Рішення № 53487693, 10.11.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 листопада 2015 р. Справа № 903/543/14

за позовом заступника прокурора Волинської області в інтересах держави та територіальної громади в особі Волинської обласної ради, Волинської обласної державної адміністрації, Державного агентства лісових ресурсів України, Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

до відповідача 1: Ковельського спеціалізованого лісогосподарського приватного акціонерного товариства "Тур"

відповідача 2: Ковельської районної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Державна інспекція сільського господарства у Волинській області

про визнання недійсними та скасування державних актів на право постійного користування землею і повернення з незаконного користування землі лісового фонду

Головуючий суддя - Вороняк А.С.

суддя Гарбар І.О.

суддя Якушева І.О.

секретар судового засідання Чорний С.О.

за участю представників:

від позивача - Волинської обласної ради: н/з

від позивача - Волинської обласної державної адміністрації: н/з

від позивача - Державного агентства лісових ресурсів України: Багацький Є.Г., довіреність №45 від 29.05.2015р.

від позивача - Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства: Багацький Є.Г., довіреність №933 від 17.08.2015р.

від відповідача 1: Смаль П.П., директор, службове посвідчення №0101 від 04.03.2005р., Олексюк А.Л., доручення від 17.06.2014р.

від відповідача 2: н/з

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: н/з

В судовому засіданні прийняли участь прокурор - Бородчук О.В., службове посвідчення №026907 від 01.07.2014р.

Протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) із забезпеченням повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Права та обов'язки роз'яснені відповідно до ст.ст.20, 22, 29 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Заступник прокурора Волинської області в інтересах держави та територіальної громади в особі Волинської обласної ради, Волинської обласної державної адміністрації, Державного агентства лісових ресурсів України, Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства звернувся з позовом(враховуючи заяву про зміну предмету позовних вимог №05/2-745 від 02.09.2015р.) до Ковельського спеціалізованого лісогосподарського приватного акціонерного товариства "Тур" та Ковельської районної державної адміністрації, в якому просив визнати недійсними та скасувати державні акти на право постійного користування землею серії ВЛ № 3-32 від 12.04.1994 та зобов'язати відповідача-1 повернути з незаконного користування землі лісового фонду Волинській обласній державній адміністрації на території відповідних сільських рад. Обґрунтовуючи вимоги прокурор вказував на те, що підставою для видачі спірних державних актів на право постійного користування землями лісового фонду визначено рішення Волинської обласної ради № 17/11 від 17.03.1994 р., за змістом якого не передбачено передачу у постійне користування Ковельському спеціалізованому лісогосподарському приватному акціонерному товариству "Тур" зазначених в актах земельних ділянок. При цьому посилався на приписи статей 71, 76, 83 Цивільного кодексу УРСР, статті 21 Цивільного кодексу України, статей 19, 22, 23 Земельного кодексу УРСР, статей 122, 152 Земельного кодексу України, статей 57, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Постановою Верховного суду України від 13.05.2015р. у справі №3-126 гс 15 заяву заступника Генерального прокурора України задоволено частково. Постанову Вищого господарського суду України від 25 грудня 2014 р. у справі № 903/543/14 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2015р. у справі №903/543/14 касаційну скаргу Прокуратури Рівненської області задоволено частково. Постанову від 04.11.2014р. Рівненського апеляційного господарського суду у справі №903/543/14 господарського суду Волинської області та рішення господарського суду Волинської області від 23.09.2014р. у справі №903/543/14 скасовано. Справу №903/543/14 направлено на новий розгляд до господарського суду Волинської області, оскільки судами при розгляді справи не встановлено, до повноважень якого органу належить передача земель лісового фонду у постійне користування. Оскільки вимоги прокурора є похідними від вимог органу, який має щодо повноваження передачі земель лісового фонду у постійне користування, то і перебіг строку позовної давності розпочинається з моменту коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме відповідний орган державної влади, а не прокурор.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 06.08.2015р. справу призначено до розгляду на 19.08.2015р. та зобов'язано прокурора, сторони та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів подати суду пояснення, які необхідні для об'єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 19.08.2015р. розгляд справи відкладено на 03.09.2015р. у зв'язку з клопотанням прокурора про призначення колегіального розгляду справи, не з'явлення у судове засідання представників Державного агентства лісових ресурсів України, відповідача 2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів, необхідність з'ясування всіх істотних обставин справи, повторного витребування доказів і надання сторонами нових доказів.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Волинської області №01-3/122 від 02.09.2015р. розгляд справи №903/543/14 за позовом заступника прокурора Волинської області в інтересах держави та територіальної громади в особі: Волинської обласної ради, Волинської обласної державної адміністрації, Державного агентства лісових ресурсів України, Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства до відповідача 1: Ковельського спеціалізованого лісогосподарського приватного акціонерного товариства "Тур", відповідача 2: Ковельської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Державна інспекція сільського господарства у Волинській області про визнання недійсними та скасування державних актів на право постійного користування землею і повернення в державну власність земель лісового фонду, доручено колегіальному складу господарського суду в складі головуючого судді Вороняка А.С., суддів Якушевої І.О., Дем'як В.М..

