Ухвала суду № 53476550, 27.10.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/673/15 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 Н. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2015 м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Поступайло Н.І.

суддів - Деревінського С.М., Іванова Д.Л.

при секретарі - Сакарі І.І.

за участю прокурора Черниш Г.Р.

захисника-адвоката ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді матеріали кримінального провадження № 12014120020002318 стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.05.2015 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого вантажником ПАТ «Ласка», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживав у ІНФОРМАЦІЯ_5, неодноразово судимого, останній раз:

- 18.11.2005 року вироком Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.1 ст.153, ч.2 ст.15 ч.2 ст.153 КК України, із застосуванням ст.70 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 20.02.2014 року по відбуттю строку покарання,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років із конфіскацією майна, належного йому на праві власності.

Зазначеним вироком ОСОБА_4 визнаний винним за вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу (розбою), вчиненого особою, яка раніше вчинила розбій, за таких обставин:

14.04.2014 року близько 22.45 год., ОСОБА_4, проходив через сквер, що розташований на розі вулиць Олександрійської та Преображенської у м. Кіровограді, де помітив раніше незнайому йому ОСОБА_5 із сумкою в руці. У ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння вказаною сумкою. Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4, діючи умисно з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи дістав із сумки, яка була при ньому розбірний ніж, який згідно висновку експерта № 64 від 30.05.20І4 року холодною зброєю не являється, та продовжуючи свій злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння майном, підійшов до ОСОБА_5 зі сторони спини, схопивши її руками повалив на землю та із погрозою застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоровя потерпілої приставив до її горла ніж та наказав віддати йому гроші. ОСОБА_5 повідомила, що гроші в сумці. Після чого, переконавшись, що ОСОБА_5 не може вчинити дій направлених на утримання свого майна, ОСОБА_4 вихопив сумку зі штучної галантерної шкіри коричневого кольору, вартість якої згідно висновку експерта № 1041 від 05.06.2014 року складає 224 грн. 40 коп., всередині якої знаходився мобільний телефон «Samsung Е 1080і», вартість якого згідно висновку експерта №437 від 09.05.2014 року складає 133 грн. 33 коп., в якому знаходилася сім-карта оператора МТС, вартістю 10 грн., гаманець жіночий, шкіряний вартістю згідно висновку експерта № 1041 від 05.06.2014 року складає 166 грн. 40 коп., із грошовими коштами в сумі 20 грн., банківська картка «Укрсімбанку» на рахунку якої знаходилися, грошові кошти у сумі 30 грн. Після чого, з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, таким чином, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 584 грн. 13 коп.

За епізодом розбійного нападу на ОСОБА_6, що за обвинуваченням мало місце 02.05.2014 року близько 02.00 год. біля будинку №12 по вул. 50 р. Жовтня в м. Кіровограді ОСОБА_4 вправданий.

У апеляціях:

- обвинувачений ОСОБА_4 просить скасувати вирок Кіровського районного

суду м. Кіровограда від 15.05.2015 року та винести новий виправдувальний вирок стосовно нього, оскільки вважає себе невинним, звільнивши його з-під варти із зали суду.

Свої доводи мотивує тим, що прокурор мала та має вплив на обох потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5, та залякує потерпілих кримінальною відповідальністю. Наполягає на тому, що він не вчиняв інкримінований злочин та звертає увагу на недоліки слідства та суду. Так, обвинувачений вказує на те, що судом розгляд справи проведено однобічно, оскільки відхилялися клопотання захисту та обвинувачення, суд не дав оцінки тому, що потерпіла ОСОБА_5 на слідстві описувала іншого нападника, ніж у суді, необґрунтовано прийнято як належний доказ вилучений на роботі ніж, яким він начебто погрожував ОСОБА_5, було порушено його право на захист, не допитані всі зявлені свідки, суд неправильно дозволяв прокурору допитувати свідків захисту, не повідомили потерпілу ОСОБА_5 про судові дебати і тому вона не брала в них участь, та із врахуванням викладених порушень КПК України суд постановив обвинувальний вирок щодо нього та незаконно його визнав винним та позбавив волі. Просив виправдати його або винести вирок із призначенням покарання, не повязаного із позбавленням волі;

- потерпіла ОСОБА_5 просить скасувати вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.05.2015 року та винести новий виправдувальний вирок відносно ОСОБА_4, оскільки вважає він не винний, заперечує проти апеляції прокурора. Виправдати ОСОБА_4 і звільнити його прямо із зали судового засідання, щоб у нього була можливість на волі вилікувати хворобу, якою він захворів в тюрмі по її провині. Потерпіла хвилюється за своє життя та здоровя, та різного роду залякування та впливу зі сторони прокурора, та просить розглядати апеляційну скаргу без її участі та без потерпілої ОСОБА_6

Своє небажання бути присутньою в судовому засіданні мотивує тим, що прокурор турбує її та ОСОБА_6, дзвонить, погрожує їм кримінальною відповідальністю, просить вплинути на прокурора; так як вона хвилюється за своє здоровя, то просить розгляд справи проводити у її відсутність.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 та просив вирок суду залишити без зміни, обвинуваченого ОСОБА_4, котрий підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити, думку захисника-адвоката ОСОБА_3, яка просила задовольнити апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4, виправдавши обвинуваченого, звільнивши його з-під варти із зали суду, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке він засуджений, підтверджується дослідженими судом доказами.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину не визнав повністю, та показав, що він у понеділок вранці біля 09.00 год. 14.04.2014 року, поїхав до міста Знамянка до гр. ОСОБА_7 та ОСОБА_8, щоб вирішити питання щодо виписки з квартири. Разом з ними він був в паспортному столі м.Знамянка. Оскільки не зміг вирішити це питання то залишився з ночівкою у м.Знамянка у ОСОБА_9 Та до Кіровограду повернувся 15.04.2014 року біля 18.00 год. вечора. Таким чином, він не міг скоїти інкримінований йому злочин за обставин та часу вказаних у обвинуваченні, зокрема о 22.45 год. 14.04.2014 року, так як того дня перебував у справах в місті Знамянка, де залишився та заночував, а до Кіровограда повернувся лише 15 квітня 2014 року.

Щодо обвинувачення по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_6 ОСОБА_4 показав суду, що 01 травня 2014 року біля 13.00 год. до них додому приїхала у гості ОСОБА_10 Ближче до 19.00 год. 01.05.2014 року приїхав ОСОБА_11, який мав при собі два мобільні телефони, один з яких «Nokia» з навушниками, другий телефон «Samsung» . Після чого, усі четверо вони знаходились у нього вдома приблизно до 21.00 год. Потім направились до центру міста в кафе «Золоті Купола». Приблизно біля 00.00 год. з 01.05. на 02.05.2014 року, ОСОБА_11 кудись пішов, однак пообіцяв, що повернеться. Відпочиваючи вже втрьох з 00.00 год. до 01.00 год. 02.05.2014 року вони так і не дочекались ОСОБА_11, після чого, направились додому. 02.05.2014 року рано вранці біля 06.00 год. прийшов ОСОБА_11 їх розбудив. Він був увесь мокрий і тримав при собі пакет з пляшкою горілки та коробкою соку. Потім ОСОБА_11 попрохав його, щоб він разом зі своєю дружиною ОСОБА_12 пішли до «ПриватБанку» та зняли з карточки гроші. Оскільки карточка належить його дружині та в касу за грошима має звернутися саме жінка. При цьому, ОСОБА_11 пообіцяв ОСОБА_12 за дану послугу надати винагороду у сумі 500 грн., на що його дружина погодилася. Після цього, 02.05.2014 року біля 08.00 год., він разом з ОСОБА_12 пішли до банку, де ОСОБА_12 отримала по картці дружини ОСОБА_11 гроші та повернулися додому.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що її 14.04.2014 року біля 22.40 год. на службовому транспорті привезли з роботи на зупинку громадського транспорту, що по вул. Преображенській біля Дитячої обласної лікарні в м. Кіровограді та далі вона пішла додому пішки через сквер. Пройшовши метрів 30 алеєю парку, вздовж дороги до неї ззаду підійшов невідомий чоловік, який повалив її на землю та відразу приставив ніж до горла зліва. При цьому, погрожувавфізичною розправою. Потім він вільною рукою перевірив чи не має на ній прикрас, та перевірив кишені. Після цього, почав вимагати віддати йому телефон, гаманець та інші цінні речі. Вона боячись за своє життя, почала вмовляти його не чіпати її та говорила, що усе йому віддасть сама. В її руці знаходилась жіноча сумка в якої були речі вказані в обвинувальному акті та картка з пін кодом до неї. Але саме обвинувачений якого вона запамятала та чітко вказує в судовому засіданні на нього, продовжуючи тримати предмет схожий на ніж біля горла забрав з її рук сумку та пакет, після чого пішов в напрямку «Дитячої обласної лікарні. Потім звернулася із заявою до міліції.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12М (дружина обвинуваченого) пояснила, що 14.04.2014 року, з ранку її чоловік поїхав до міста Знамянка до гр. ОСОБА_7В щоб вирішити питання щодо виписки з квартири. Та залишився там ночувати, як це повідомляла в телефонному режимі ОСОБА_7, та приїхав до дому лише 15.04.2014 року, але не виписався оскільки він не брав з собою паспорта.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав суду, що у квітні 2014 року, до нього на роботу звернувся його знайомий ОСОБА_1 з приводу виписки. У той же час, зазначив, розмова носила лише інформаційний характер оскільки у ОСОБА_4 не було ні паспорта ні якого другого документу. Він йому розповів що необхідно зробити з цього приводу, та ОСОБА_1 пішов. Наступного разу, але він точно не памятає коли це було через декілька днів або ні, ОСОБА_1 йому зателефонував, але оскільки його на роботі не було він направив його до свого колеги ОСОБА_14, який йому повідомив пізніше, що з питання виписки ОСОБА_4 той приходив один, але питання щодо виписки не було вирішено.

