Рішення № 53477040, 15.11.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа№639/1550/15

№2/639/952/15

РІШЕННЯ

Іменем України

10 листопада 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Іванової І.В.

за участю секретаря Тущенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, суд-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого 12.12.2009 року.

У обґрунтування позову позивач посилається на те, що вона /до шлюбу ОСОБА_4 / Л.І. являється дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,що підтверджується копією свідоцтва про народження. ОСОБА_4 являється сином ОСОБА_6 та ОСОБА_7/укр.. Горпина/ В., що підтверджується витягом з державного реєстру актів громадського стану. ОСОБА_6 помер 15.04.1957 року. ОСОБА_6 на підставі договору дарування купівлі-продажу від 25.02.1954 року належала 1/3 частина домоволодіння за адресою м. Харків вул. Воложанівська, 61. Після смерті ОСОБА_6 частина належного йому домоволодіння, а саме 1/8 частину успадкувала його дружина, її бабуся , а 1/6 частину її батько, а син померлого. По рішенню Виконавчого комітету районної ради депутатів трудящих Харківської області від 01.11.1977 року №367-17 відбувся перерозподіл ідеальних часток сумісної власності співвласників вищевказаного домоволодіння . ОСОБА_6 стало належати 4/100 частини цього домоволодіння, ОСОБА_7 -17/100 частин, ОСОБА_4 13/100 частин, ОСОБА_3- 34/100 частин, ОСОБА_8 32/100 частини, що в цілому складає одиницю. Бабуся ОСОБА_7 померла 19.03.1992 рок. Її батько , ОСОБА_4 помер 12.12.2009 року. Відповідно листа КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації №1100376 від 22.04.2013 року право власності на жилий будинок з надвірними будівлями №61 по вул. Воложанівській в м. Харкові зареєстровано за ОСОБА_2 32/100 частини відповідно договору купівлі-продажу; їй 13/100 частин відповідно договору купівлі-продажу; ОСОБА_4 -17/100 частин відповідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Відповідно до рішення Жовтневого РВК №367-17 від 02.11.1977 року не зареєстровано 4/100 частин за ОСОБА_6 та 34/100 за ОСОБА_3 після перерозподілу ідеальних часток. Таким чином на день надання позову ,право власності на житловий будинок по вул. Воложанівській ,61 в м. Харкові зареєстровано лише 62/100 частини , 38/100 частини не зареєстровані. Після смерті батька, вона успадкувала належні йому відповідно до довідки КП «ХМБТІ» від 22.04.2013 року № 1100376, 17/100 частин домоволодіння , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 07.06.2013 року. Після смерті ОСОБА_6 , її батько ОСОБА_4 прийняв спадщину , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 10.09.1957 року, але не зареєстровані після перерозподілу 4/100 частини домоволодіння , не зареєстрував у встановленому законом порядку. Вона є єдиною спадкоємицею після померлого ОСОБА_4 та вважає, що не зареєстровані 4/100 частини спірного домоволодіння належать їй по закону в порядку спадкування. Одеак отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька на 4/100 частини домоволодіння №61 по вул. Воложанівській в м. Харкові вона не може, оскільки право власності не було зареєстровано, що позбавляє її права власності на це майно.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов у повному обсязі та надали пояснення відповідні вищенаведеному.

Представник відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_9 позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_3 не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , померлого 12.12.2009 року, а тому не може претендувати на 4/100 частини домоволодіння 61 по вул. Воложанівській в м. Харкові. ОСОБА_3, як і ОСОБА_2 є співвласниками позивача та померлих ОСОБА_4 та його батька ОСОБА_6. Однак вважає, що спадкоємцем на 4/100 частини є інша невідома нікому людина, оскільки відповідно до свідоцтва про права на спадщину по заповіту від 09..09.1957 року ,отримав таке лише на ? частини спірного будинку, ? частина цього домоволодіння, як зазначено у свідоцтві залишається відкритою за іншою спадкоємицею.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився , надав заяву /а.с30/ з проханням розглядати справу за його відсутністю, проти задоволення позову не заперечує.

Суд, вислухав пояснення сторін , їх представників, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом зясовувалося питання щодо залучення позивачем до участі у справі у якості відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

На виконання вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, судом зверталася увага позивача та її представника на те, що співвласники спірного домоволодіння не можуть бути відповідачами по позовним вимогам про визнання права власності за законом .

Однак представником позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_10 було зазначено, що саме ОСОБА_3 повинен бути відповідачем по позову , оскільки він та його представник оспорюють право позивача на 4/100 частини вищевказаного домоволодіння у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_11.

Відповідно до ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Відповідно до закріпленого в ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства та за змістом ч. 1 ст. 33 ЦПК України заміна неналежного відповідача судом можлива лише як результат вирішення судом клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом.

З клопотаннями про заміну неналежного відповідача на належного відповідача, позивач та її представник не зверталися.

Таким чином , суд вважає за можливе вирішення спору лише згідно з вибраним позивачем способом захисту права. Змінити підставу, предмет та суб'єктивних склад правовідносин, з приводу яких виник спір, суд з власної ініціативи не вправі, оскільки цим втручається в диспозитивні права позивача, які передбачають її право на вільне розпорядження своїми як матеріальними правами, так і процесуальними засобами їх реалізації.

Відповідно до правил ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення. Обов'язок доказування покладається на сторони і тягар доказування не переходить від однієї сторони до іншої, тому підставу позову повинен довести саме позивач.

Як встановлено судом відповідачі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками домоволодіння 61 по вул. Воложанівській в м. Харкові , не являються спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 , померлого 15.04.1957 року та ОСОБА_4, померлого 12.12.2009 року.

З огляду на викладене, позивачем не було доведено наявність обставин, на підставі яких ґрунтуються позовні вимоги саме до ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо предмету спору та які б могли слугувати підставою для задоволення вимог позивача.

Керуючись ст. 3,4, 8,10,15,60,209,212-215,218 ЦПК України , суд-

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_12 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня проголошення , особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В. Іванова