03.09.2015р. прокурором подано заяву про уточнення позовних вимог №05/2-745 від 02.09.2015р.. Суд, вказану заяву прокурора розцінив, як зміну предмета позову, зокрема п.п.32-61 прохальної частини позовної заяви, прийняв дану заяву про зміну предмета позову до розгляду, а розгляд справи вирішується з врахуванням вищезазначеної заяви прокурора.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 03.09.2015р. розгляд справи відкладено на 24.09.2015р. через не з'явлення у судове засідання представників Державного агентства лісових ресурсів України, відповідача 2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів, необхідність з'ясування всіх істотних обставин справи, повторного витребування доказів та витребування нових доказів.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 24.09.2015р. розгляд справи відкладено на 20.10.2015р. через не з'явлення у судове засідання представників Державного агентства лісових ресурсів України, необхідність з'ясування всіх істотних обставин справи та повторного витребування доказів.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Волинської області №01-3/154 від 19.10.2015р. в процесі розгляду справи №903/543/14 замінено суддю Дем'як В.М. на суддю Гарбара І.О. через перебування судді Дем'як В.М. у відпустці.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 20.10.2015р. розгляд справи відкладено на 10.11.20105р. через не з'явлення у судове засідання представників Державного агентства лісових ресурсів України та Волинської обласної державної адміністрації, необхідність з'ясування всіх істотних обставин справи та повторного витребування доказів.

05.11.2015р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі. Додатково повідомляють, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

05.11.2015р. від представника відповідача 1 на вимогу ухвали суду від 20.10.2015р. надійшли додаткові пояснення по справі з додатками.

06.11.2015р. від Волинської обласної державної адміністрації надійшли додаткові пояснення по справі.

10.11.2015р. від Волинської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі. Додатково повідомляють, що позовні вимоги підтримують.

10.11.2015р. від Волинської обласної ради надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі. Додатково повідомляють, що позовні вимоги підтримують просять розглядати справу за наявними матеріалами.

Позивач (Волинська обласна рада) уповноваженого представника в судове засідання 10.11.2015р. не направила.

Позивач (Волинська обласна державна адміністрація) уповноваженого представника в судове засідання 10.11.2015р. не направила.

Відповідач 2 (Ковельська районна державна адміністрація) уповноваженого представника в судове засідання 10.11.2015р. не направила.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів(Державна інспекція сільського господарства у Волинській області) уповноваженого представника в судове засідання 10.11.2015р. не направила.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України).

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час слухання справи, та з урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні 10.11.2015р. прокурор та представник позивачів(Державного агентства лісових ресурсів України, Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства) з врахуванням заяви зміну предмета позову(подана прокурором 03.09.2015р.) позов підтримали, вимоги просили задовольнити.

