Рішення № 53469373, 03.11.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/3587/13 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.

Провадження № 22-ц/783/6337/15 оповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю. Г.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Штефаніци Ю.Г.

суддів: Берези В.І., Бойко С.М.,

за участі судового секретаря: Брикайло М.В.,

у відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на повторне заочне рішення Франківського районного суду м.Львова від 26 липня 2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2008 року відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра" (далі ВАТ КБ "Надра", звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідачів в солідарному порядку, як з боржника і поручителя, заборгованість по кредитному договору, яка, станом на 26 листопада 2007 року складає 45537,52 грн.

Позов мотивовано тим, що 24 листопада 2004 року між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 15 000 доларів США строком на 36 місяців із сплатою 15,5% річних. При цьому, згідно додатку №1 до кредитного договору щомісячний платіж повинен становити не менш як 544,68 доларів США. Факт отримання коштів підтверджується підписом відповідача ОСОБА_3 на заяві про видачу готівки 17 січня 2005 року. Умови договору порушені позичальником, зобов`язання ним не виконуються. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 24 листопада 2004 року між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно з умовами якого кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання зобов`язань, що виникають з кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк позичальником зобов`язання в цілому чи в будь-якій частині не буде виконано. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, як солідарні боржники. Станом на 26 листопада 2007 року заборгованість за кредитним договором становить 45 537,52 грн. Вказану суму банк просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

Заочним рішенням Франківського районного суду м.Львова від 26 липня 2013 року позов ВАТ КБ "Надра" задоволено. Судом постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь банку 45 537,52 грн. заборгованість по кредитному договору №1177/04-Фвід 24 листопада 2004 року та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23 грудня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішенням Франківського районного суду м.Львова від 26 липня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 липня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 23 грудня 2014 року в частині вирішення вимог до ОСОБА_2 скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідач ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням Франківського районного суду м.Львова від 26 липня 2013 року в частині стягнення з нього заборгованості в солідарному порядку, як з поручителя, подав на це рішення апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду є незаконним, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставини, які мають значення для справи. Зокрема зазначає, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не укладався договір купівлі-продажу транспортного засобу марки HONDA LEGEND, 2000 року випуску номер кузова НОМЕР_1. Крім того, стверджує, що кредитодавець жодного разу письмово не повідомив ОСОБА_2 про невиконання боржником зобов'язань та жодного разу не пред'явив до нього, як до поручителя, вимог в позасудовому порядку. Просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог щодо нього скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ВАТ КБ "Надра" у задоволенні позову в цій частині (том 1 а.с.158-160).

Сторони у справі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. При цьому судова колегія не знайшла підстав для задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 щодо відкладення розгляду справи, оскільки зазначені ним причини неявки до суду не свідчать про їх поважність, тому колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності сторін та відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України - без здійснення фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Положеннями ст.214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Однак, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення таким вимогам в повній мірі не відповідає.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.526, 530, 611, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

У відповідності до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, зокрема, грошові кошти у такій самій сумі, у строк та в порядку, встановлені договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ч.3 ЦК України).

Згідно ст.553 ч.1 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи та безспірно встановлено судом першої інстанції 24.11.2004 року між ВАТ "Надра" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №1177/04-Ф на суму 15 000, 00 доларів США на 36 місяців із сплатою відсотків 15,5% річних. Крім того, 24.11.2004 року між ВАТ "Надра" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки згідно з яким поручитель відповідає перед кредитором у тому ж об'ємі, що і позичальник.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що згідно поданого розрахунку загальна сума заборгованості відповідачів перед банком становить 45 537,52 грн, з яких: 7879,95 доларів США заборгованість по простроченим відсоткам, 50,19 доларів США нараховані поточні відсотки, 2904,61 доларів США пеня за порушення строків сплати кредиту. Вказана заборгованість, згідно висновків місцевого суду, підлягає стягненню на користь банку в солідарному порядку з відповідачів, як з боржника і поручителя.

З такими висновками суду першої інстанції повністю погодитися не можна, оскільки вони зроблені без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, без належної оцінки наявних у матеріалах справи доказів, з огляду на наступне.

Зокрема, судом не взято до уваги та належно не перевірені доводи ОСОБА_2 щодо припинення поруки, який посилався на те, що в договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється і банк не пред'явив протягом шести місяців вимог до поручителя, не встановив строк дії основного договору та строк, до якого діє порука.

Як вбачається зі змісту п.5 Договору поруки від 24 листопада 2004 року, дія цього договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань, згідно умовами цього договору. Тобто, умовами договору не встановлено строку виконання цього договору.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У відповідності до положень умов кредитного договору №1177/04-Фвід 24 листопада 2004 року строк виконання основного зобов'язання ОСОБА_3 за цим кредитним договором настав 23 листопада 2007 року.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ВАТ КБ "Надра", як кредитор за вказаним кредитним договором, вперше звернувся до ОСОБА_2, як поручителя, про виконання ним зобов'язання за вказаним кредитним договором лише 15 вересня 2008 року, шляхом подання до суду відповідного позову, тобто, більш ніж через 8 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Жодних доказів, які б свідчили про те, що позивач до моменту подання цього позову, звертався до ОСОБА_2 щодо виконання ним своїх зобов'язань за договором поруки ВАТ КБ "Надра" , як позивач у справі, не надав. Відсутні такі і в матеріалах справи.

Таким чином, беручи до уваги фактичні обставини справи, положення ч.4 статті 559 ЦК України з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 8 жовтня 2014 року у справі №6-128цс14, яка, відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України, судова колегія приходить до висновку, що зобов'язання ОСОБА_2 за договором поруки від 24 листопада 2004 року припинилися, а відтак є помилковим висновок районного суду про наявність правових підстав для покладення відповідальності на поручителя за виконання боргових зобов'язань позичальника.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Таким чином, оскаржуване рішення слід скасувати в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову щодо солідарного стягнення кредитного боргу зОСОБА_2.

Крім того, це рішення підлягає скасуванню і в частині стягнення з ОСОБА_2 судового збору.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат пропорційно заявленим та задоволеним судом позовним вимогам, колегія суддів вважає, що сплачений апелянтом судовий збір в розмірі 230 грн.50 коп. підлягає стягненню зПАТ КБ "Надра" на користь апелянта,

Керуючись ст.ст.303, 304, п. 2 ч. 1 ст.307, п. 1 ч. 1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Повторне заочне рішення Франківського районного суду м.Львова від 26 липня 2013 року в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Скасувати заочне рішення Франківського районного суду м.Львова від 26 липня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_2 солідарно в користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» судового збору в розмірі 455грн. 40 коп., та 30 грн. витрат на інормаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_2 230 грн.50 коп. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Головуючий: Штефаніца Ю.Г.

Судді: Бойко С.М.

Берези В.І.