Вирок № 53472342, 30.10.2015, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

30.10.2015

Справа № 175/3644/15-к

Провадження № 1-кп/175/151/15

Справа № 175/3644/15-к

Провадження № 1-кп/175/151/15

Вирок

Іменем України

30 жовтня 2015 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Реброва С.О.,

за участю секретаря Пренко А.В.,

прокурора Носань І.О.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

законного представника потерпілої ОСОБА_2- ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

законного представника потерпілої ОСОБА_4,-

ОСОБА_5,

потерпілого ОСОБА_6,

представника потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8,

потерпілого ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження №12015040440001462 відносно:

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого поваром в ООО «Омега», раніше не судимого,зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4 міста Дніпропетровськ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_10, 11 червня 2015 року, близько 23.00 годин, не маючи посвідчення водія, навиків у керуванні автомобілем, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21043», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_11, здійснював рух по автодорозі «Дніпропетровськ - Новомиколаївка», Дніпропетровського району Дніпропетровської області, в напрямку села ОСОБА_12, в правому ряді руху, з включеним ближнім світлом фар, зі швидкістю близько 60 км/год., більш точна швидкість руху органом досудового розслідування не встановлена. В якості пасажирів в салоні автомобілю знаходилися: ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_4

Здійснюючи рух у вказаному напрямку, знаходячись в районі 25 км + 324 метрів вищевказаної автодороги, ОСОБА_10 не вибрав безпечну швидкість руху, на заокругленні проїжджої частини втратив можливість контролювати рух свого автомобілю, виїхав на узбіччя і скоїв наїзд на дерево.

При наїзді на дерево пасажирам автомобілю:

- ОСОБА_9 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: гострої закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому нижньої щелепи, закритого перелому середньої третини правого стегна, закритого перелому середньої третини правого плеча, відкритого перелому ліктьового відростку ліктьової кістки, рани верхньої третини лівого передпліччя по задній її їхні, які згідно висновку судово-медичної експертизи №3899-е 28.08.2014 року відносяться до середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні;

- ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: компресійного перелому тіл 2-го та 3-го поперекових хребців без порушення спинного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 3895-е від 28.08.2014 року відносяться до середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні;

- пасажиру автомобілю ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: двостороннього перелому нижньої щелепи: кута нижньої щелепи ліворуч та тіла праворуч, закритого перелому хірургічної шийки лівої плечової кістки з задовільним станом уламків, які згідно висновку судово-медичної експертизи 3897-е від 28.08.2014 року відносяться до середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні;

- пасажиру автомобілю ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: тяжкої сумісної тупої травми тіла: закритого перелому 2-го шийного хребця без зміщення уламків та без пошкодження спинного мозку, закритої тупої травми грудної клітини, забію правої легені, правостороннього пневмотораксу, підшкірної емфіземи м'яких тканин грудної клітини праворуч, садна лівої половини грудної клітини, з розвитком в посттравматичному періоді пневмонії, закритої тупої травми черева з численними розривами печінки по вісцеральній, верхній та нижній поверхні та ділянками розтрощення паренхіми по латеральній та вісцеральній поверхні /стан після операцій/, лінійного розриву капсули селезінки по вісцеральній поверхні, який доходить до воріт селезінки з гематомою навколо /стан після операції-видалення селезінки/, з явищами внутрішньочеревної кровотечі /4000мл крові в черевній порожнині/, закритого перелому краю вертлюжної западини ліворуч з відривом заднього краю вертлюжної западини, гематом на нижніх повіках обох очей, саден - лівої брови та лівого колінного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи №3894-е від 28.08.2014 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_10 керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-21043», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_11., порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5, 2.1а), 12.1 Правил дорожнього руху України, які наголошують:

п. 1.3. учасники дорожнього руху зобовязані знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, а також бути взаємно ввічливими;

п. 1.5. дії, або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.1а) - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

п. 12.1. під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним,

невиконання яких знаходиться у прямому причинному звязку з настанням даних наслідків.