В судовому засіданні 10.11.2015р. представники відповідача 1 позовні вимоги заперечили, у позові просили відмовити, з підстав наведених у відзивах наявних у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивачів(Державного агентства лісових ресурсів України, Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства) та представників відповідача 1, господарський суд, -

встановив:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функцій у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 р. N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Як зазначає прокурор в позовній заяві та додаткових поясненнях №05/2-671 вих.15 від 17.08.2015 р., Волинську обласну державну адміністрацію ними визначено як одним з позивачів, оскільки на час подачі позову до суду вони розпоряджаються землями лісового фонду для лісогосподарських потреб відповідно до ч.5 ст. 122 Земельного кодексу України(далі - ЗК України) та п.4 ст. 31 Лісового кодексу України(далі - ЛК України), а на час видачі спірних державних актів таким державним органом була Волинська обласна рада. Крім цього, позивачами визначено Державне агентство лісових ресурсів України та Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства, оскільки забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і постійних лісокористувачів відповідно до ч.5 ст.86 ЛК України. Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства підпорядковується Державному агентству лісових ресурсів України, завданням якого є реалізація його повноважень на території області. Управління здійснює державний контроль за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового законодавства, реалізує державну політику.

Згідно ч.1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно ч.1 п.1, 3, 4 ст. 31 ЛК України(в редакції на час звернення з позовом до суду) обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території забезпечують реалізацію державної політики у сфері лісових відносин; здійснюють контроль за додержанням законодавства у сфері лісових відносин; передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Резюмуючи вищенаведене на виконання вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 09.07.2015р. у справі №903/543/14, щодо встановлення до повноважень якого органу належить передача земель лісового фонду у постійне користування, судом встановлено, що саме Волинській обласній державній адміністрації, а не Волинській обласній раді, Державному агентстві лісових ресурсів України чи Волинському обласному управлінню лісового та мисливського господарства належить надання у постійне користування для ведення лісового господарства земельних лісових ділянок, тому частково прокурором в позовній заяві не вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.

Згідно з частиною другою статті 29 ГПК у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача.

Право прокурора на подання позову до господарського суду не ставиться законом у залежність від наявності у прокурора матеріалів прокурорської перевірки з того питання, з якого подано позов.

Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

Вищезазначене відповідає роз'ясненням, наведеним у Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам".

Таким чином позов заступника прокурора Волинської області в інтересах держави та територіальної громади в особі Волинської обласної ради, Державного агентства лісових ресурсів України, Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства до Ковельського спеціалізованого лісогосподарського приватного акціонерного товариства "Тур", Ковельської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Державна інспекція сільського господарства у Волинській області про визнання недійсними та скасування державних актів на право постійного користування землею і повернення з незаконного користування землі лісового фонду підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України.

Щодо позову заступника прокурора Волинської області в інтересах держави та територіальної громади в особі Волинської обласної державної адміністрації до Ковельського спеціалізованого лісогосподарського приватного акціонерного товариства "Тур", Ковельської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Державна інспекція сільського господарства у Волинській області про визнання недійсними та скасування державних актів на право постійного користування землею і повернення з незаконного користування землі лісового фонду суд зазначає таке.

12.04.1994 року на землі лісового фонду, що перебували у власності держави, були видані Державні акти на право постійного користування землями, які за формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства (а.с. а.с.44-107, 111-183 т.2). Державні акти зареєстровані в установленому порядку у книзі записів державних актів на право користування землею Ковельського району(а.с. а.с.35-38, 186-188 т.2).

Підставою видачі цих Державних актів на право постійного користування землями зазначено рішення Волинської обласної ради № 17/11 від 17.03.1994 р. /т.2 а.с.208/.

Копією рішення Волинської обласної ради № 17/11 від 17.03.1994 р. «Про протести прокуратури області від 07.12.1993р. №7/266 та від 07.12.1993 р. №7/267 щодо усунення порушень земельного законодавства України» стверджується, що Волинська обласна рада народних депутатів вирішила внести зміни у рішення обласної Ради від 25.09.1992 р. №11/19 «Про реформу користування землями лісового фонду області»: п.1 викласти в редакції «ведення лісового господарства в лісовому фонді на території області здійснювати спеціалізованим лісогосподарським підприємствам та іншим землекористувачам відповідно до вимог чинного законодавства» (т.2 а.с.208).

