Ухвала суду № 53485412, 09.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8468/15

Головуючий у першій інстанції Маркарова С. В.

Доповідач Варикаша О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді - Варикаші О.Д.

суддів - Ступакова О.А.

- Станкевича В.А.

при секретарі - Железнову В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25.08.2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чапський А.Е. про визнання припиненими договору кредиту, договору застави та іпотечного договору, усунення перешкод у здійсненні розпорядження майном,-

встановила:

Позивачка звернулася з вказаним позовом до суду (а. с. 2-5), в якому просила: визнати припиненим договір кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року, укладений між ОСОБА_4 та АКБ СР «Укрсоцбанк» з 12.08.2013 року; визнати припиненим договір застави цінних паперів № 06-09/572 від 20.03.2008 року, укладений між АКБ СР «Укрсоцбанк», як заставодержателем, та ОСОБА_4, як заставодавцем, з 12.08.2013 року; визнати припиненим іпотечний договір від 20.03.2008 року, укладений між АКБ СР «Укрсоцбанк», як іпотекодержателем, та ОСОБА_4, як іпотекодавцем, з 12.08.2013 року; усунути перешкоду у здійсненні ОСОБА_4 права розпорядження нерухомим майном, шляхом виключення відомостей з Державного реєстру іпотек запису про іпотеку № 2080594, дата та час державної реєстрації 20.03.2008 року 18:46:42.

Свої позовні вимоги позивачка, як зазначено в рішенні суду, обґрунтовувала тим, що 20.03.2008 року між нею та АКБ СР «Укрсоцбанк» був укладений договір кредиту № 2008/694-Ф03.7-69, за умовами якого відповідач надав їй строковий кредит у розмірі 37 000 доларів США, а ОСОБА_4 зобов'язалась погашати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірі 12,25% річних строком до 19.03.2028 року. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між сторонами укладені договір застави цінних паперів № 06-09/572 від 20.03.2008 року та іпотечний договір від 20.03.2008 року, за умовами яких позивач передала в заставу (іпотеку) відповідачу певне належне їй на праві власності майно.

Станом на 12.08.2013 року у ОСОБА_4 виникла заборгованість перед банком зі сплати кредиту у розмірі 17 000 доларів США. У зв'язку із цим, 12.08.2013 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 був укладений договір про внесення змін до договору кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року, згідно якого сторони погодили викласти договір кредиту в новій редакції та встановили, що заборгованість позичальника за кредитом складає 17 000 доларів США, обумовили сплату за користування кредитом 13,25% річних та порядок погашення кредиту.

Позивачка ОСОБА_4 стверджувала, що договір про внесення змін до договору кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року, згідно якого договір кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року викладений в новій редакції, є новацією, оскільки заборгованість зі сплати кредиту та відсотків за користування кредитом за договором кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року в розмірі 17 000 доларів США трансформована у нове позикове зобов'язання.

Посилаючись на ці обставини, позивачка вважала, що договір кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року припинив свою дію з 12.08.2013 року, тобто з моменту підписання договору про внесення змін до договору кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року.

У зв'язку із цим, та на підставі ч. 4 ст. 604 ЦК України, Законів України «Про іпотеку» і «Про заставу», на думку позивачки, з 12.08.2013 року припинили свою дію також договори, укладені в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року.

В судовому засіданні в суді першої інстанції, як зазначено в рішенні суду, представник позивачки за довіреністю позовні вимоги підтримав. Представник відповідача позов не визнала, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що виниклі між сторонами правовідносини за своєю правовою природою не є новацією боргу, тому жодних підстав для припинення договорів застави та іпотеки немає.

Третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чапський А.Е. в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 25.08.2015 року Малиновського районного суду м. Одеси від 25.08.2015 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 через свого представника подала апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25.08.2015 року, в якій просить скасувати рішення суду від 25.08.2015 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення суду.

Іншими учасниками процесу рішення суду не оскаржується.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав апеляційну скаргу, представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та наданих доказів і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що між ОСОБА_4 та АКБ СР «Укрсоцбанк» був укладений Договір кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року, за яким банк надав позивачеві кредит в сумі 37 000 доларів США, а остання зобов'язалась здійснювати щомісячне погашення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12,25% річних з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 19.03.2028 року.

Відповідно до п. 1.2 Договору кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року кредит надавався позичальнику на наступні цілі: фінансування інвестування житла - однокімнатної квартири, загальною проектуємою площею 43,52 кв. м., яка знаходиться на 6 поверсі, та будується за адресою: АДРЕСА_1.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту, 20.03.2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 був підписаний договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е. за реєстровим № 646.

За умовами цього договору позивач передала в іпотеку банку належні їй майнові права у будівництві однокімнатної квартири, загальною проектуємою площею 43,52 кв. м., яка знаходиться на 6 поверсі, та будується за адресою: АДРЕСА_1.