Обвинувачений ОСОБА_10 свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, вказаних у обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що 11 червня 2015 року, близько о 20.00 годин він, не маючи посвідчення водія, навиків у керуванні автомобілем, самовільно взяв автомобіль «ВАЗ-21043», власником якого є його мати, та направлявся до свого знайомого ОСОБА_9 до дому, де перебували ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 Близько о 22.00 годин вони вирішили поїхати на карєр купатися. Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 сиділи позаду від нього, а ОСОБА_6 сидів поруч з ним. Спочатку вони заїхали на автозаправну станцію в смт. Краснопілля на Криворізькій трасі, потім тримали напрямок до карєру через поле. На карєрі ОСОБА_9 та ОСОБА_7 вжили пиво. Близько о 23.00 вони поверталися назад, але він рухаючись по автодорозі, на заокругленні проїжджої частини, гальмуючи втратив можливість контролювати рух свого автомобілю, виїхав на узбіччя і скоїв наїзд на дерево, в результаті чого сам вдарився, а ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 також причинені тілесні ушкодження. Він спочатку не міг отямитися, а в подальшому допомагав друзям вийти з автомобіля, викликав швидку допомогу та телефонував батькам, а спиртних напоїв він не вживав.

Цивільний позов ОСОБА_6, щодо відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 66348,00 грн., визнав частково у сумі 40 000 грн., з яких за допомогою батьків виплатив ОСОБА_6 - 15 498,00 грн. та матері ОСОБА_9 в розмірі 5 тис грн.

Позов ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 тисяч гривен визнав частково у сумі 10000 грн. та дав пояснення, що сума визначена потерпілим є дуже великою для нього

Позов ОСОБА_4, щодо відшкодування моральної шкоди у сумі 100 тисяч гривен визнав частково у розмірі 5000 грн., вважаючи суму моральної шкоди завищеною. Просив суд не позбавляти його волі та обіцяв продовжувати відшкодувати збитки потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_4

Провина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні вказаного судом діянні підтверджується наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 11 червня 2015 року, близько 22.00 годин вона перебувала у свого хлопця ОСОБА_9 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, куди приїхав обвинувачений ОСОБА_10, та вони вирішили поїхати до карєру на автомобілі «ВАЗ-21043» вони і раніше їздили на цьому автомобілі з друзями . Їм було відомо, що у обвинуваченого відсутнє водійське посвідчення. Близько о 23.00 обвинувачений ОСОБА_10 привіз її , ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 до карєру, спиртні напої вона не вживала, знаходячись там недовгий час повертались назад до дому. Здійснюючи рух по автодорозі на середній швидкості, ОСОБА_10 на заокругленні проїжджої частини виїхав на узбіччя і скоїв наїзд на дерево. Гальмування вона не відчула. При наїзді на дерево вона отримала тілесні ушкодження перелом тіл 2-го та 3-го поперекових хребців без порушення спинного мозку та два тижні знаходилась на лікуванні.

Потерпіла ОСОБА_2 просила суд обрати міру покарання, не повязану з ізоляцією від суспільства, цивільний позов не заявляла.

Потерпілий ОСОБА_9, підтвердив показання ОСОБА_2 та пояснив, що 11 червня 2015 року приблизно о 23 годині обвинувачений ОСОБА_10 пізно побачив поворот та вчасно не загальмував, в момент дорожньо транспортної пригоди від удару він знепритомнів, коли отямився виявився на підлозі автомобіля. Бачив, як потерпілий ОСОБА_6 виповз через відсутнє лобове скло автомобіля. На його думку швидка допомога приїхала через 30 хвилин. Матеріальну шкоду обвинувачений відшкодував його матері. При наїзді на дерево він отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Потерпілий ОСОБА_9 дав пояснення що він особисто купався у ставку, вживав пиво разом з ОСОБА_7 та просив суд обрати обвинуваченому міру покарання, не повязану з ізоляцією від суспільства, цивільний позов не заявляв.

