Постанова № 53491160, 15.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 р. Справа № 804/10257/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості у розмірі 26 703,10 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, третя особа Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення витрат, повязаних з утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у сумі 26 703,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_2, ДДУВС та ГУМВС в Дніпропетровській області було укладено адміністративний договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, однак відповідач в порушення умов договору був звільнений з ОВС до встановленого трирічного строку перебування на службі. З огляду на викладене відповідач повинен відшкодувати витрати пов'язані з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах у розмірі 26703,10 грн.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник третьої особи, у судове засідання не з'явився, в письмових поясненнях просив задовольнити позов в повному обсязі, розглядати справу за відсутності представника.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 05.08.2009 року № 46 ос ОСОБА_2 була прийнята на службу до органів внутрішніх справ України та зарахована з 10 серпня 2009 року курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, було присвоєне перше спеціальне звання рядовий міліції.

10 серпня 2009 року між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ (далі - виконавець), Головним управлінням МВ України в Дніпропетровській області (далі замовник) та законним представником батьком - ОСОБА_3 (далі - особа) (особа не досягла 18-річного віку) було укладено договір про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ № 301 (далі - договір).

30 травня 2013 року Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ видав наказ № 195, яким наказав вважати ОСОБА_2 таким, що успішно закінчила Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ за напрямом підготовки 6.030401 Правознавство, отримали освітній ступінь бакалавр, кваліфікацію бакалавр з права і видано диплом факультет міліції громадської безпеки.

26.06.2015 року наказом Управління МВС України на Придніпровській залізниці №63о/с згідно з Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за п. 64 ж (за власним бажанням) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 інспектора з професійної підготовки сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ, з 30.06.2015 року.

При цьому, згідно з вимогами п. 2.3.6 Договору від 10 серпня 2009 року, у разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього Договору особа зобов'язана відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з її утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Так, згідно статті 9 Закону України Про міліцію від 20.12.1990 № 565-XII на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про міліцію порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 ст. 18 Закону України Про міліцію передбачено, що підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається.

Згідно з ч. 6 ст. 18 Закону України Про міліцію особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до п. 64 ж Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням.

Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 р. № 313, визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах у разі, зокрема, звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Пунктами 2 та 3 цього Порядку встановлено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Отже, відповідач не відпрацював трирічний термін в органах внутрішніх справ після закінчення навчання в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ і був звільнений за власним бажанням.

Згідно з Довідкою-розрахунком витрати, повязані з утриманням курсанта ОСОБА_2 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, дорівнюють 26703,10 грн. за період з 05.08.2009 року по 31.05.2013 року.

Будь-яких доказів добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі, суду не надано.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не відпрацював трирічний термін в органах внутрішніх справ після закінчення навчання в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ і була звільнена за власним бажанням, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, позовні підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2, третя особа Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості у розмірі 26703,10 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446) витрати повязані з утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у сумі 26 703 (двадцять шість тисяч сімсот три) гривні 10 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1