Рішення № 53475356, 29.11.2010, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 2-360 / 2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2010 року м.Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді: Могили Р.Г.

з участю секретаря Москви О.І.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рогатині цивільну справу за позовною заявою Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу,

встановив:

Закрите акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення з нього коштів в сумі 10540 грн. в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23 червня 2008 року ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія» уклало договір №017582 добровільного страхування наземного транспорту з ОСОБА_2, відповідно до якого був застрахований автомобіль ОСОБА_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно цього договору, страхова компанія брала на себе зобовязання виплатити страхове відшкодування у випадку пошкодження застрахованого автомобіля в результаті дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП).

15 серпня 2008 року на автодорозі Київ Львів сталася ДТП за участю автомобіля ОСОБА_3 під керуванням ОСОБА_4, що належить ОСОБА_2П та автомобіля ОСОБА_4, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1.

Згідно постанови про закриття кримінальної справи від 29 грудня 2008 року, дана пригода трапилася з вини водія ОСОБА_1

Згідно звіту №291/08 про оцінку автомобіля ОСОБА_3 від 18.08.2008 року вартість відновлювального ремонту складає 26404,93 грн., але згідно угоди від 03.03.2009 року між страховою компанією та ОСОБА_2П, сторони домовились, що розмір страхового відшкодування по даній ДТП становить 11095,08 грн.

20 березня 2009 року, відповідно до умов договору страхування, за вирахуванням суми застрахованої, як черговий страховий внесок, акту взаємозаліку боргу від 03.03.2009 року та згідно з видатковим касовим ордером №120 від 20.03.2009 року ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія» виплатило страхове відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 10000,00 грн., крім цього вартість автотоварознавчої експертизи в розмірі 540,00 грн.

Згідно ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України, до страховика , який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Тобто до ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія» перейшло право вимоги суми 10540,00 грн. від ОСОБА_1, як від особи, що винна у заподіянні шкоди.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у відсутності їхнього представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Також зазначив, що у звязку з

приведенням установчих документів у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» було змінено організаційно-правову форму товариства із Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на Приватне акціонерне товариство Українська транспортна страхова компанія».

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково та просив суд при прийнятті рішення врахувати його матеріальне становище та зменшити розмір відшкодування шкоди.

Суд заслухавши пояснення відповідача та дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що 23 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір № 017582 добровільного страхування наземного транспорту, згідно якого строком з 25 червня 2008 року по 24 червня 2009 року був застрахований автомобіль ОСОБА_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.

15 серпня 2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено належний ОСОБА_2 автомобіль ОСОБА_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 07 серпня 2009 року винним у порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу визнано ОСОБА_1 , однак провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України закрито у звязку із закінченням на момент розгляду справи строків передбачених статтею 38 цього Кодексу.

20 березня 2009 року позивач, як страховик, відповідно до умов договору страхування та угоди від 03 березня 2009 року та за вирахуванням суми, застрахованої, як черговий страховий внесок, що передбачено в акті взаємозаліку боргу від 03 березня 2009 року виплатив фізичній особі ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 10 000,00 грн.

Крім цього, позивач також просить стягнути із відповідача 540,00 грн. вартості автотоварознавчої експертизи.

Дана сума не підлягає окремому стягненню, оскільки, як вбачається із розрахунку суми страхового відшкодування від 12.03.2009 року сплату послуг експерта в сумі 540,00 грн. віднесено до додаткових збитків та її зараховано до загального розміру страхового відшкодування .

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна норма міститься і в ст. 993 ЦК України, згідно якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З матеріалів справи вбачається, що на момент ДТП відповідач по справі ОСОБА_1 не перебував в трудових відносинах із ТзОВ «Цемекс», а був фізичною особою-підприємцем, який надав транспортно-експедиційні послуги і є належним відповідачем, який в порядку ст.1187 ЦК України відповідає за шкоду , завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Суд вважає, що при вирішенні даного цивільно-правового спору не підлягає застосуванню положення частини 4 ст.1193 ЦК України щодо зменшення розміру відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, про що просить відповідач, оскільки правовідносини, які пов`язані із страхуванням регулюються виключно главою 67 розділу ІІІ книги п`ятої Цивільного кодексу України, де така норма не передбачена.

На підставі поданих позивачем установчих документів, суд враховує змінену організаційно-правову форму товариства із Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на Приватне акціонерне товариство Українська транспортна страхова компанія».

На підставі викладеного, оцінивши в сукупності усі наявні у справі докази, суд

приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 в користь Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на рахунок 2650001004925 МФО 322313 код ЄДРПОУ 22945712 10000,00 грн. витрат по сплаті страхового відшкодування, а також 100,00 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи .

На підставі ст.ст.993,1187,1188 ЦК України, керуючись ст.ст.88, 209,214-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на рахунок 2650001004925 МФО 322313 код ЄДРПОУ 22945712 10000,00 грн. ( десять тисяч гривень 00 копійок) витрат по сплаті страхового відшкодування, а також 100,00 грн. ( сто гривень 00 копійок) судового збору та 120,00 грн. ( сто двадцять гривень 00 копійок) витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи, всього 10220,00 грн. ( десять тисяч двісті двадцять гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий : Могила Р.Г.