Ухвала суду № 53483306, 06.11.2015, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 4-с/490/82/2015 Справа № 490/1439/15-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2015 р. Центральний районний суд м.Миколаєва

у складі головуючого суддіГуденко О.А. ,

при секретаріГудковій Є.С.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Центрального районного суду м.Миколаєва цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання закрити виконавче провадження,

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2015 року боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУБ м.Києва з подальшими доповненнями, в якій просить визнати неправомірними всі дії головного державного виконавця Мурихіна С.В. по примусовому виконанню ухвали Центрального районного суду м.Миколаєва від 30.11.2009р. та виданого цим же судом виконавчого листа від 09.06.2010р , а також зобов'язати суб'єкт оскарження закінчити виконавче провадження № 32824056 з примусового виконання ухвали Центрального районного суду м.Миколаєва від 30.11.2009р. та виданого цим же судом виконавчого листа від 09.06.2010р., вказуючи, що з моменту винесення вказаної ухвали, яка передбачає добровільний порядок виконання, пройшло більше 5 років і її не виконано.

В обгрунтування вимог скарги ОСОБА_1 зазначив, що 04.02.2015р. він отримав поштою копію ухвали Оболонського районного суду м.Києва від 27.01.2015р. про надання дозволу головному державному виконавцеві відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ м.Києва ОСОБА_2 на здійснення примусового проникнення до квартири АДРЕСА_1, як вказано в ухвалі належить заявнику на праві власності, для проведення опису в цій квартирі та накладення арешту.

Так, на виконанні у суб'єкта оскарження перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 09.06.2010р. Центральним районним судом м.Миколаєва у справі № ц2-1500/09 про визнання мирової угоди, укладеною між офшорною компанією "ОСОБА_3 Інтернешенл АГ" та заявником, за умовами якої ОСОБА_1 зобов'язався сплатити на її користь 500000 доларів США у строк до 01.10.2010р. та у випадку сплати їх після вказаної дати - сплатити на її користь проценти у розмірі 10% річних від суми, що залишилась несплаченою.

Як зазначає скаржник, ухвалою суду від 30.11.2009р. про визнання мирової угоди передбачено виключно добровільний порядок її виконання , що унеможливлює для державного виконавця виконувати її в примусовому порядку , а отже державний виконавець жодних дій щодо примусового виконання ухвали суду та виконавчого листа виконувати не має права.

Всупереч цьому, 22.10.2014р. державний виконавець Мурихін С.В. виніс вимогу про надання боржником 13.11.2014р. Вільного доступу до вищевказаної квартири у м.Києві з метою опису та арешту майна. В зв'язку із чим заявник 31.10.2014р. подавав скаргу на ім'я керівника суб'єкта оскарження, та відповіді не отримав, а 14.11.2014р. він отримав аналогічну вимогу про надання доступу до зазначеної квартири. Тому 26.11.2014р. він подав скаргу до Міністра юстиції України та Голови Державної виконавчої служби України, та керівника суб'єкта оскарження. Відповідь отримав 05.01.2015р., в якій роз'яснено право подати скаргу до суду.

Заявник також зазначив, що головним державним виконавцем не задоволено клопотання ОСОБА_4 від 14.11.2014р. про залучення до виконавчих дій службу у справах дітей Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації, в якому, з метою захисту інтересів їх неповнолітньої дочки, просила залучити їх до участі у виконавчих діях.

При цьому, скаржник зазначає , що дізнався про порушення своїх прав суб'єктом оскарження лише 04.02.2015р. при отриманні вищевказаної ухвали Оболонського районного суду м.Києва в, а отже не пропустив строк на оскарження дії державного виконавця.

Також скаржник посилається на порушення державним виконавцем вимог ч.1,2 ст. 30, п.6 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", згідно яких державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії щодо виконання рішення протягом 6 місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

Протокольною ухвалою попереднього складу суду від 07.05.2015р. до участі у справі в якості заінтересованої особи залучено ОСОБА_4

Справа розглядалася судом неодноразово, передана на розгляд судді Гуденко О.А. до розгляду 28 липня 2015 року.

