Рішення № 53488489, 19.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5289/14 19.06.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10026/045 філії-Головного управління по м. Києву та Київської області АТ "Ощадбанк"доПриватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- ОСОБА_6простягнення частини страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування транспортного засобу у розмірі 31 746,46 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники:

від позивача: Шевченко Т.В. - представник за довіреністю

від відповідача: Кутузов О.В. - представник за довіреністю

від третьої особи: ОСОБА_4 - представник за довіреністю

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19 червня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10026/045 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" про стягнення частини страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування транспортного засобу у розмірі 31 746, 46 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором добровільного страхування наземного транспорту № 5-307-3/07 від 21.02.2007, укладеного між сторонами у справі щодо виплати страхового відшкодування згідно з умовами даного Договору.

Згідно протоколу автоматичного розподілу справ, позовну заяву № 5289/14 від 27.03.2014 року передано на розгляд судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 року задоволено заяву судді Господарського суду міста Києва Блажівської О.Є. про самовідвід від розгляду позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10026/045 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" про стягнення частини страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування транспортного засобу у розмірі 33573,46 грн.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року за № 04-23/116 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи, за результатом проведення якого справа № 910/5289/14 передана на розгляд судді Стасюку С.В.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6, у відповідності до вимог статті 27 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішення у справі може вплинути на її права та обов'язки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2014 року порушено провадження у справі № 910/5289/14 та залучено до участі у справі № 910/5289/14 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичну особу - ОСОБА_6, слухання справи призначено на 06.05.2014 року.

28.04.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 06.05.2014 року справу № 910/5289/14 передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2014 року суддя Трофименко Т.Ю. прийняла справу № 910/5289/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 29.05.2014 року.

29.05.2014 року через відділ діловодства суду від відповідача по справі надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що позивач не надав суду доказів на підтвердження факту встановлення страхувальником протиугінних засобів на відповідній сертифікованій станції технічного обслуговування, надання транспортного засобу для огляду представнику страховика для складання акту огляду та складання і підписання цього акту позивачем. Таким чином, договір страхування за ризиком "угон, незаконне заволодіння" не вступив в силу, а тому відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування. Також, відповідач зазначив, що сума заборгованості за кредитним договором третьої особи станом на 21.03.2014 року становить 31 101,12 грн., а не 31 746,46 грн., як зазначає позивач, який включив в суму заборгованості суму державного мита та суму витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу, що не передбачено чинним законодавством. Окрім того, відповідач просить суд застосувати строки позовної давності до стягнення суми страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 29.05.2014 року відкладено розгляд справи на 19.06.2014 року.

10.06.2014 року представник позивача через відділ діловодства суду подав письмові пояснення на відзив в яких зазначив, що відповідачем не доведено факт, що третьою особо було порушено умови договору щодо встановлення протиугінних засобів на відповідній сертифікованій станції технічного обслуговування, а також було винесено вже два рішення про стягнення частини відшкодування, згідно умовами договору страхування, які виконані відповідачем. Позивач заявив про стягнення з відповідача в рахунок погашення існуючої заборгованості третьої особи перед позивачем за кредитним договором, в межах суми страхового відшкодування за договором страхування. Також позивачем зазначає, що ним не пропущений строк позовної давності.

В судове засідання 19.06.2014 року представник позивача з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.06.2014 року заперечив проти задоволення позову, з підстав, наведених у відзиві на позов.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача в повному обсязі та надав пояснення по суті спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2007 між ОСОБА_6 (змінила прізвище на ОСОБА_6) (страхувальник), Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10026/045 філії-Головного управління по м. Києву та Київської області АТ"Ощадбанк" (змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10026/045 філії-Головного управління по м. Києву та Київської області АТ"Ощадбанк") (позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Страхове товариство "Гарантія" (змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія" (відповідач) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу (надалі по тексту - Договір), що є предметом застави № 5-307-3/07, відповідно до умов якого об'єктом цього Договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом: модель Деу Нексіа д/н НОМЕР_1 (пункт 5 Договору).

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Термін дії Договору № 5-307-3/07 до 20.03.2013 року (пункт 9.1 Договору).

Як вбачається з умов Договору Вигодонабувачем являється Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" Головне управління по м. Києву та Київської області АТ"Ощадбанк"(позивач).

Відповідно до пункту 6.6.3 Вигодонабувач має право на першочергове отримання суми страхового відшкодування, в частині зобов'язань страхувальника по кредитному договору забезпечення якого ТЗ передано під заставу.

Відповідач, позивач та третя особа погодили та встановили вартість транспортного засобу в розмірі 72 240,00 грн. (пункт 4.2 Договору).

Страхування майна проводиться в тому числі на випадок викрадення транспортного засобу (пункт 3.2.4 договору).

03.07.2007 року в період часу з 20 голин 30 хвилин по 22 годину 30 хвилин невстановлена слідством особа, перебуваючи по вул. Жилянській, 68 в м. Києві, незаконно заволоділа транспортним засобом, а саме автомобілем марки Деу Нексіа д/н НОМЕР_1 червоного кольору, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_2, який зареєстрований за гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, чим останній було завдано матеріального збитку на суму 51 000,00 грн. (довідка Голосіївського РУ ГУ МВС України).

Розмір загальної страхової суми визначено сторонами в розмірі 72 240,00 грн. (пункт 4.4 Договору).

Відповідно до пункту 4.6 Договору, безумовна франшиза (частина збитків або шкоди, що не відшкодовується страховиком) встановлена: за страховим ризиком «незаконне заволодіння» - 5% (п'ять відсотків) від страхової суми у відповідний період страхування; за іншими страховими ризиками встановлено нульову ставку франшизи.

Відповідно до умов договору страхування, передумовою проведення страхових виплат страховиком є звернення Страхувальника з одночасним поданням наступних документів (п. 8.1. Договору страхування): заява про виплату страхового відшкодування; договір страхування (поліс) та додаток до нього; документ, який підтверджує настання страхового випадку (довідку відповідних органів про ДТП, крадіжку, стихійне лихо тощо); документи на підтвердження розміру завданих збитків; письмове розпорядження Вигодонабувача/Позивача, щодо отримувача страхового відшкодування або довідка про повне виконання зобов'язань Страхувальника за кредитним договором.

Після виконання вказаних умов, виплата страхового відшкодування за фактом "незаконне заволодіння", проводиться у наступному порядку (пункт 8.6. Договору): 30% страхової суми - протягом 20 (двадцяти) днів з моменту надання підтверджувальних документів про порушення кримінальної справи; 70% страхової суми за вирахуванням безумовної франшизи - протягом 30 (тридцяти) днів з моменту надання підтверджувальних документів про закінчення чи призупинення провадження по кримінальній справі.

Розмір страхового відшкодування, з урахуванням пунктів 4.4., 4.6.1., 3.2.4 Договору (з урахуванням п'яти відсотків безумовної франшизи) становить 68 628,00 грн.

03 липня 2007 року (перший період страхування відповідно до пункту 5.4. Договору страхування) настав страховий випадок - незаконне заволодіння (викрадення) застрахованого автомобіля.

З матеріалів справи вбачається, що третя особа звернулася з позовною заявою до Печерського районного суду міста Києва про стягнення частини страхового відшкодування з відповідача по справі.

16 грудня 2011 року Печерським районним суду міста Києва за результатами розгляду цивільної справи № 2-5182/11 з відповідача стягнуто 30 відсотків суми страхового відшкодування в розмірі 20 588, 40 грн.

За зазначеним вище рішення позивач отримав кошти згідно платіжного доручення від 03.10.2012 року, які були перераховані в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між позивачем та третьою особою.

Як вбачається з листа Голосіївського РУ ГУ МВС в місті Києві за вих. № 53/т-1158 від 25.04.2012 року та довідки до нього слідство по кримінальній № 01-10714 зупинено.

12.12.2012 третя особа звернулася до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.

У зв'язку з неотриманням відповіді на заяву, третя особа звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача частини страхового відшкодування в розмірі 48.039,60 грн. (невиплачена сума страхового відшкодування - 33501,12 грн. та 14 538,48 грн. - вимоги третьої особи.