20.03.2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» та позивачем в якості забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту був укладений Договір застави цінних паперів № 06-09/572, за умовами якого ОСОБА_4 передала в заставу банку належні їй цінні попери: іменні, безпроцентні (цільові) облігації, код випуску цінного папера серія А № 000817, емітовані ТОВ «Альянс-Жилстрой», номінальною вартістю одного цінного паперу - 25 гривень, кількість цінних паперів - 4 352 шт.

У зв'язку із укладення шлюбу 06.06.2009 року позивач змінила своє прізвище з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4».

АКБ СР «Укрсоцбанк» було перейменовано в ПАТ «Укрсоцбанк».

В процесі розгляду справи сторони визнали, що станом на 12.08.2013 року розмір заборгованості за Договором кредиту у ОСОБА_4 складав 17 000 доларів США.

У зв'язку із цим, 12.08.2013 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та нею був підписаний Договір про внесення змін до Договору кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року, згідно якого були внесені певні зміни до Договору кредиту, зокрема, встановлено, що погашення заборгованості позичальника за кредитом у сумі 17 000 доларів США здійснюватиметься згідно з графіком, який є Додатком № 1 до цього Договору про внесення змін, в наступному порядку: до 10 числа (включно) кожного місяця, починаючи з 10.09.2013 року та з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 11.12.2021 року (включно), на умовах, визначених Договором кредиту з урахуванням положень цього Договору про внесення змін.

12.08.2013 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 був підписаний Договір про внесення змін до Договору кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року, згідно якого сторони дійшли згоди Договір кредиту викласти в новій редакції, що було обумовлено переходом кредитора на нове програмне обслуговування в ІБС «FlexCube».

ОСОБА_4 на час укладення такого договору із вищезазначеними умовами погодилась, її чоловік ОСОБА_8 також надав свою письмову згоду на укладення позивачем вищезазначеного договору.

У зв'язку із внесеними змінами до Договору кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року, між сторонам 12.08.2013 року був укладений відповідний договір про внесення змін до договору іпотеки.

На внесення змін до іпотечного договору чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_8 надав свою письмову згоду, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою про згоду від 12.08.2013 року.

Не погоджуючись із твердженнями позивача про те, що у зв'язку із укладенням 12.08.2013 року Договору про внесення змін до Договору кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року між сторонами існує інше зобов'язання згідно Договору про внесення змін, яке замінило зобов'язання, що випливало з первинного кредитного договору та яке, відповідно, припинилось, припинивши і всі угоди укладенні в забезпечення виконання первинного зобов'язання суд першої інстанції виходив з наступного:

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Статтею 604 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1053 ЦК України, на яку посилається позивач, за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.

Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (ст. 1047 цього Кодексу).

Отже, умовами здійснення новації є, по-перше, двостороння угода (домовленість), по-друге, дотримання форми такого правочину (новаційного договору), тобто у формі, передбаченій для укладення договору позики (ч. 2 ст. 1053 ЦК України), а по-третє, це дійсність первинного зобов'язання.

За своїм змістом новація це угода про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв'язку сторін, оскільки замість зобов'язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов'язання.

Тобто, юридичною підставою договору позики, що виникає при новації, буде угода сторін про припинення первісного зобов'язання, а попередня домовленість про новацію боргу є умовним правочином, посилання на який робиться в первісному зобов'язанні сторін.

Тому дійсність нового договору залежить від дійсності первісного.

Законодавцем не встановлено критеріїв, за якими внесення змін до договору можна кваліфікувати як: припинення первісного зобов'язання та заміну первісного зобов'язання новим.

Водночас, новація не може мати місце у разі лише тільки зміни будь-якої умови договірного зобов'язання, оскільки це могло б породити проблеми у практиці її застосування, зокрема, у вирішенні питання щодо застосування заходів майнової відповідальності.

Окрім того, головним критерієм новації є домовленість сторін про припинення первісного зобов'язання.

Так, судом встановлено, що згідно даного Договору про внесення змін до Договору кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року, яким викладено в новій редакції вищевказаний Договір кредиту, предметом виниклого зобов'язання між сторонами передбачалось, що кредитор надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 17 000 доларів США зі сплатою 13,25 % річних та комісій, в розмірі та в порядку визначених в Додатку № 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.

Даним Договором про внесення змін від 12.08.2013 року були змінені умови кредитного договору. При цьому, він не містить домовленості сторін про припинення первісного зобов'язання та виникнення нового.

В Договорі про внесення змін від 12.08.2013 року мова йде про зміни до пунктів, які стосуються суми позики та строку її повернення, зміну розміру процентної ставки за користування кредитом, та фактично про реструктуризацію заборгованості, що за своїм змістом є розстроченням сплати заборгованості частками на строк, визначений домовленістю сторін.