Представники суб'єкта оскарження та заінтересованої особи компанії "ОСОБА_5 Трейд АГ" у судове засідання не з'явились, надіслали заперечення проти скарги.

Так, згідно заперечень суб'єкта оскарження, зазначено, що 29.05.2012р. з Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м.Києві (ВПВР УДВС ГУЮ у м.Києві), надійшов за місцезнаходженням майна боржника ОСОБА_1 виконавчий лист Центрального районного суду м.Миколаєва від 09.06.2010р. по справі №ц-2-1500/09. Про те, що вказаний виконавчий лист підлягає примусовому виконанню було підтверджено ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 28.03.2013р. та ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 14.05.2013р. Зазначеними рішеннями було зобов'язано ВПВР УДВС ГУЮ у м.Києві відкрити виконавче провадження по виконанню виконавчого листа Центрального районного суду м.Миколаєва від 09.06.2010р. по справі №ц-2-1500/09.

11.06.2013р. державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у м.Києві винесено постанову по виконавчому провадженню № 32824056 про відкриття виконавчого провадження. Всі виконавчі дії, які здійснюються у виконавчому провадженні, передбачені в ЗУ "Про виконавче провадження" та вчиняються виключно відповідно до закону та в межах повноважень державного виконавця. Вважає вимогу боржника про визнання всіх виконавчих дій незаконними, безпідставною.

Щодо вимог про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із спливом 6 місячного строку для здійснення виконавчих дій, відповідно до п.6 ч.1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження", представник також вважає її необґрунтованою, такою, що ґрунтується на помилковому ототожненні боржником понять "строки здійснення виконавчого провадження" та "строки для даного виду стягнення".

Крім того, представником суб'єкта оскарження зазначено про те, що ОСОБА_1 без поважних причин порушено строки звернення із скаргою до суду, які встановлені ст. 385 ЦПК України. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні скарги повністю.

Представник заінтересованої особи компанії "ОСОБА_5 Трейд АГ" (попередня назва компанії "ОСОБА_3 Інтернешенл АГ") ОСОБА_6 надіслала до суду заперечення проти скарги, згідно яких зазначила, що скарга є безпідставною та необґрунтованою.

Крім того, зазначено, що боржником, якому відомо про те, що виконавче провадження відкрито 11.06.2013р., який слідкує за всіма діями державного виконавця в цьому виконавчому провадженні, звернення до суду із скаргою здійснено у порушення передбачених ст. 385 ЦПК України строків.

Також додатково звернула увагу суду на те, що ОСОБА_1 невірно зазначає, що квартира АДРЕСА_2, не належить йому. Вказала, що спірна квартира належить ОСОБА_1 відповідно до рішення апеляційного суду Миколаївської області від 24.02.2011р. за позовом про розподіл майна подружжя, та його право власності зареєстровано у Київському міському БТІ.

Крім того, ухвала Оболонського районного суду м.Києва від 06 травня 2015р., якою задоволено подання державного виконавця про надання дозволу на примусове проникнення, представником ОСОБА_1 була оскаржена в апеляційному порядку і 16 червня 2015р. Апеляційним судом м.Києва вищевказану ухвалу залишено без змін.

Відповідно до статті 385 ЦПК скаргу нарішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Відповідно до розяснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які містяться в п. 16 Постанови № 6 від 07.02.2014 року про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС під час виконання судових рішень у цивільних справах, цей строк є процесуальним, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.

При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх зясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути розяснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

На підставі вищевиклаеного суд доходить до висновку, що заявником пропущено строк звернення до суду, оскільки виконавче провадження було відкрито державним виконавцем 11.06.2013р. , однак із скаргою ОСОБА_1 звернувся лише 13.02.2015р., заяв про поновлення строку від заявника не надходило.