Потерпіла ОСОБА_4, підтвердила показання потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_9 Вона 11 червня 2015 року батькам про своє місце перебування не повідомляла. Отримала тілесні пошкодження середнього ступеня тяжкості.

Просить задовольнити цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у сумі 100000 грн., мотивуючи тим, що вона отримала двосторонній перелом нижньої щелепи та більше трьох тижнів лікувалась а тому перенесла психологічні (моральні) страждання, внаслідок злочинних дій ОСОБА_10 До цього часу вона та її мати ніякої грошової компенсації не отримувала. Просила суд обрати обвинуваченому ОСОБА_10 міру покарання не повязану з позбавленням волі.

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4- ОСОБА_5 підтримала викладені у позовній заяві вимоги про відшкодування моральної шкоди у сумі 100000 грн., та дала пояснення що нажаль вона не зберегла квитанції та чеки на придбання ліків під час лікування дочки. Вона дуже обурена тим, що батьки обвинуваченого навіть не телефонували до неї з метою надання матеріальної допомоги.

Потерпілий ОСОБА_6 у судову засіданні підтвердив показання потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_9 та пояснив, що причиною ДТП 11 червня 2015 року стало світло фар та різкий поворот, з яким обвинувачений ОСОБА_10 керуючи автомобілем не впорався. Він сидів без ременя безпеки на місці рядом з обвинуваченим . Після ДТП, аби дістатися з автомобіля йому прийшлося вибити переднє скло автомобіля правою ногою. Просив суд обрати міру покарання обвинуваченому ОСОБА_10 не повязаному з ізоляцією від суспільства при умові, якщо обвинувачений ОСОБА_10 буде відшкодовувати йому завдані матеріальні та моральні збитки.

При наїзді на дерево він отримав розрив печінки та селезінки, які кваліфікуються, як тяжкі тілесні пошкодження, а тому просить суд задовольнити цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 66348,00 грн., яку підтвердив висновком проведеним ТОВ «С-Тиматика» № 341 про оцінку визначення вартості лікарських засобів та медичних препаратів використаних на лікування в період з 12.07.2015 по 30.07.2015 року від 29.09.2015 року

Просив задовольнити позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 200000 грн. мотивуючи тим що переніс психологічні (моральні) страждання.

Підтвердив що він отримав кошти від обвинуваченого у розмірі 15 498,00 грн.

Оцінивши в сукупності докази, досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яке виразились в порушенні Правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинили потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_9, середньої тяжкості тілесні ушкодження, а потерпілому ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_10 - раніше не судимий, і не притягався до кримінальної відповідальності,працює, приймав заходи щодо відшкодування завданої шкоди потерпілим по мірі можливості, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття, повне визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи і особи ОСОБА_10, який відповідно до ст.12 КК України вчинив тяжкий злочин, а також позиції потерпілих, які просили не позбавляти волі обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України, вважаючи, що таке покарання буде справедливим, достатнім, відповідати особі обвинуваченого і обставинам вчиненого ним злочину.

Обговорюючи питання щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, виходячи із наслідків дорожньо-транспортної пригоди приймаючи до уваги обставини відсутності у обвинуваченого ОСОБА_10 права керування транспортними засобами суд вважає не призначити таке додаткове покарання.

Долю речових доказів суд вирішує згідно вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_10 документально підтверджені витрати на проведення експертиз у розмірі 491 грн. 04 коп.

По справі потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_4 заявлено цивільні позови про стягнення з обвинуваченого матеріальної та моральної шкоди, внаслідок вчинення злочину.

Обвинувачений ОСОБА_10 у судовому засіданні визнав той факт, що в результаті його дій потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_4 було спричинено матеріальну та моральну шкоду, але при розгляді позовних заяв просив суд врахувати його матеріальний стан.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вважає, що позовні вимоги потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_4 підлягають задоволенню частково з урахуванням ступені тяжкості тілесних ушкоджень, з наступних підстав.