Вина також підтверджується:

- заявою потерпілої ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення від 14.04.2014 року (т.1 а.п.3);

- протоколом огляду місця події з фототаблицею від 15.04.2014 року за участю потерпілої ОСОБА_5, в ході якого було оглянуте місце скоєння злочину «сквер», що розташований на розі вулиць Олександрійської та Преображенської у м.Кіровограді (т.1 а.п.17-18);

- протоколом проведення слідчого експеременту від 19.05.2014 року за участю потерпілої ОСОБА_5, яка на місці показала про обставини та деталі вчиненого щодо неї кримінального правопорушення (т.1 а.п. 27-28);

- протоколом огляду місця події від 15.05.2014 року, в ході якого у ОСОБА_4 в приміщенні службового кабінету №211 Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області вилучено - мобільний телефон «Samsung E 1080і» із сім-карткою «Джинс» 01680400765906, розбірний ніж із виделкою, оглянуто згідно з протоколом огляду предметів від 02.06.2014 року та долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу (т.1 а.п.а.п. 34-35, 44, 45, 57, 58);

- протоколом предявлення особи для впізнання від 15.05.2014 року, під час якого потерпіла ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_4 як особу, яка 14.04.2014 року вчинила щодо неї розбійний напад із застосуванням ножа, заволодівши її майном. Ознаками за якими потерпіла ОСОБА_5 впізнала в ОСОБА_4 нападника являється статура, тіло будова та за голосом (т.1 а.п.70-72);

- висновком експерта №64 від 30.05.2014 року, згідно з яким ніж вилучений 15.05.2014 року у гр. ОСОБА_4 в кабінеті №211 Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області - «холодною зброєю не являється» (т.1 а.п.а.п.41-43);

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 437 встановлено, що вартість з мобільного телефону «Samsung E 1080і», може складати 133 грн. 33 коп. (т.1 а.п.51-56);

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 1041 ринкова вартість - «гаманця жіночого», складала 166 грн. 40 коп. вартість - «сумки жіночої» складала 224 грн. 40 коп. (т.1 а.п. 67-68).

Оцінюючи зібрані та досліджені по справі докази, судова колегія вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю, а його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу (розбою), вчинене особою, яка раніше вчинила розбій, оскільки дії ОСОБА_4 мали характер нападу із застосуванням ножа, що потерпіла сприймала як реальну загрозу її життю.

Доводи апеляції обвинуваченого ОСОБА_4 щодо перебування у м. Знамянка на момент вчинення правопорушення судом детально досліджені у судовому засіданні шляхом допиту свідків, які мали зустрічі із обвинуваченим у той день, а їх твердження обґрунтовано оцінені судом як такі, що не можуть свідчити про перебування ОСОБА_4 у м. Знамянка на період часу, коли йому інкримінується вчинення злочину щодо ОСОБА_5, тобто о 22год.45 хв. 14.04.2014 року. Обгрунтовано критично оцінив суд і твердження свідка ОСОБА_12, яка є дружиною обвинуваченого та заінтересована у результатах справи, та не взяв до уваги її твердження про те, що у ніч із 14 на 15 квітня 2014 року ОСОБА_4 ночував у ОСОБА_7

На думку колегії суддів, не можуть бути прийнятними і такими, що підлягають задоволенню вимоги апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_5 про те, що злочин вчинила інша особа, а впізнання та показання вона давала під впливом працівників міліції та прокурора, оскільки як вбачається із матеріалів провадження, у ході судового засідання ОСОБА_5 дала чіткі та обгрунтовані показання про те, що саме ОСОБА_4 вчинив злочин щодо неї, вказала за якими саме даними вона впізнає його, оскільки вона бачила його дуже добре, довго вони розмовляли та вона бачила його обличчя, ямочки, ніс, голос. Тому колегія суддів оцінює твердження апеляції потерпілої як бажання помякшити участь обвинуваченого, який хворіє, та намагання допомогти йому.

На думку колегії суддів, причетність та вина ОСОБА_4 доведені та не викликають сумнівів у колегії суддів, а його дії вірно кваліфіковані за ч.2ст.187 КК України. При цьому доводи ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляційного суду про те, що його дії необхідно кваліфікувати за ст.. 198 КК України як зберігання майна, одержаного злочинним шляхом, оскільки отримавши від ОСОБА_11 телефон він розумів, що він, мабуть, викрадений, колегія оцінює лише як намагання помякшити відповідальність за вчинене чи уникнути її.

