Рішення № 53480570, 09.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/6972/15 Головуючий 1 інст. - Малихін О.Р.

Справа № 643/3193/15-ц Доповідач - Бурлака І.В.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» листопада 2015 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Пшенічної Л.В.,

за участю секретаря: Кривошеіної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 червня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2.

В обґрунтування свого позову посилався на те, що 19 липня 2007 року між ним та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № DN81AR03110232, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 61696,12 грн. на термін до 18 липня 2014 року, а ОСОБА_2 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених договором.

Зазначив, що ОСОБА_2 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед банком, яка станом на 12 грудня 2014 року склала 114163,72 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 32650, 39 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 40650,19 грн., заборгованість за комісією за користування кредитом - 8036,11 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 32827,03 грн.

Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість у розмірі 114163,72 грн. за кредитним договором № DN81AR03110232 від 19 липня 2007 року та судові витрати.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22 червня 2015 року в задоволенні позову Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» - відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення - скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги банку, стягнути з відповідача судові витрати. При цьому посилався на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув увагу на те, що кредитні правовідносини між ним та ОСОБА_2 не розірвано, надання відповідачем для реалізації автомобіля не є підставою для звільнення відповідача від погашення заборгованості за кредитним договором.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» необхідно задовольнити частково, рішення суду - скасувати.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи банку в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішенням суду вже звернуто стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості в розмірі 55224, 68 грн., банк не мав права звертатись до суду з позовом про стягнення заборгованості за цим кредитним договором та збільшувати суму стягнення з 55224, 68 грн. до 114163, 72 грн.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 1, 2 статті 1056 - 1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19 липня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № DN81AR03110232 на суму 61696,12 грн. строком до 18 липня 2014 року.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 15 липня 2013 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль марки «DAEWOO» модель NEXIA 2007 року випуску, тип ТЗ: легковий, номер кузова/ шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

На сьогоднішній день у зв'язку з відсутністю покупців транспортний засіб не реалізовано, заборгованість за кредитом до теперішнього часу не погашено, яка станом на 12 грудня 2014 року складає 114163,72 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 32650, 39 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 40650,19 грн., заборгованість за комісією за користування кредитом - 8036,11 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 32827,03 грн.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що він погашав кредит, поки у нього була така фінансова можливість. На теперішній час у нього немає такої можливості. Проте вважав, що коштів від реалізації транспортного засобу буде достатньо для погашення кредиту.

Крім того пояснив, що він не згодний з розрахунком заборгованості за кредитним договором, оскільки за рішенням суду від 15 липня 2013 року загальна сума заборгованості становила 55224,68 грн., а тепер - 114163,72 грн.

В суді апеляційної інстанції представник банку пояснив, що оскільки кредитні відносини тривають, банк зобов'язаний відповідно до п. 2.1.3. кредитного договору та договору особистого страхування № DN81LK03110232 від 19 липня 2007 року сплачувати черговий страховий платіж, який становить 272, 60 грн. Сума заборгованості на 15 липня 2013 року склала 32377, 79 грн., станом на 12 грудня 2014 року - 32650, 39 грн., тобто вона збільшилася тільки на суму чергового страхового платежу, яку банк сплатив правомірно. Сума заборгованості за відсотками нараховувалась відповідно до п. 7.1 кредитного договору із розрахунку 0,75% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом, а не із розрахунку 1,75 %, тобто за меншою процентною ставкою ніж передбачено додатковою угодою № 1 від 06 жовтня 2009 року до кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору при порушенні позичальником будь - якого зобов'язання, передбаченого п. п. 2.2.2, 2.2.3, 7.5 зазначеного Договору, банк має право нараховувати, а позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менш ніж 1 грн. за кожен день прострочення.

Пунктом 7.1. кредитного договору передбаченго, що позичальник сплачує щомісячну винагороду (комісію) у розмірі 0,50% від суми виданого кредиту. В цій частині вказаний пункт не було змінено додатковою угодою № 1 від 06 жовтня 2009 року, на яку посилався ОСОБА_2

Із матеріалів справи, зокрема розрахунку вбачається, що дійсно сума тіла кредиту збільшилася тільки на суму чергового страхового платежу; проценти, пеня та комісія нараховувалися відповідно до вимог кредитного договору.

Разом з тим суму пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 32827, 03 грн. нараховано більш ніж за рік, тому вона підлягає зменшенню з 32827,03 грн. до 21970, 71 грн.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки заборгованість за кредитним договором не погашено, судова колегія вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив банку в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущений строк позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, які мають значення для справи, що є підставою для скасування рішення суду.

Позов банку підлягає частковому задоволенню в частині зменшення суми пені в межах року з 32827,03 грн. до 21970, 71 грн.

Питання щодо стягнення судових витрат вирішено відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року із змінами та доповненнями. Судові витрати в сумі 2916,77 грн. (1033, 07 грн. + 1883,70 грн. за подачу апеляційної скарги) підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь банку.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.1 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2.ст.314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 червня 2015 року -скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» 103307, 40 грн. заборгованості за кредитним договором № DN81AR03110232 від 19 липня 2007 року та судові витрати в розмірі 2916,77 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Судді колегії