Вирок № 53483256, 16.11.2015, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №1-кп/485/157/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Кішковської З.А.,

при секретарі судового засідання - Забаровській С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Жолимбет Шортандінського району Целіноградської області, українця, громадянина України, невійськовозобов'язаного, з вищою освітою, не одруженого, утриманців не маючого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України,

сторони кримінального провадження:

сторона обвинувачення - прокурор прокуратури Снігурівського району Миколаївської області Пироженко С.В.,

потерпіла - ОСОБА_3,

сторона захисту - обвинувачений ОСОБА_1, захисник - ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив злочин проти волі, честі та гідності особи за наступних обставин.

16 вересня 2015 року, близько 08-15, у с.Садове Снігурівського району Миколаївської області, за місцем проживання у житловому будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_1, бувший у стані алкогольного сп"яніння, використовуючи свою фізичну перевагу та психологічне насильство, незаконно заволодів грошовими коштами своєї матері ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5. Після цього, потерпіла скориставшись тимчасовою відсутністю обвинуваченого, з метою уникнення подальшого насилля з його боку, вийшла на вулицю та стала кликати на допомогу сусідів. ОСОБА_1, реалізовуючи злочинний намір, направлений на незаконне позбавлення волі людини, побоюючись бути викритим у вчиненні протиправних дій, наздогнав матір на проїжджій частині вулиці Хмельницького. З метою подальшого незаконного утримання, обвинувачений схопив потерпілу, яка є особою похилого віку, зі спини під руки і всупереч її волі силою волоком потяг до двору, спричиняючи сильний фізичний біль. Протиправні дії ОСОБА_1 були припинені мешканкою села ОСОБА_6, яка прийшла на місце події.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин ч.2 ст.146 КК України, тобто незаконне позбавлення волі людини, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань.

Належними та допустимими доказами на підтвердження встановлених обставин, суд приймає визнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_1 у ході судового розгляду про те, що 16 вересня 2015 року вранці за місцем проживання в с.Садове Снігурівського району, він, перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, почав вимагати від матері ОСОБА_3 гроші на поїздку до знайомої у іншу область. Між ними відбулася сварка, внаслідок якої потерпіла дала йому частину грошей. Коли він вийшов до іншої кімнати, мати вийшла на вулицю і стала кликати сусідів на допомогу. Не бажаючи розголосу, теж вибіг на вулицю, де схопив потерпілу зі спини руками попід руки і став тягти у двір. Потерпіла пручалася та не могла завадити йому силою. Коли перетягував потерпілу через хвіртку у воротах огорожі, вона пошкодила ноги і з рани пішла кров. До них підійшла сусідка ОСОБА_6 і забрала матір до себе.

З показань потерпілої ОСОБА_3 встановлено, що 16 вересня 2015 року після 08 години у будинку за місцем проживання, обвинувачений, який є її сином, почав вимагати передачі йому коштів отриманої напередодні пенсії, щоб поїхати до знайомої. Вони сперичалися і син погрожував залишити її без догляду. Передавши частину грошей і побоюючись наступного насилля, скориставшись тим, що ОСОБА_1 вийшов до іншої кімнати, вийшла на вулицю і стала кликати на допомогу. Обвинувачений вибіг слідом. Оскільки не схотіла піти з ним у двір, останній схопив її по під руки і волочив по землі. Відчувала сильний фізичний біль, який посилився після того, як зачепилася ногами і руками об металеві частини хвірки воріт огорожі. Дії обвинуваченого припинила сусідка ОСОБА_6, яка забрала її до себе додому, а після її направили до Снігурівської районної лікарні. Потерпіла заявила, що вибачила сина, який є єдиним її родичем і доглядальником та просила про застосування до нього кримінального покарання не пов"язаного з позбавленням волі.

Свідок ОСОБА_7 показала, що у вересні 2015 року до Снігурівської ЦРЛ, де вона працює медичною сестрою хірургічного відділення було доставлено ОСОБА_3 з рваними ранами обох гомілок. Потерпіла пояснювала, що тілесні ушкодження було заподіяно внаслідок дій її сина, який силоміць тягнув її волоком по землі. На лікуванні у відділенні потерпіла перебувала протягом сорока днів.

Як показала свідок ОСОБА_5, 16 вересня цього року, вона зі свого двору почула крики сусідки ОСОБА_3 Вийшла на вулицю і побачила, що ту тягне у двір син ОСОБА_1 Уже у хвіртці вона його відштовхнула і забрала потерпілу до себе додому. ОСОБА_3 мала рани на обох ногах в районі гомілок, які кровили. Сліди крові залишилися у неї на подвір"ї. Раніше обвинувачений таких дій не допускав. Постійно доглядав матір, яка інших родичів не має і потребує у зв"язку з похилим віком стороннього нагляду.

Свідок ОСОБА_8 повідомила суду, що також бачила у ОСОБА_3 тілесні ушкодження. Про те яким чином і внаслідок чиїх дій вони утворилися їй відомо зі слів мешканців села, які вказували, що протиправні дії чинив обвинувачений, бувший в стані алкогольного сп"яніння. ОСОБА_1 охаратеризувала з позитивної сторони. Вказала, що у громадських місцях він поводиться гідно, тривалий час доглядає матір, а також обходив вітчима, який недавно помер.