Так, 22 жовтня та 14 листопада 2014 року державний виконавець направлялв ОСОБА_1 вимогу надати вільний доступ до квартири за вищевказаною адресою, які , як зазначає сам скаржник , він отримав 25 листопада, а на вимогу від 22 жовтня 2014 року він подав скаргу керівникові Управління 31 жовтня 2014 року . Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1Г, був ознайомленим щодо відкриття виконавчого провадження субєктом оскарження щонайменше з жовтня 2014 року

За такого, скаргу ОСОБА_1 в частині вимог про визнання незаконними дй (бездіяльності) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у м.Києві слід залишити без розгляду за пропуском строку на вчинення процесуальної дії.

Стосовно вимог скарги про покладення на субєкт оскарження певного обовязку- а саме закрити виконавче провадження, то сілд зазначити наступне.

За час розгляду даної справи заяви про розгляд справи у відсутність заявника до суду не надходила. Розгляд скарги призначався судом неодноразово.

В судове засідання 19 серпня 2015 року ОСОБА_1 та його представник не зявилися, заяв про поважність неявки в судове засідання не надходило.

В судове засідання 08 вересня 2015 року ОСОБА_1 не зявився, заяв про поважність неявки в судове засідання не надходило, заявник повідомлений завчасно 01.09.2015 року належним чином, про що свідчить його особиста розписка в матеріалах справи.

В судове засідання 27 жовтня 2015 року заявник не зявився, заявник повідомлений завчасно 06 жовтня 2015 року належним чином секреторем судового засідання телефонограмою за зазначеним особисто заявником номером телефону, телефонограмма міститься в матеріалах цивільної справи.

Від заявника 26 жовтня 2015 року особисто через канцелярію суду подана заява з проханням перенести судове засідання по справі в звязку з проходженням лікування. На підтвердження заявник надав копію виписки з медичної картки про те, що на прийомі у лікаря-кардіолого 22 жовтня 2015 року йому було рекомендовано стаціонарне лікування.

В судове засідання 06 листопада 2015 року заявник не зявився, заявник повідомлений завчасно 30 жовтня 2015 року належним чином секретарем судового засідання телефонограмою під час особистого дзвінка ОСОБА_1 з метою зясування дати перенесення судовго засідння.

Від заявника 06 листопада 2015 року особисто через канцелярію суду подана заява з проханням перенести судове засідання по справі в звязку з подальшою реабілітацією після проходження лікування. На підтвердження заявник надав копію виписки з медичної картки про те, що він проходив стаціронане лікування з 27 жовтня 2015 року, виписаний 06 листопада 2015 року з рекомендаціями прийняття певних медикаментозного ліків , дотриманням дієти та наглядом кардіолого за місцем проживання.

При цьому обидві заяви щодо неможливості явки в судове засідання за станом здоровя були подані заявником особисто, остання в день виписки з лікарняного , жодних доказів на існування обгрунтованих перешкод явки до судового засідання ( тим більше заявник особисто перебував в день призначення судового засідання в приміщенні суду) заявником суду не надано.

Таку поведінку заявника суд розцінює як зловживання своїми процесуальними правами, недобросовісне їх здійснення, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 27 ЦПК України.

Таким чином, в силу ч.2 ст.77 ЦПК України, суд визнає, що заявник повторно не зявився до суду без поважних причин.

Відповідно до вимог ч.3 ст.169, п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.

За такого, скаргу ОСОБА_1 в частині вимог про зобов'язання суб'єкту оскарження закінчити виконавче провадження № 32824056 з примусового виконання ухвали Центрального районного суду м.Миколаєва від 30.11.2009р. та виданого цим же судом виконавчого листа від 09.06.2010р., вказуючи, що з моменту винесення вказаної ухвали, яка передбачає добровільний порядок виконання, пройшло більше 5 років і її не виконано слід залишити без розгляду через повторну неявку заявника в судове засідання.

Керуючись ст. 72, 77, ч.3 ст.169, п.3 ч.1 ст. 207, ст. 385 ЦПК України , суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУБ м.Києва про визнання протиправними дій, зобов'язання закрити виконавче провадження залишити без розгляду.

Розяснити заявникові у його право на повторне звернення до суду з цими вимогами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районий суд м.Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.А. Гуденко