Ухвала суду № 53469400, 09.11.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/3390/14 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/783/7175/15 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

09 листопада 2015 року м. Львів

Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області Левик Я.А., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 25 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Старий Львів», Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про зобов'язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25 вересня 2015 року зустрічну позовну заяву повернуто позивачеві.

Вказану ухвалу оскаржила ОСОБА_2

Ухвалою судді судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 23 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 25 вересня 2015 року залишено без руху, оскільки така була подана всупереч вимогам ст. 297 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір». А саме для сплати судового збору за подання скарги у відповідності до вимог закону за вказаними реквізитами, або подання суду доказів звільнення від сплати судового збору; подання апеляційної скарги, яка б за своєю формою та змістом відповідала вимогам ст. 295 ЦПК України, зокрема, у такій слід було вказати імена усіх осіб, що брали участь у справі, їх місце знаходження (проживання). Крім цього, до скарги слід було додати її копії та інші матеріали відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.

Особі, що подала скаргу, був наданий термін для усунення недоліків апеляційної скарги - 5 днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вимог ухвали, ОСОБА_2 було подано заяву в якій вона повторно зазначає про те, що вона звільнена від сплати судового збору згідно ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 7 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Що стосується посилання апелянта на п. 7 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» то таке не слід вважати обґрунтованим, оскільки у такому пункті йдеться про те, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, однак як вбачається із зустрічної позовної заяви, ОСОБА_2 звернулася до суду за захистом своїх особистих прав та інтересів, тому вказаний нею пункт Закону щодо звільнення від сплати судового збору на неї не розповсюджується.

Однак, посилання апелянта на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», слід вважати обґрунтованим та таким, що свідчить про необхідність звільнення апелянта від сплати судового збору.

Так, згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Дійсно, Законом України від 22.05.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності 01.09.2015 року, виключено п.7 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно якого від сплати судового збору звільнялися споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Однак, зважаючи на відсутність конкретної норми, яка зобов'язує споживачів сплачувати судовий збір, наявність норми, що звільняє від сплати судового збору споживачів (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»), слід вважати, що апелянт звільнений від сплати судового збору. Вказане вбачається також із п. 7 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Так, відповідно до п. 7 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», оскільки стаття 5 Закону № 3674-VI не містить вичерпного перелікупільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 14 Закону України від 01 грудня 1994 року № 226/94/ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду», статтею 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статтею 22 Закону України від 22 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

Проте, крім цього вбачається, що ОСОБА_2 вимог вказаної ухвали в частині подання апеляційної скарги, яка б за своєю формою та змістом відповідала вимогам ст. 295 ЦПК України із кількістю копій відповідно до кількості учасників у справі, ані протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали (27.10.2015 року), ані на даний час виконано не було. А саме, апелянтом не було подано апеляційної скарги у якій би були зазначені відповідачі Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради та ЛМКП «Львівводоканал», їх місцезнаходження та окрім цього в порушення ч.5 вказаної статті до скарги не додано її копій та інших матеріалів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, а саме три копії.

У відповідності до змісту ч.2 ст.121 та ч.2 ст.297 ЦПК України, якщо особа, яка подала скаргу відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ч.2 ст.297 цього Кодексу, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Враховуючи наведене, а саме невиконання ухвали судді судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 23 жовтня 2015 року про залишення апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 25 вересня 2015 року в частині недоліків апеляційної скарги, що стосується її форми та надання копій відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Відповідно до змісту ч.2 ст. 297 та ч. 5 ст. 121 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись ч.2 ст. 121, ч.2 ст. 297 ЦПК України,

у х в а л и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 25 вересня 2015 року вважати неподаною і повернути апелянту.

Ухвала судді Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Суддя Я.А. Левик