Попередня редакція п.1 рішення Волинська обласна рада народних депутатів від 25.09.1992р. №11/19 була така: « 1. ведення лісового господарства в лісовому фонді на території області здійснювати тільки спеціалізованими лісогосподарськими підприємствами».

Державні акти про право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень органів місцевого самоврядування чи виконавчої влади, в залежності від визначеної законодавством компетенції.

Відповідно до норм ст.ст.3, 19 ЗК України(в редакції від 22.06.1993 р.), та норм ст.13 Лісового кодексу Української PCP, чинного з 01.04.1980 р. по 12.04.1994 р. включно) надання земельних ділянок у користування належало до компетенції обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних та лісових відносин.

Прокурор у позові визначає підставою визнання Державних актів недійсними те, що рішення Волинської обласної ради № 17/11 від 17.03.1994 р. не передбачало передачу Ковельському спеціалізованому лісогосподарському товариству «Тур» у постійне користування землі лісового фонду загальною площею 30639,7 га та порушення при їх видачі положень Інструкції про порядок складання видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 28 від 15.04.1993 р.. Зокрема, не виготовлено проектну документацію із землеустрою на земельні ділянки лісового фонду та відсутність рішення про надання дозволу на виготовлення проекту відведення.

Порядок набуття земельних ділянок у користування та процедуру отримання Державних актів було визначено Земельним кодексом України в редакції від 21.01.1994 року, "Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею", затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 р. № 28(далі - Інструкція), які були чинними на момент видачі Ковельському спеціалізованому лісогосподарському товариству «Тур» оскаржуваних Державних актів серії ВЛ № 3-32.

П.1.10 Інструкції, визначена технічна документація при складанні державних актів на право постійного користування землею, що видаються підприємствам, установам і організаціям на земельні ділянки, якими вони користуються: виписка з рішення відповідного органу про надання земельної ділянки; журнали і абриси геодезичних вимірювань; каталог координат окружної межі землекористування; план земельної ділянки; відомість обчислення площ; експлікацію земельних угідь; матеріали погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами.

Згідно п.2.1 Інструкції підготовчі роботи при складанні державних актів на право постійного користування землею, що видаються підприємствам, установам і організаціям на земельні ділянки, якими вони користуються: аналіз земельно-облікових документів, попереднього акта на право користування земельною ділянкою, геодезичних даних на зовнішні межі, планово-картографічних матеріалів; підготовку виписки з рішення відповідного органу про надання земельної ділянки; розробка технічної документації по складанню державних актів. Якщо земельна ділянка надається за проектом її відведення, вивчаються матеріали цього проекту і рішення про її надання.

Відповідно до ст.19 Земельного кодексу України(в редакції 1990 року) надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Заперечення відповідача 1 викладені в відзиві на позовну заяву, що рішення Волинської обласної ради № 17/11 від 17.03.1994 р. було прийняте на підтвердження законності фактичного користування останнім колгоспними лісами і не можуть розглядатися як документ, який вперше надає таке право, що виникло з 1975 р., не приймаються судом з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 статті 83 ГПК України господарський суд вправі виходити за межі позовних вимог за одночасної наявності двох умов: по-перше, якщо це потрібно для захисту прав і законних інтересів позивача або третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору і, по-друге, за наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони.

Проте отримання права постійного користування землями державного лісового фонду для ведення лісового господарства до видачі спірних державних актів на право постійного користування землею не є предметом розгляду даних позовних вимог, про що неодноразово наголошувалося представником відповідача 1 в письмових та усних поясненнях в судовому засіданні. Враховуючи, що відсутні одночасно дві умови для виходу за межі позовних вимог, судом не приймаються зазначені заперечення відповідача.