16 вересня 2015 року у потерпілої за письмовим протоколом було прийнято заяву, у якій вона вказувала, що 16 вересня 2015 року близько 08 години за місцем проживання в с.Садове її син ОСОБА_1 обмежував її у виборі місця перебування, тягнув з вулиці до будинку з застосуванням фізичної сили. При цьому, їй було пошкоджено гомілки обох ніг і вона відчувала сильний фізичний біль.

Згідно довідки завідуючого хірургічним відділенням Снігурівської ЦРЛ ОСОБА_3 поступила до лікарні з дігнозом - обширні рвано-скальповані рани обох гомілок. За висновком судово-медичної експертизи №1465 від 18.09.2015 року, вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Також у потерпілої зафіксовано легкі тілесні ушкодження у вигляді садна першого пальця лівої кисті. Есперт зазначив, що тілесні ушкодження могли утворитися між собою у короткий відрізок часу, не виключно при волочінні і ударі нижніми кінцівками об металевий поріг хвіртки.

При проведенні огляду місця події 16 вересня 2015 року, у домоволодінні потерпілої в с.Садове Снігурівського району Миколаївської області встановлено, що вхід на подвір"я здійснюється через двостворчаті металеві ворота та вварену в них одностворчату металеву хвіртку. Рамка хвіртки в нижній частині слугує порогом, що виступає над грунтовим покриттям.

На подвір"ї домоволодіння ОСОБА_6 в АДРЕСА_2, як це вбачається з протоколу огляду, датованого 16 вересня 2015 року і проведеного з дозволу власниці, на асфальтованому покритті на відстані 1.2м від вхідних воріт було виявлено сліди біологічного походження бурого кольору, схожі на кров, з яких зроблено змив. В результаті проведення судово-медичних експертиз речових доказів, висновки №№655,656,657 кров обвинуваченого та потерпілої відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної ситеми АВО. На марлевому тампоні зі змивом вищевказаної речовини знайдена кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_1 і ОСОБА_3 Обвинувачений у суді ствердив, що на у день події тілесних ушкоджень не мав і на подвір"ї ОСОБА_6, куди сусідка відвела матір, не перебував. У потерпілої при забої утворилися тілесні ушкодження на ногах і з ран йшла кров.

Медичним оглядом лікаря-нарколога №31, проведеного у відношенні ОСОБА_1 16 вересня 2015 року о 15-30, встановлено гостру інтоксікацію внаслідок вживання алкоголя, тест на алкоголь - 2.45 проміле.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому за ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставиною на обтяження покарання, згідно ст.67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння та щодо особи похилого віку.

Призначаючи покарання, суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно до кваліфікації за ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При вивченні особи винного встановлено, що ОСОБА_1 на час вчинення злочину мав п"ятдесят років, зареєстрований мешканцем с.Садове Снігурівського району і фактично проживав у будинку матері, ІНФОРМАЦІЯ_5, за якою здійснював догляд як єдиний родич, ніде не працював, на обліку у районному центрі зайнятості не перебував. За місцем проживання компрометуючі матеріали стосовно нього відсутні. До кримінальної відповідальності ОСОБА_1 притягується вперше. Стан його здоров"я задовільний, психічного захворювання, розумової відсталості і психічних розладів у нього не виявлено, при вчинені злочину він міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними.

З урахуванням викладеного, суд ухвалює про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті обвинувачення, визначаючи його необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчиненню нових злочинів.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставини справи, позицію потерілої, у порядку ст.75 КК України, суд приходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України.

На підставі ст.ст.1166,1206 ЦК України суд задовільняє цивільний позов прокурора про відшкодування витрат медичної установи, який підтверджено калькуляцію вартості лікування ОСОБА_3 у хірургічному відділенні Снігурівської районної лікарні з 16.09.-26.10.2015 року, на суму 8040грн.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину за ч.2 ст.146 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Застосувати ст.75 КК України та звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку на два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки за п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Цивільний позов прокурора прокуратури Снігурівського району Миколаївської області в інтересах держави задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового управління Снігурівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 01998302, р/рахунок №35419001048435, банк УДКСУ у Снігурівському районі, МФО 826013, отримувач - Снігурівська центральна районна лікарня) на відшкодування витрат закладові охорони здоров"я на лікування потерпілої від злочину 8040грн.

Міру запобіжного заходу скасувати та звільнити ОСОБА_1 з-під варти у залі суду.

Зарахувати в строк відбування покарання перебування під вартою з 18 вересня 2015 року по 16 листопада 2015 року.

Речові докази, що зберігаються у камері зберігання речових доказів Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області: пакунок №1 з фрагментом штори зі слідами речовини бурого кольору, пакунок №1 з марлевим бинтом зі змивом речовини бурого кольору, пакунок №2 з марлевим бинтом зі слідами речовини бурого кольору, пакунок №1 зі зразоком крові потерпілої ОСОБА_3, пакунок №1 зі зразоком крові підозрюваного ОСОБА_1 - знищити як такі, що не представляють цінності.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана на ім'я апеляційного суду Миколаївської області через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий