Рішення № 53488638, 28.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2015

Справа №910/22251/14

За зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Телтрейд»

Про визнання недійсним п.3 договору поставки.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Під час розгляду первісного позову, ТОВ «Телесистеми України» подало зустрічний позов, який суд повернув без розгляду ухвалою від 04.12.2014р., на підставі ст. 63 ГПК України .

Рішенням від 19.12.2014р. суд задовольнив первісний позов .

Постановою КАГС від 28.01.2015 вказана ухвала про повернення зустрічного позову без розгляду була скасована, а позов передано до суду першої інстанції для розгляду по суті спору.

Постановою ВГСУ від 29.04.2015р. рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2014р. за первісним позовом скасовано, та вирішено відмовити первісному позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Ухвалою суду від 25.05.2015р., після повернення справи з Вищого господарського суду розгляд зустрічної позовної заяви призначено на 10.07.2015р.

Приватне акціонерне товариство «Телесистеми України» (далі – позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телтрейд» (далі – відповідач) про визнання недійсним п.3 договору поставки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача за зустрічним позовом, п.3 3 договору поставки не відповідає нормам чинного законодавства України, а тому підлягає визнанню недійсним.

26.06.2015р. позивач за зустрічним позовом подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

10.07.2015р. судове засідання не відбулось, у зв’язку з лікарняним судді Мельника, у зв’язку з чим судове засідання було призначено на 27.07.2015р., про що сторони повідомлені згідно розписок.

27.07.2015р. представники позивача та відповідача за зустрічним позовом у судове засідання не з’явились, відповідач за зустрічним позовом про причини своєї відсутності суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав.

Суд відклав розгляд справи на 07.09.2015р., у зв’язку з відсутністю представника відповідача.

07.09.2015р. представники позивача та відповідача за зустрічним позовом у судове засідання не з’явились, відповідач за зустрічним позовом про причини своєї відсутності суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав.

Суд відклав розгляд справи на 28.09.2015р.

25.09.2015р. позивач за зустрічним позовом подав через канцелярію суду письмові пояснення по справі.

28.09.2015р. представник позивача та відповідача за зустрічним позовом у судове засідання не з’явились, відповідач за зустрічним позовом про причини своєї відсутності суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав.

Суд вирішив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача за зустрічним позовом.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач за зустрічним позовом доводить, що умова договору (п.3.1) фактично змінює вартість (ціну) поставленого та оплаченого обладнання після виконання сторонами своїх зобов’язань із 100 000,00 грн. на суму 412 000,00 грн., що суперечить ч.3 ст.632 ЦК України, а тому просить зустрічний позов задовольнити, визнати недійсним пункт 3.1 договору від 17.12.2013р. № 17/12-01.

Вказана вимога позивача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Умови договору поставки (п.3.1) передбачають, що загальна вартість договору становить 412 000,00 грн.

Сторони затвердили графік перерахування коштів на рахунок постачальника (п.3.2 договору).

У додатку 1 до договору сторони уклали та підписали Специфікацію на поставку обладнання.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами відбулась попередня оплата першої партії поставки на суму 100 000,00 грн. та отримання покупцем відповідного обладнання на вказану суму (Акт приймання-передачі від 19.12.2013р.).

В подальшому зобов’язання сторонами не виконувались, тобто не було ні проплат, ні поставок продукції. Отже договір поставки залишився не виконаний.

Таким чином твердження позивача про те, що відбулась зміна ціни договору після виконання умов договору є хибним.

Крім того, п.3.1 договору не тягне за собою ніяких юридичних наслідків, оскільки із змісту постанови ВГСУ від 29.04.2015р. № 910/22251/14 за первісним позовом випливає, що уразі нездійснення покупцем попередньої оплати товару зобов’язання постачальника щодо поставки решти товару (обладнання) не виникало, а нездійснення попередньої оплати не надає йому права вимагати оплати такого товару і правових підстав для задоволення позову не було.

Матеріали справи свідчать, що договір поставки був укладений між сторонами за їх обопільною згодою та їх волею у добровільному порядку. Сторонами не подано суду доказів того, що вказаний договір поставки обладнання був укладений під впливом помилки, обману, насильства тощо, або його було вчинено особо під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалась.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених чинним законодавством України із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом (ч.1 п.7 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. №9). Таких підстав та доказів суду не надано.

Враховуючи те, що виконання чи невиконання сторонами зобов’язань, які виникли з правочину (договору), має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. Якщо правочину ще не виконаний (що має місце в даному випадку), він є таким, що не створює жоднх юридичних наслідків. Така позиція суду кореспондується з мотивами Постанови ВГСУ від 29.04.2015р. № 910/22251/14 за первісним позовом.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

За вказаних обставин у господарського суду відсутні, передбачені законодавством, правові підстави для визнання недійсним п.3.1 договору поставки № 17/12-01 від 17.12.2013р., який і так у світлі постанови ВГСУ від 29.04.2015р. № 910/22251/14 за первісним позовом та роз’яснень Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009р. не породжує ніяких юридичних наслідків.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 05.11.2015р. )

Суддя В.І.Мельник