Крім того суд звертає увагу, що в додаткових поясненнях №б/н від 05.11.2015 р. відповідач 1 зазначає, що обґрунтування законності передання йому використовуваних попередниками земель, а відтак і отримання Ковельським спеціалізованим лісогосподарським приватним акціонерним товариством «Тур» лісів є порушенням процесуального законодавства, оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.9 ЛК України(в редакції від 21.01.1994 р.) у постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Згідно ч.4 ст.9 ЛК України(в редакції від 21.01.1994 р.) право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

За змістом рішення Волинської обласної ради № 17/11 від 17.03.1994 р. «Про протести прокуратури області від 07.12.93 № 7/266 та від 07.12.93 № 7/267 щодо усунення порушень земельного законодавства України» внесені зміни до рішення обласної Ради від 25.09.92 «Про реформу користування землями лісового фонду області», зокрема, вирішено, що ведення лісового господарства в лісовому фонді на території області здійснювати спеціалізованими лісогосподарськими підприємствами та іншими землекористувачами відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно п.2.4 Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, зокрема, особи, що мають право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору. При цьому інтерес такої особи стосовно придбання у власність земельної ділянки має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам, а також відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надане в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа № 1-10/2004).

Отже, оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові судової палата у цивільних справах Верховного Суду України №6-319цс15 від 01.07.2015 р.

Посилання на рішення Ради про здійснення/ведення лісового господарства в лісовому фонді на території області спеціалізованими лісогосподарськими підприємствами є недостатньою підставою для одержання юридичною особою конкретних земельних ділянок у користування, оскільки рішення обласної ради від 17.03.1994 р. № 17/11, на підставі якого видано оспорювані державні акти, не передбачало передачу товариству "Тур" у користування земель лісового фонду. Тому позовні вимоги заступника прокурора до відповідача 1 про визнання недійсними державних актів на право постійного користування землею від 12.04.1994 р. з зазначених підстав підлягають до задоволення.

Згідно ч.2 ст. 8 ЛК України від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно ч.1 ст. 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що спірні земельні ділянки є землями лісового фонду, віднесені до категорії земель лісогосподарського призначення та перебувають в державній власності.

Оскільки спірні державні акти на право постійного користування землею від 12.04.1994 р. визнано судом недійсними, а вимоги про повернення з незаконного користування відповідача 1 земель лісового фонду, є похідними від вимог щодо визнання недійсними цих актів, тому останні також підлягають задоволенню тому, що їх зміст відповідає способам захисту прав.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, щодо відповідача 2 (Ковельської районної державної адміністрації).

Позовні вимоги прокурора до відповідача 2 не підлягають до задоволення, оскільки прокурором не обґрунтовано та судом не встановлено, яким чином ними порушено права або інтереси позивача при зверненні з позовом до суду, конкретної вимоги до відповідача 2 взагалі не міститься. Судом розглянуто справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено вимоги.

У справі, яка є предметом перегляду, відповідач 1 заявив про застосування позовної давності(а.с. а.с.229 т.2, 135 т.4). Зазначена заява відповідача 1 підлягає відхиленню з огляду на таке.

Судом встановлено, що прокурор звернувся з позовною заявою про визнання недійсними державних актів на право постійного користування землею, виданих Ковельському спеціалізованому лісогосподарському товариству «Тур» 12.04.1994 році та повернення земель з незаконного користування у червні 2014 року.

Водночас порушення вимог чинного законодавства на час видачі державних актів від 12.04.1994 серії ВЛ № 3-23 ПАТ "Тур" підтверджено результатами перевірки, проведеної Державною інспекцією сільського господарства області, про яку Волинська облдержадміністрації дізналася з її листа від 27.05.2014 р. №01-07/1511 лише 30.05.2014 р..

Відповідно до ст. 76 Цивільного кодексу Української РСР право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і переривання перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і ст.ст. 78 і 79 цього Кодексу.

За змістом ст.ст. 71, 75, 80 Цивільного кодексу Української РСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Таким чином, норми, передбачені ст. 76 ЦК Української РСР щодо початку перебігу позовної давності, встановлені для сторін, особи, права або інтереси якої порушено, поширювалися і на звернення прокурора до суду із заявою про захист цієї особи, зокрема Волинської обласної державної адміністрації.

