зауважень від ОСОБА_5 щодо відсутності сертифікату якості армокаркасу паль, що застосовуються на обєкті нею були отримані до закінчення перевірки вказані документи від ТОВ «Південна енергетична компанія». Також до закінчення перевірки вона намагалася їх передати головному державному інспектору Пологівського інспекційного відділу для усунення виявлених недоліків, однак документи не були прийняті останнім. Крім того, свідок ОСОБА_4 пояснила, що наданий бланк паспорту на виготовлення армокаркасу паль в моменті перевірки, який був представлений ТОВ «Південна енергетична компанія», не відповідає вимогам п. 1.87. СНиП ІІІ-18-75 лише в частині назви документу, а не його змісту, а також не заперечує якості армокаркасів. Акт свідком було підписано із зауваженням, зауваження разом із сертифікатами надано на адресу відповідача.

Свідок ОСОБА_5 - головний державний інспектор Пологівського інспекційного відділу, який проводив перевірку повідомив, що під час проведення перевірки «ВП Запорізька АЕС. Реконстуркція ВРП 750 кВ для підключення ПЛ 750 кВ «Запорізька Каховка» за адресою: вул. Промислова, 133, м.Енегодар, Запорізька обл.» було встановлено порушення відсутність документу, що підтверджує якість армокаркасу паль, а саме сертифікат. Паспорт, який наданий на момент перевірки не відповідає вимогам п.1.87 СНиП ІІІ-18-75. Також ОСОБА_5 пояснив, що вказані усні зауваження були проігноровані та до закінчення перевірки жодних документів на усунення виявлених порушень надано не було.

Суд акцентує увагу на тому, що показання свідків, які були надані останніми під присягою, а також із попередженням про кримінальну відповідальність, щодо обставин усунення виявлених під час проведення перевірки порушень є взаємно суперечливими, з огляду на що суд звертає увагу на наступне.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України виявлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності слугує підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Суд звертає увагу на те, що дії відповідача при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності аналізуються судом на предмет їх правомірності та відповідності вимогам чинного законодавства України станом на момент вчинення цих дій та обсягу доказів та інших фактичних обставин, які існували на цей момент.

Так, в оскаржуваній постанові від 11.09.2015 №12 відповідач зазначає, що остання прийнята на підставі розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: направлення для проведення перевірки від 12.08.2015 №1, акту перевірки від 26.08.2015, припису №14 від 28.08.2015, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.08.2015 та матеріалів фото фіксації.

В свою чергу, відповідно до змісту припису №14 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.08.2015 останнім зобовязано позивача надати документ підтверджуючий якість армокаркасу паль застосованих на обєкті «ВП Запорізька АЕС. Реконструкція ВРП 750 кВ для підключення ПЛ 750 кВ «Запорізька Каховка» за адресою: вул. Промислова, 133, м.Енергодар, Запорізька область, відповідно до вимог СНиП ІІІ-18-75 «Металеві конструкції» до 04.09.2015.

З матеріалів справи вбачається та не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні, що на час прийняття постанови ТОВ «ПЕК» вимоги припису було виконано.

Стосовно протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.08.2015 суд зазначає, що останній складається в обовязковому порядку у разі виявлення правопорушень під час проведення перевірки, відповідно до п. 17 Порядку №553, та міститься зміст виявлених порушень аналогічно до Акту б/н від 26.08.2015. Направлення для проведення перевірки від 12.08.2015 №1 та примірники матеріалів фото фіксації, надані до матеріалів справи, також не містить інформації щодо виявлених порушень та будь-якої іншої інформації, що могла б підтвердити та спростувати обґрунтованість прийняття оскаржуваної постанови.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

За положеннями пп.19-23 Порядку №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф. Органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

Згідно приписів пп. 16-21 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 735) справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу наведених норм у їх сукупності з матеріалами справи вбачається, що позивачем на час прийняття оскаржуваної постанови вимоги припису було усунено. В той же час інші документи, на підставі яких відповідач прийняв постанову про накладення штрафу на правопорушення у сфері містобудівної діяльності №12 від 11.09.2015, не місять доказів обґрунтованості накладення штрафу за виявлене під час проведення перевірки правопорушення, а відтак підстави для прийняття оскаржуваної постанови №14 від 11.09.2015 на момент її прийняття були відсутні.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі» означає, що субєкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що субєкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що субєкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для субєкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

У спірних правовідносинах відповідачем було порушено принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, так як не було системно проаналізовано обставин спірних правовідносин, не було надано належної юридичної оцінки факту виконання вимог припису та усунення правопорушень у сфері містобудівної діяльності, не вжито відповідних заходів, які Відповідач уповноважений вживати.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія» задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №12 від 11.09.2015.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 13877727) судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова