Рішення № 53487789, 16.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.15р. Справа № 904/8385/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструменту Україна", м. Київ

до Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 7 100,09 грн. за договором поставки

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: Радіонов В.А. представник за довіреністю № 1 від 05.01.2015р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7 100,09 грн., що складається з: 6 320,81 грн. - основного боргу, 779,28 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки товару № 0226/15-П від 25.03.2015 р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2015 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.10.2015 р.

20.10.2015 р. розгляд справи відкладався до 10.11.2015 р.

02.11.2015 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на його користь 6 320,81 грн. - основного боргу.

Суд прийняв до розгляду дану заяву.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.10.2015 р. (а.с. 34-35).

Направлена господарським судом на адресу відповідача кореспонденція повернулася з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 25).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відзиву на позов відповідач суду не надав. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 10.11.2015 р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки товару № 0226/15-П від 25.03.2015 р.

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язався поставити та передати, а покупець прийняти та сплатити в терміни і на умовах цього договору товари, що належать Постачальнику.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і продовжує діяти до 31.12.2015 р.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що товар поставляється та приймається в асортименті, в кількості та за цінами, вказаними в видаткових накладних Постачальника.

Постачальник здійснює поставку товару лише після отримання від покупця документів, визначених п. 2.4. цього договору, заявки, яка може оформлятися факсимільними, електронними та іншими способами зв'язку.

Постачання товару здійснюється за погодженням сторін з врахуванням наявності на складі постачальника необхідного товару одним з наступних способів:

- транспортом покупця або перевізником/експедитором покупця (самовивіз) із складу постачальника (EXW Інкотермс 2010);

- транспортом постачальника або перевізником/експедитором від постачальника за рахунок постачальника на склад покупця за адресою, вказаною в заявці (СРТ Інкотермс 2010). Спосіб доставки товару визначається в заявці (п. 3.1. договору).

Відповідно до умов договору, позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 6320,81 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи (а.с.13-15).

Згідно п.4.3. договору у разі, якщо покупець отримує товар на умовах відстрочення платежу, покупець сплачує поставлений товар протягом 21 календарного дня з дати поставки відповідної партії товару постачальником.

Відповідач умови договору не виконав, у передбачений договором термін оплату поставленого товару не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія-вимога № 1 за Вих. № 5365 від 21.07.2015 р., в якій позивач вимагає протягом 7 (семи) календарних днів, з дати отримання даної вимоги, сплатити суму основного боргу за поставлений товар у сумі 6 320,81 грн. (а.с.16).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів виконання зобов'язань щодо оплати заборгованості в сумі 6 320,81 грн., на момент розгляду спору, відповідач не надав.

З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості на зазначену вище суму, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50037, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» (03148, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, буд. 1, ідентифікаційний код 37311013) 6320,81 грн. (шість тисяч триста двадцять грн. 81 коп.) - основного боргу, 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

16.11.2015р.

Суддя В.Г. Бєлік