Так, згідно ч.1 ст. 23 Цивільного Кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Така шкода, виходячи з п.1 та п.2 ч.2 ст. 23 Цивільного Кодексу України може проявлятися у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно ч.4 ст. 23 Цивільного Кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Фізична особа, діями якої порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення (ч.1 ст. 276 Цивільного Кодексу України).

Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням (ч.2 ст. 276 Цивільного Кодексу України). Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню (ст. 280 Цивільного Кодексу України).

Частиною 1 ст. 1167 Цивільного Кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд приходить до висновку про наявність у потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на протязі тривалого періоду часу моральних переживань, оскільки у звязку зі спричиненням їм тілесних ушкоджень (потерпілому ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, та потерпілій ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середньої тяжкості) у них різко погіршився стан здоровя. Всі ці обставини негативно сказались на моральному стані потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_4

Однак, керуючись принципами розумності та справедливості, приймаючи до уваги обставини того, що усі потерпілі були обізнані про відсутність у обвинуваченого ОСОБА_10 права керування транспортними засобами тобто допускали можливість ризиків щодо свого життя та використовували у нічний час без дозволу батьків транспортний засіб для відпочинку, а тому суд враховуючи вік обвинуваченого, часткове відшкодування, критично відноситься до сум моральної шкоди та вважає, що моральна шкода у розмірі 10 000 грн. на користь потерпілого ОСОБА_7 та сума у розмірі 5000 грн. на користь потерпілої ОСОБА_4 реально відображає характер, глибину та тривалість душевних, емоційних та моральних страждань, які перенесли потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_4

Відповіднодо п.п. 6, 14постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 31.03.89(із змінами) «Про практику застосування судами України законодавства про в відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді кримінальної справи суд зобов`язаний на основі всебічного повного й об`єктивного дослідження обставин справи з`ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв`язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного з підсудних в її заподіянні, а також, чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам. Суд має навести у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову або про покладання на засудженого обов`язку відшкодувати шкоду, зазначивши, якою дією чи бездіяльністю її заподіяно, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню, вказати матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_7 у частині відшкодування матеріальної шкоди, яка згідно з висновком № 341 складає 66348 грн., суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 40 тис. грн. яка визнана обвинуваченим , з урахуванням суми у розмірі 15498,00 грн., виплата, яка підтверджена відповідними квитанціями та особисто потерпілим ОСОБА_6 у судовому засіданні.

Суд, керуючись ст. 57,59,66,147 ЦПК України, не бере до уваги посилання представника потерпілого ОСОБА_6 на висновок № 341, як на доказ у справі, оскільки судом експертне дослідження не призначалося, клопотання не заявлялося про проведення експертизи та експерт про кримінальну відповідальність згідно ст. 384, 385 КК України не попереджався, а тому прийшов до висновку, що наданий висновок №341 потерпілим ОСОБА_6 є неналежними. Матеріальна шкода підтверджена чеками на суму 17724,86 грн., а тому з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 слід стягнути 24502 грн. матеріальної шкоди (40000-15498=24502)

Згідно з п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ( в редакції від 22 травня 2015 року № 484 У111) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір 0,4 розміру мінімальної заробітної плати тобто у розмірі 487, 20 грн. а враховуючи що судом розглянуті два позови про відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_10 слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 974, 40 грн.

Керуючись ст.ст.374, 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_10 від призначеного покарання за умови, що на протязі двох років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі пунктів 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_10 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем свого проживання і повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

Речовий доказ по справі автомобіль «ВАЗ-21043», державний номер НОМЕР_1, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_10, - після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_11.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області витрати на проведення судової авто технічної експертизи №70/27-536 від 23 серпня 2015 року (одержувач платежу УДКСУ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області; номер рахунку 31118115700004; МФО 805012; код ЄДРПОУ 37989274; найменування установи банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області; призначення платежу за проведення судової авто технічної експертизи №70/27-536 від 23 серпня 2015 року) у розмірі 491 грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 24502 грн. та 10000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь законного представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 у рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави судовий збір в розмірі 974, 40 грн. за розгляд позовних заяв немайнового характеру

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинувачений у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя С.О.Ребров