Рішення № 53487586, 09.11.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 листопада 2015 р. Справа № 902/1417/15

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавестер" 03067, м.Київ, вул.Виборзька, 99

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке" 22865, Віницька область, Немирівський район, с.Ситківці, вул.Мандролька, 19

про стягнення 84446,61 грн. заборгованості

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача, Ігнатенко К.Е., довіреність № б/н від 23.04.14, представник;

відповідача, не з''явився

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавестер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке" про стягнення 84446,61 грн. заборгованості.

Ухвалою від 26.10.2015 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 09.11.2015 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив суд його задоволити.

Відповідач правом захисту не скористався, відзиву по справі не надав, незважаючи на той факт, що про дату, час та місце проведення судового засідання останній був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення вх.№10236 від 05.11.15 р., яке знаходиться в матеріалах справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що ТОВ "Хавестер" виконував для відповідача роботи по посіву сільськогосподарських культур (соняшнику та кукурудзи) згідно договору № ДГ-0000223 (далі- Договір), укладеного 25.04.2014р.

Вартість робіт обумовлена сторонами у п.6.1 Договору, а саме: за один оброблений гектар для посіву соняшника або кукурудзи вона становить 280 грн.

Остаточна площа посіву та вартість виконаних робіт визначається сторонами по факту виконання робіт згідно п.2.3 Договору складанням Акту здачі-прийняття робіт.

Договором також передбачене (п.4.1) зобов'язання Замовника оплачувати вартість доставки техніки від місця її знаходження до стоянки біля місця виконання робіт.

Факт доставки техніки фіксується сторонами у Акті передачі техніки за фактичним кілометражем.

Загальна сума Договору згідно п. 6.4 складається з суми всіх оформлених сторонами Актів здачі- прийняття робіт.

Сторони зафіксували факт виконання робіт, передбачених Договором, у Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) по доставці техніки № ОУ-0000022 від 30.04.2014р. на суму 5100,00 грн., у Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2 ОУ-0000021 від 30.04.2014р. на суму 96096,00 грн та у Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000026 від 07.05.2014р. на суму 128464,00 грн. Акти були складені та підписані керівниками сторін Договору.

Обсяг оброблених площ зафіксований у підписаних представниками сторін Актах обліку витрат паливно-мастильних матеріалів від 04.05.2014р.

Згідно з п.6.5 Договору Відповідач зобов'язався провести оплату по факту виконання робіт, зафіксованому у Акті здачі-прийняття на протязі 10 банківських днів з моменту його підписання.

Починаючи з 21.05.2014р. відповідач прострочив виконання зобов'язання по сплаті заборгованості, в результаті чого за ним утворився борг в сумі 229660,00 грн.

Рішенням господарського суду Вінницької області у справі №902/276/15 від 01.04.15 р. із змінами, внесеними Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.15 р. вказану суму боргу було стягнуто з відповідача, направлений на адресу стягувача наказ на виконання вказаних судових актів передано до виконання в ВДВС Немирівського РУЮ.

07.09.15 р. кошти в сумі 11343,53 грн. було стягнуто з боржника в процесі виконання судового рішення.Таким чином, кошти знаходились в користуванні боржника на протязі додаткового періоду з 11.02.15 р. по 07.09.15 р.

За змістом ст.ст.598-609 Цивільного кодексу України звернення кредитора до суду з позовом про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов''язання.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, як було вказано вище, рішенням господарського суду Вінницької області у справі №902/276/15 від 01.04.15 р. із змінами, внесеними Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.06.15 р. було стягнуто з відповідача 229660,00 грн. заборгованості.

Згідно наданої позивачем банківської виписки 07.09.15 р. боржником були проведені часткові розрахунки в сумі 11343,53 грн.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Станом на день винесення рішення по справі доказів проведення розрахунків з позивачем матеріали справи не містять.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Суд, перевіривши нарахування заявлених сум інфляційних та річних приходить до висновку, що позов обгрунтований, правомірний та підлягає задоволенню.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке" (22865, Віницька область, Немирівський район, с.Ситківці, вул.Мандролька, 19, код ЄДРПОУ 33845116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавестер" (03067, м.Київ, вул.Виборзька, 99, код ЄДРПОУ 31115663) 80633,62 грн. індексу інфляції, 3812,99 грн. 3% річних та 1266,71 грн. судових витрат.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

4. Рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 16 листопада 2015 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 03067, м.Київ, вул.Виборзька, 99

3 - відповідачу 22865, Віницька область, Немирівський район, с.Ситківці, вул.Мандролька, 19