Судовою колегією вивчені доводи обвинуваченого щодо порушення його права на захист та однобічність судового розгляду та встановлено, що ряд заявлених у ході судового розгляду клопотань обвинуваченого задоволені, частина відхилені із достатнім обґрунтуванням прийнятого рішення. Так, задоволені клопотання щодо повторного ознайомлення із матеріалами справи, виклику потерпілих та свідків, у той же час відхилені клопотання щодо повторного допиту свідків.

Судом першої інстанції дана належна оцінка показань потерпілої ОСОБА_5 у ході судового розгляду та підстав сумніватися у правдивості показань ОСОБА_5 у суді першої інстанції немає, тому доводи обвинуваченого щодо порушень під час досудового слідства при допиті та упізнанні потерпілої ОСОБА_5 є такими, які не впливають на обєктивність її показань у суді. При цьому колегія суддів виходить їз вимог закону щодо безпосередності дослідження доказів та оцінки лише тих доказів, які надані та досліджені у судовому засіданні, а отже суд обґрунтовано виходив та оцінюв покази потерпілої ОСОБА_5, надані безпосередньо у суді під присягою та у відповідності до закону, а доводи як обвинуваченого так і самої ОСОБА_5 надані поза межами судового засідання та у невстановлений законом спосіб не можуть бути визнаними належними доказами та покладеними у основу вироку суду. Також безпідставними і такими, що не можуть бути взятими до уваги є доводи потерпілої у одній із скарг та обвинуваченого про те, що місцевий суд не надав їй можливість висловити свою думку у дебатах, оскільки по справі встановлено, що як потерпіла ОСОБА_6 так і потерпіла ОСОБА_5 не бажають приймати участь у судовому засіданні, оскільки на них вчинявся тиск прокурором, а також не бажають шкодити своєму здоровю ( т. 3 а.с. 19, 22). Судом вживалися заходи щодо допиту потерпілої ОСОБА_6В.( вона належним чином із зворотніми повідомленнями повідомлялася про виклик до суду, призначалася відеоконференція з іншим судом м. Кіровограда з метою убезпечити її від будь-якого впливу, хоча вона проживає у м.Кіровограді), однак ОСОБА_6 взагалі не зявлялася до суду та не бажала отримувати повістки, а потерпіла ОСОБА_5 була присутня на початку судового розгляду, в подальшому не бажала бути присутньою, хоча судове засідання відкладалося на чітку дату. Неодноразово із повідомленнями викликалися свідки, про які стверджує обвинувачений, однак із різних поважних причин вони до суду не зявлялися та не отримували повістки. Таким чином, судом вжито передбачених законом заходів до всебічного і повного дослідження всіх доказів та обставин та забезпечено права потерпілих у ході судового розгляду справи.

Місцевим судом досліджено всі надані докази по справі, дана їм належна та обєктивна оцінка та прийнято законне та обґрунтоване рішення. Доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікація дій винного не викликає сумнівів у судової колегії, а доводи апеляцій є безпідставними і такими, які спрямовані на помякшення участі та покарання обвинуваченого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд врахував згідно ст. 65 КК України ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які помякшують та обтяжують покарання.

Так, вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.187 КК України, віднесене до категорії умисних тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_4, як особа за місцем проживання характеризується посередньо, по місцю роботи - позитивно, на момент затримання офіційно працював вантажником ПАТ «Ласка», одружений, на обліках у Кіровоградському обласному наркологічному диспансері та Кіровоградській обласній психіатричній лікарні не перебуває.

Обставин, що помякшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, який не бажає ставати на шлях виправлення тобто залишається особою, яка є небезпечною для суспільства, відсутність помякшуючих обставин у обвинуваченого, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що покарання обвинуваченому повинно бути в межахсанкції статті обвинувачення, та підстав для застосування вимог ст. 69,75 КК України не має. Місцевим судом фактично враховано стан здоровя обвинуваченого та призначено мінімальне покарання, з чим погоджується колегія суддів.

Таке покарання є виваженим, обґрунтованим, справедливим, достатнім і необхіднім для можливого виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а тому колегія суддів не вбачає переконливих підстав для його зміни. Також немає підстав для виправдання ОСОБА_4, як наполягають обвинувачений та потерпіла, оскільки вказані в апеляції обвинуваченого доводи, були досліджені місцевим судом та перевірені у судовому засіданні апеляційного суду.

Колегія суддів визнає апеляції потерпілої ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 необґрунтованими, в звязку з чим залишає їх без задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вирок суду вважає законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляції потерпілої ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.05.2015 року стосовно ОСОБА_4 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк, з дня вручення йому копії ухвали.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_15 ОСОБА_16

(підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2