Оскільки вимоги прокурора є похідними від вимог органу, який має повноваження щодо надання земель лісового фонду у постійне користування, то і перебіг строку позовної давності розпочинається з моменту коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме відповідний орган державної влади, а не прокурор. Волинська облдержадміністрація про порушення своїх прав та інтересів, щодо надання в постійне користування Ковельському спеціалізованому лісогосподарському товариству «Тур» з порушенням вимог законодавства дізналася 30.05.2014 р. з листа Державної інспекції сільського господарства області від 27.05.2014 р. №01-07/1511, тому загальний строк позовної давності в три роки з моменту, коли вони дізналися про порушення свого права не закінчився.

Пояснення відповідача 1, що керівнику Волинської облдержадміністрації було відомо про зазначені акти, він їх підписував працюючи головою Волинської обласної ради, не приймаються судом, оскільки позовна вимога заявляється про захист прав саме юридичної особи, а не прав її керівника.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог заступника прокурора Волинської області в інтересах держави та територіальної громади в особі: Волинської обласної державної адміністрації до Ковельського спеціалізованого лісогосподарського приватного акціонерного товариства "Тур" в частині визнання недійсними та скасування державних актів на право постійного користування землею і повернення з незаконного користування землі лісового фонду, в частині позовних вимог до Ковельської районної державної адміністрації - відмовити, а в іншій частині - залишити без розгляду.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір»(в редакції на час подання прокурором позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно підпункту 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання прокурором позову) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, справляється судовий збір в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (1218 грн.).

Згідно підпункту 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання прокурором позову) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п.2.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Відповідно до п.2.2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Згідно п.4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовий збір», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

В порядку ст.ст.44, 49 ГПК України, судовий збір в розмірі 73080 грн.(1218 грн. х 30 вимог немайнового характеру = 36540 грн., 309828646,40 грн. вартість спірних земель х 2% = 6196572,93 грн.) слід покласти на відповідача 1, оскільки внаслідок його неправильних дій виник даний спір.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Позовні вимоги заступника прокурора Волинської області в інтересах держави та територіальної громади в особі: Волинської обласної ради, Державного агентства лісових ресурсів України, Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства до Ковельського спеціалізованого лісогосподарського приватного акціонерного товариства "Тур" та Ковельської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Державна інспекція сільського господарства у Волинській області про визнання недійсними та скасування державних актів на право постійного користування землею і повернення з незаконного користування землі лісового фонду - залишити без розгляду.

3. У позовних вимогах заступника прокурора Волинської області в інтересах держави та територіальної громади в особі Волинської обласної державної адміністрації до Ковельської районної державної адміністрації - відмовити.

4. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №3 від 12.04.1994 року.

5. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №4 від 12.04.1994 року.

6. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №5 від 12.04.1994 року.

7. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №6 від 12.04.1994 року.

8. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №7 від 12.04.1994 року.

9. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №8 від 12.04.1994 року.

10. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №9 від 12.04.1994 року.

11. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №10 від 12.04.1994 року.

12. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №11 від 12.04.1994 року.

13. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №12 від 12.04.1994 року.

14. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №13 від 12.04.1994 року.

15. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №14 від 12.04.1994 року.

16. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №15 від 12.04.1994 року.

17. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №16 від 12.04.1994 року.

18. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №17 від 12.04.1994 року.

19. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №18 від 12.04.1994 року.

20. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №19 від 12.04.1994 року.

21. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №20 від 12.04.1994 року.

22. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №21 від 12.04.1994 року.

23. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №22 від 12.04.1994 року.

24. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №23 від 12.04.1994 року.

25. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №24 від 12.04.1994 року.

26. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №25 від 12.04.1994 року.

27. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №26 від 12.04.1994 року.

28. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №27 від 12.04.1994 року.

29. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №28 від 12.04.1994 року.

30. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №29 від 12.04.1994 року.

31. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №30 від 12.04.1994 року.

32. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №31 від 12.04.1994 року.

33. Визнати недійсними та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ВЛ., що виданий Ковельському спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Тур" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №32 від 12.04.1994 року.

34. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Голобської сільської ради площею 598,8 га вартістю 6055065,60 грн.;

35. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Люблинецької сільської ради площею 147,9 га вартістю 1495564,80 грн.;

36. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Білашівської сільської ради площею 1001,8 га вартістю 10130201,60 грн.;

37. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Білинської сільської ради площею 1954,7 га вартістю 19765926,40 грн.;

38. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Велицької сільської ради площею 413,8 га вартістю 4184345,60 грн.;

39. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Городищенської сільської ради площею 438,9 га вартістю 4438156,80 грн.;

40. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Дрозднівської сільської ради площею 1879,1 га вартістю 19001459,20 грн.;

41. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Доротищенської сільської ради площею 1309,7 га вартістю 13243686,40 грн.;

42. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Дубівської сільської ради площею 639,4 га вартістю 6465612,80 грн.;

43. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Зеленської сільської ради площею 231, 5 га вартістю 2340928 грн.;

44. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Козлиничівської сільської ради площею 466 га вартістю 4712192 грн.;

45. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Колодяженської сільської ради площею 1265,9 га вартістю 12800780,80 грн.;

46. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Кричевичівської сільської ради площею 2948,1 га вартістю 29811187,20 грн.;

47. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Любитівської сільської ради площею 1041,9 га вартістю 10535692,80 грн.;

48. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Майданської сільської ради площею 365,7 га вартістю 3697958,40 грн.;

49. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Мельницької сільської ради площею 1 227 га вартістю 12407425 грн..

50. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Мощенської сільської ради площею 650, 8 га вартістю 6580889,60 грн.;

51. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Новомосорської сільської ради площею 571,3 га вартістю 5776985,60 грн.;

52. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Облапської сільської ради площею 1129,6 га вартістю 11422515,20 грн.;

53. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Підрізької сільської ради площею 1116 га вартістю 11284992 грн.;

54. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Пісочненської сільської ради площею 186,9 га вартістю 1889932,80 грн.;

55. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Поворської сільської ради площею 813,7 га вартістю 8228134,40 грн.;

56. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Поповичівської сільської ради площею 286,6 га вартістю 2898099,20 грн.;

57. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Радошинської сільської ради площею 1976,8 га вартістю 19989401,60 грн.;

58. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Ситовичівської сільської ради площею 1029,7 га вартістю 10412326,40 грн.;

59. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Скулинської сільської ради площею 2632,5 га вартістю 26619840 грн.;

60. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Сільцівської сільської ради площею 653,6 га вартістю 6609203,20 грн.;

61. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Старокошарівської сільської ради площею 786,1 га вартістю 7949043,20 грн.;

62. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Тойкутської сільської ради площею 2460,9 га вартістю 24884620,80 грн.;

63. Зобов'язати Ковельське спеціалізоване лісогосподарське приватне акціонерне товариство "Тур" повернути з незаконного користування Волинській обласній державній адміністрації земельні ділянки лісового фонду, що знаходяться на території Уховецької сільської ради площею 415 га вартістю 4196480 грн.

64. Стягнути з Ковельського спеціалізованого лісогосподарського приватного акціонерного товариства "Тур" (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Грушевського, 112, код ЄДРПОУ 05441542) в дохід Державного бюджету 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень) грн., отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області., код отримувача 38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у Волинської області, код банку отримувача (МФО) 803014, рахунок отримувача 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду - 03499885, призначення платежу судовий збір, за позовом заступника прокурора Волинської області в інтересах держави та територіальної громади в особі: Волинської обласної ради, Волинської обласної державної адміністрації, Державного агентства лісових ресурсів України, Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства до Ковельського спеціалізованого лісогосподарського приватного акціонерного товариства "Тур" та Ковельської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Державна інспекція сільського господарства у Волинській області про визнання недійсними та скасування державних актів на право постійного користування землею і повернення з незаконного користування землі лісового фонду.

Повний текст рішення складено

16.11.15

Головуючий суддя А. С. Вороняк

суддя І.О. Гарбар

суддя І.О. Якушева