Постанова № 53489337, 11.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2015 р. Справа№ 910/23410/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Баранця О.М.

Кропивної Л.В.

при секретарі Громак В.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Пріцак І.Є.представник за довіреністю;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" Білої Ірини Володимирівни

на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.09.2015 р.

у справі №910/23410/15 (суддя Морозов С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" Білої Ірини Володимирівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Лізинг"

про стягнення 197154,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.09.2015 року позовну заяву повернуто позивачу без розгляду на підставі п.6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 04.09.2015 року. у справі № 910/23410/15 скасувати та направити справу на розгляд до господарського суду м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 року відновлено строк для подачі апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" Білої Ірини Володимирівни та апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримує, просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 04.09.2015 р. у справі №910/23410/15 та направити справу на розгляд до господарського суду м. Києва.

Разом з цим, представником позивача поданоклопотання про залучення до матеріалів справи позовної заяви з додатками.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Лізинг" своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

В силу частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги по даній справі, Київський апеляційний господарський суд розглядає дану справу у встановлений Господарським процесуальним кодексом строк.

За таких обставин, справа розгядається за відсутності представника відповідача, який повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно частини 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Повертаючи позовну заяву без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суд першої інстанції вказав, що з наданого позивачем опису вкладення у цінний лист про направлення кореспонденції на адресу відповідача було надіслано ,,позовну заяву з додатком", при цьому, не зазначено вичерпний перелік таких додатків, тому у суду відсутня можливість встановити факт направлення позивачем всіх доданих до позовної заяви документів Товариству з обмеженою відповідальністю «Український лізинг».

Київський апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Повернення судом позовної заяви без розгляду регламентується статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, яка містить вичерпний перелік підстав для повернення позовної заяви. Пунктом 6 названої статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Отже, вказана правова норма не ставить обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містить імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Згідно з п. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З наданого позивачем опису вкладення у цінний лист, ним надіслано ,,Позовну заяву про стягнення заборгованості з ТОВ «Український лізинг» по кредитному договору №297/Ю вих.4950 від 28.08.2015 року на 29 арк.1 прим." на адресу відповідача.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, документом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до пунктів 59, 61 вказаних правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Отже, будь-яких інших вимог до змісту опису вкладення, окрім зазначених, вищезазначені Правила не містять.

Київський апеляційний господарський суд зазначає, що відсутність в описі вичерпного переліку документів, які надсилаються разом з позовною заявою, не може бути підставою для повернення позову без розгляду.

Крім того, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Перелік заходів, що вживає суддя, готуючи справу до розгляду в судовому засіданні, не є вичерпним: у разі необхідності та з урахуванням конкретних обставин справи суддя вправі вчиняти й інші дії відповідно до його компетенції, за винятком дій, які можуть бути вчинені лише в судовому засіданні (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, якщо у суду першої інстанції є сумнів в надіслані додатків до позовної заяви відповідачу, він не позбавлений у процесі підготовки справи до розгляду, витребувати у позивача додаткові докази.

За таких обставин колегія суддів не вбачає у даному випадку недотримання позивачем п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" Білої Ірини Володимирівни підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду міста Києва від 04.09.2015 року по справі № 910/23410/15 - скасуванню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" Білої Ірини Володимирівни задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 04.09.2015 року по справі 910/23410/15 скасувати.

2.Матеріали справи № 910/23410/15 повернути до Господарського суду міста Києва для розгляду справи по суті.

3.Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді О.М. Баранець

Л.В. Кропивна