Відповідно до рішення Печерського районного суду міста Києва від 08.07.2013 справа № 757/5063/13-ц залишок страхового відшкодування несплачений відповідачем складає 48 039,60 грн. Залишок заборгованості по кредиту складає 33 501,12 грн. Отже, за межами вимог вигодонабувача залишається право вимоги третьої особи на суму 14 538,39 грн. таким чином, зазначеним рішення задоволено вимоги третьої особи в частині стягнення з відповідача 14 538,48 грн.

За твердженням позивача, несплаченою залишилась сума в розмірі 33 501,12 грн. страхового відшкодування.

Водночас, як вбачається з розрахунку кредитної заборгованості боржника (ОСОБА_6) за договором від 21.02.2007 року № 1307, заборгованість по кредиту становить 31 101,12 грн., а ціна позову у розмірі 31 746, 46 грн. складається з заборгованості по кредиту у розмірі 31 101,12 грн., 615,34 грн. державного мита та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

Відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У пункті 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Щодо застосування строків позовної давності необхідно зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що третя особа зверталася з позовною заявою до Печерського районного суду міста Києва про стягнення частини страхового відшкодування з відповідача по справі. 16 грудня 2011 року Печерським районним суду міста Києва за результатами розгляду цивільної справи № 2-5182/11 з відповідача стягнуто 30 відсотків суми страхового відшкодування в розмірі 20 588, 40 грн.

Надалі третя особа звернулася з позовною заявою про стягнення решти 70% страхового відшкодування в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. 08 липня 2013 року Печерським районним судом м. Києва винесено рішення про часткове задоволення позову, яке оскаржувалось в апеляційному порядку.

04.12.2013 року Апеляційним судом м. Києва винесено ухвалу про залишення рішення Печерського районного суду м. Києва без змін.

27 березня 2014 року позивач звернувся з відповідною позовною заявою до Господарського суду м. Києва, про стягнення частини страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування транспортного засобу.

Відповідно до пункту 1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах.

У Цивільному кодексі України встановлено як загальну, тривалістю у три роки (стаття 257), так і спеціальну позовну давність (стаття 258), скорочену або більш тривалу порівняно із загальною (пункт 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року).

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 Цивільного кодексу України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі (пункт 4.1постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року).

Правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 Цивільного кодексу України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. При цьому господарським судом слід мати на увазі таке.

У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 Цивільного кодексу України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

- визнання пред'явленої претензії;

- зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;

- письмове прохання відстрочити сплату боргу;

- підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

- письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;

часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

За змістом частини другої статті 264 Цивільного кодексу України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу.

З урахуванням положення частини четвертої статті 51 Господарського процесуального кодексу днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду). Якщо позовну заяву було повернуто, перебіг позовної давності переривається з того дня, коли заяву подано до суду з додержанням установленого порядку (пункт 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року).

З огляду на те, що перебіг позовної давності переривався по даному спору, то суд відмовляє відповідачу у застосуванні строків позовної давності.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву щодо того, що договір страхування за ризиком "угон, незаконне заволодіння" не вступив в силу, тому відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування не заслуговують на увагу, оскільки встановлення чинності договору (вступив чи не вступ в силу) не є предметом дослідження у даній справі.

Враховуючи вищезазначене, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача страхової виплати в розмірі 31 101,12 грн. відповідно до розрахунку позивача.

Водночас, суд відмовляє в задоволені позову в частині стягнення 615,34 грн. державного мита та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи., з підстав необґрунтованості.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10026/045 філії-Головного управління по м. Києву та Київської області АТ "Ощадбанк" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3; код ЄДРПОУ 14229456) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вулиця Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10026/045 філії-Головного управління по м. Києву та Київської області АТ"Ощадбанк" (02096, м. Київ, вулиця Харківське шосе, 21/6, код ЄДРПОУ 09322277) 31 101 (тридцять одну тисячу сто одну) грн. 12 коп. суми страхового відшкодування, 1 789 грн. (одну тисячу сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 86 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.06.2014 року

Суддя С.В. Стасюк