Розстрочення зобов'язання не є тотожнім поняттям припиненню зобов'язання та не може вважатися новацією.

Укладений Договір про внесення змін був оформлений у відповідності до умов Договору кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року, які передбачали можливість внесення змін, додатків та доповнень до цього Кредитного договору.

Таким чином, суд першої інстанції вважав, що Договір про внесення змін від 12.08.2013 року, яким договір кредиту був викладений в новій редакції, не замінив зобов'язання по первинно укладеному кредитному договору, тому останній в свою чергу не є припиненим.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

За ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно положень Закону України «Про заставу» та Закону України «Про іпотеку» застава (іпотека) має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії заставного або іпотечного договору.

Оскільки, між сторонами не було заміни первісного зобов'язання новим зобов'язанням, строк дії договору застави цінних паперів № 06-09/572 від 20.03.2008 року та іпотечного договору від 20.03.2008 року не закінчився, тому суд першої інстанції вважав, що відсутні жодні підстави вважати припиненими додаткові зобов'язання позивача щодо передачі в іпотеку та заставу банку належного їй майна та/або майнових прав до повного виконання зобов'язань за Договором кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року.

При таких обставинах, суд першої інстанції вважав, що посилання позивача на те, що внаслідок укладення Договору про внесення змін до договору кредиту відбулась новація, у зв'язку з чим договори іпотеки та застави припинили свою дію відповідно до ч. 4 ст. 604 ЦК України - є безпідставними.

Будь-яких інших підстав, визначених законом, для припинення договорів іпотеки та застави згідно наданих позивачем доказів на думку суду першої інстанції не вбачається.

За таких обставин, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову ОСОБА_4

Судова колегія, вважає, що суд першої інстанції, в межах позовних вимог, повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та прийшов до правильного висновку на підставі наданих та досліджених доказів, відмовивши в задоволенні позову ОСОБА_4

Тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, наданим доказам та відповідним нормам матеріального і процесуального права, а суд першої інстанції правомірно на підставі вимог закону та на підставі встановлених обставин справи дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивачки.

Оскільки, відповідно до ст. 604 ЦК України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін ; зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація) ; новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом ; новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 1053 ЦК України, за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням ; заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).

Тобто, умовами здійснення новації є двостороння угода (домовленість), дотримання форми такого правочину (новаційного договору), у формі, передбаченій для укладення договору позики та дійсність первинного зобов'язання.

Юридичною підставою договору позики, що виникає при новації, буде угода сторін про припинення первісного зобов'язання. Тому дійсність нового договору залежить від дійсності первісного.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.03.2008 року між сторонами укладено договір кредиту № 2008/694-Ф03.7-69, за яким банк надав позивачці кредит в сумі 37 000 дол. США, а остання зобов'язалась здійснювати щомісячне погашення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12,25% річних з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 19.03.2028 року (а. с. 8-14).

Зобов'язання за вказаним договором кредиту забезпеченні іпотекою відповідно до договору іпотеки, укладеного між сторонами 20.03.2008 року (а. с. 35-40) та заставою згідно договору застави цінних паперів, укладеного між сторонами 20.03.2008 року (а. с. 31-34).

12.08.2013 року між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року (а. с. 15-30).

Даним договором змінені умови кредитного договору. При цьому, він не містить домовленості сторін про припинення первісного зобов'язання та виникнення нового. Вказаний договір не замінив зобов'язання по первинному укладеному кредитному договору, останній в свою чергу не є припиненим, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи, що відсутні підстави для визнання припиненим основного зобов'язання (за договором кредиту), то відсутні і підстави для визнання припиненими і договорів іпотеки та застави, які укладалися з метою забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором, приймаючи до уваги обставини, якими позивачка обґрунтовувала позовні вимоги, в цій частині, пов'язуючи припинення цих договорів із припиненням основного зобов'язання за договором кредиту.

Доводи апеляційної скарги судова колегія не приймає до уваги, так як вони зводяться до того, що укладений між сторонами 12.08.2013 року договір про внесення змін до договору кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року замінив зобов'язання за первісним договором кредиту. Однак, докази цьому в матеріалах справи відсутні.

Оскільки, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, укладеним між сторонами 12.08.2013 року договором про внесення змін до договору кредиту № 2008/694-Ф03.7-69 від 20.03.2008 року, змінені умови кредитного договору, проте він не містить домовленості сторін про припинення первісного зобов'язання та виникнення нового. Вказаний договір не замінив зобов'язання по первинному укладеному кредитному договору, а останній в свою чергу не є припиненим.

Таким чином, враховуючи вище наведене та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 необхідно відхилити, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25.08.2015 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25.08.2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чапський А.Е. про визнання припиненими договору кредиту, договору застави та іпотечного договору, усунення перешкод у здійсненні розпорядження майном - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

О.А. Ступаков

В.А. Станкевич