Постанова № 53487464, 10.11.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року Справа № 910/27563/14 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.09.2015

у справі№ 910/27563/14 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"до1) Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ САД"простягнення 155821,75 грн.,за участю представників сторінвід позивача:Різунов Р.С. (довіреність від 12.01.2015 № 15/17),від відповідача 1:Брусника А.М. (довіреність від 24.12.2014 № 850/2014),від відповідача 2:не з'явились,ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 у справі № 910/27563/14 (суддя Мельник В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 у справі № 910/27563/14 (у складі колегії суддів: Куксова В.В. - головуючого, Гончарова С.А., Шаптали Є.Ю.) в задоволенні позову повністю відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивачем не надано суду належні докази на підтвердження викладеного в позові. Звіт наданий позивачем є неповним, оскільки експертом на підставі наданих йому даних визначена вартість відновлювального ремонту автозаправки; складений з порушенням вимог законодавства.

Постанову мотивовано тим, що звіт складений на припущеннях, що підтверджується висновками спеціаліста (а.с.30-31), без підпису особи яка його склала, без посилань на кваліфікаційне свідоцтво оцінювача. Крім цього, документи позивача долучені в якості доказів розміру відшкодування не містять ринкової вартості пошкодженого обладнання, без посилань на офіційні сайти виробників чи постачальників даного виду обладнання, тощо.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 у справі № 910/27563/14, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 у справі № 910/27563/14, і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між ПрАТ "СК "Провідна" (страховиком) та Підприємством з іноземними інвестиціями "Лукойл - Україна" (страхувальником) 23.12.2013 укладено договір страхування № 11/1153720/9069/13/2017, відповідно до якого об'єктом страхування стало майно страхувальника, зокрема, автозаправні станції, належні останньому на праві власності.

У населеному пункті Оброшине Львівської області 07.03.2014 сталася ДТП за участю транспортного засобу "ЗІЛ", д.н.з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8, відповідальність якого на момент ДТП застрахована у ПрАТ "Просто - страхування", що підтверджується полісом № АС/9543499.

ОСОБА_8, здійснивши наїзд на паливну колонку та пошкодивши її, завдав шкоди застрахованому позивачем майну.

Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 10.04.2014 у справі № 441/504/14-п встановлено вину ОСОБА_8 у здійсненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ПрАТ "СК "Провідна" (страховиком) виплачено Підприємству з іноземними інвестиціями "Лукойл - Україна" (страхувальнику) страхове відшкодування за пошкоджений об'єкт у розмірі 155821,75 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16.07.2014 № 0032013.

Згідно з полісом від 07.02.2014 № АС/9543499, франшизу встановлено у розмірі 0 грн., ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну встановлено 50000 грн.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 525-526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 50000 грн., про стягнення з Товариства з обмеженою вдповідальністю "ТБ Сад" матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 105821,75 грн.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних виплат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Порядок визначення шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, врегульовано главою 82 Цивільного кодексу України, роз'яснення надано у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 N 6, відповідно до яких при визначенні розміру шкоди враховується розмір майнової шкоди, спричиненої майну або особистим немайновим правам потерпілого.

Під шкодою, що має бути відшкодована, розуміють знешкодження або зменшення блага потерпілого внаслідок порушення його матеріальних прав або приниження нематеріальних благ (життя, здоров'я тощо). У роз'ясненнях постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 N 6 зазначено, що певна зношеність пошкодженої речі за позовами про відшкодування шкоди враховується лише у тому випадку, коли для відновлення попереднього стану речі були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих із виробництва однорідних виробів.

Положення вказаної норми на підставі статті 8 Цивільного кодексу України можуть застосовуватися при відшкодуванні шкоди не лише страховиком, а й іншими особами, які несуть відповідальність за її заподіяння.

Іноді позивачі для підтвердження розміру шкоди надають висновки спеціалістів, звіти про оцінку та інші документи, складені суб'єктами оціночної діяльності, та суди задовольняють позовні вимоги на підставі саме цих доказів.

Судами не надано правову оцінку пунктам 13. 1, 13.1.2, 13.1.4 договору добровільного страхування майна юридичних осіб (АЗС та Нафтобаз) № 11/1153720/9069/2017 від 23.12.2013 щодо порядку визначення розміру завданого збитку та розміру страхового відшкодування; страхового акта № 1401/11/8102 від 15.07.2014, складеного ПрАТ Страхова Компанія "Провідна" щодо розміру страхового відшкодування (а.с.15); належну правову оцінку акта огляду від 07.03.2014, складеного представником Підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл - Україна" щодо пошкодження майна, паливної колонки вказаного підприємства, підписаного страховиком та страхувальником (а.с.40); звіту з врахуванням вимог статті 12 Закону України " Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Рішення та постанова не містять висновків щодо вирішення позовної вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ САД".

Аналіз наведених доводів у їх сукупності свідчить про неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

Згідно з частиною 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

Керуючись статями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 у справі № 910/27563/14 Господарського суду міста Києва частково задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 у справі № 910/27563/14 Господарського суду міста Києва скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий, суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.