Рішення № 53467296, 12.11.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №335/5405/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Воробйов А.В.

Провадження № 22-ц/778/6039/15 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Пільщик Л.В., суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району про визначення періодичності та тривалості спілкування з малолітніми дітьми,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_3 про визначення періодичності та тривалості спілкування з малолітніми дітьми, вказавши, що він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, від якого вони мають малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.10.2014р. шлюб між сторонами розірвано, а рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2014р. з нього стягнуто аліменти на утримання двох доньок в розмірі 800 грн. щомісяця. Свої зобов'язання по сплаті аліментів він виконує, а також купує дітям речи та одяг. Відповідачка ОСОБА_3 не дозволяє йому спілкуватися з дітьми, тому він звернувся до органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району про визначення порядку його участі у вихованні доньок. Розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району від 10.03.2015 року було визначено порядок його участі у вихованні доньок: два рази на місяць (один з вихідних днів - субота або неділя) з 10-00 до 18-00 год. за попередньою домовленістю з матір'ю дітей. Але такий порядок побачень з дітьми його не влаштовує, оскільки визначений час для спілкування з доньками є недостатнім. Крім того, це розпорядження не виконується відповідачкою.

На підставі викладеного позивач просив визначити наступний порядок спілкування та участі у вихованні малолітніх доньок ОСОБА_5 та ОСОБА_4: один день на тиждень з ночівлею, половину свят, а також під час його відпустки та половину канікул дітей.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Встановлено наступний порядок спілкування ОСОБА_2 з малолітніми доньками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1: три рази на місяць у вихідний день (субота або неділя) з 10-00 до 16-00 години, один раз на місяць з 10-00 години суботи по 17-00 годину неділі, два тижні під час літніх канікул, за попередньою домовленістю з матір'ю дітей - ОСОБА_3, з дотриманням режиму дня та харчування дітей.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість судового рішення щодо достатності визначеного судом часу для спілкування з доньками, просив змінити рішення суду першої інстанції, встановивши наступний порядок його спілкування з малолітніми доньками: два рази на місяць у вихідний день (субота або неділя) з 10-00 до 17-00 години, два раз на місяць з 10-00 години суботи по 17-00 годину неділі, півтора місяця літніх канікул, одна неділя під час зимових канікул дітей, половина осінніх і весінніх канікул, та половина сіткових днів за календарем, з правом перебування дітей у нього вдома у м. Вільнянську.

Відповідач ОСОБА_3 вказане рішення суду не оскаржила, погодившись із визначеним судом порядком спілкування батька з доньками.

В засіданні апеляційного суду відповідач заперечувала проти апеляційної скарги і зазначала, що ніяких перешкод у спілкуванні з дітьми не чинить позивачеві, останній сам не виконував розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району від 10.03.2015 року. Вказувала, що не бажає на тривалий час віддавати дітей у осінньо-зимовий період до місця мешкання відповідача у м. Вільнянську, оскільки вони приїздять звідти хворими, бо позивач здійснює неналежний догляд за ними. Крім того, старша донька у віхідні дні відвідує вокально-хореографічну студію, тому не може виїздити до батька з ночівлею.

Представник органу опіки та піклування районної адміністрації Заорізької міської ради по Орджонікідзевському району Панченко І.О. просив розглянути справу за його відсутності, про що направив апеляційному суду відповідну заяву. При вирішенні спору між батьками просив врахувати інтереси дітей.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Преамбулою, ст.ст. 5, 9 Конвенції про права дитини, яка ратифікована Постановою Верховної Ради № 789-ХІІ від 27.02.1991р. встановлено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточені, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Держава поважає відповідальність, права і обов'язки батьків належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення прав дитини і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються, держава поважає право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками підтримувати на регулярній основі відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що позивачу для спілкування з доньками визначеного органом опіки та піклування часу недостатньо, але і графік, запропонований позивачем, є для дітей з урахуванням їх віку обтяжливим.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим у справі обставинам, зроблений з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Так, статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно частини 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001р. N 2402-III, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

У відповідності до ч. 2 ст. 15 цього ж Закону, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов»язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватись з нею, якщо судом визнано, що таке сплікування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

По справі встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 24 листопада 2007 року, який рішенням суду від 14 жовтня 2014 року розірвано ( а.с. 10). За час шлюбу у них народилось двоє дітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4, які після розлучення залишились проживати з матір»ю - відповідачем ОСОБА_7 ( а.с. 7, 8, 12).

За судовим рішенням від 04 листопада 2014р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання малолітніх доньок ОСОБА_5 та ОСОБА_4 стягуються аліменти у розмірі 800 грн. щомісячно (а.с.11).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 15 ЗУ «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Статтею 158 СК України визначено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

За заявою позивача ОСОБА_2 розпорядженням районної адміністрації по Орджонікідзевському району Запорізької міської ради № 176р від 10 березня 2015 року, яка діє у відповідності до п. 2.2 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.04.2011р. «Про удосконалення механізму взаємодії виконавчих органів Запорізької міської ради з питань захисту прав дітей», з урахуванням всиновку комісії з питань захисту прав дитини від 06.03.2015р., встановлений порядок участі батька у вихованні і спілкуванні з малолітніми доньками два рази на місяць (один з вихідних днів - субота або неділя) з 10.00 до 18.00 год за попердньою домовленістю з матір»ю з дотриманням режиму дня та харчування ( а.с. 6).

В позові ОСОБА_2 зазначив, що відповідач не виконує це розпорядження, а також, що такий порядок його не влаштовує, оскільки занадто обмежує обсяг його спілкування з дітьми та участь у їх вихованні.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення). В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Висновком комісії з питань захисту прав дитини районної аміністрації Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району від 06.03.2015р. встановлено, що батьки не дійшли згоди щодо порядку участі батька у вихованні малолітніх доньок. При цьому, матір ОСОБА_3 не заперечувала надавати побачення батьку з дочками кожної неділі з 10.00 до 15.00 год., але розпорядженням № 176р від 10.03.2015р. було визначено лише два рази на місяць у один з вихідних днів з 10.00 до 18.00 год. Тобто розпоряження прийнято без врахування того, що обидва батьки погоджувались на більшу кількість побачень, в ньому не вмотивовано, чому комісія вважала за необхідне обмежити побачення лише двома зустрічами на місяць.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 позитивно характеризується за місцем мешкання, дуже добре відноситься до своїх дітей, має належні житлово-побутові умови, в будинку за його місцем мешкання маються кімнати для дочок з відповідними меблями ( а.с. 4, 9). З наданих світлин вбачається, що діти довірливо відносяться до нього та люблять його ( а.с. 38). Відповідач не заперечує, що позивач своєчасно сплачує аліменти на дітей.

Проте, діти мешкають разом з матір»ю в м. Запоріжжі, а позивач мешкає і працює в м. Вільнянську, що знаходиться за 25 км від м. Запоріжжя. Проживає позивач у житловому будинку разом зі своїми батьками. Тому позивач вказує, що бажає також брати дітей до себе у вихідні дні, та відвозити їх буде до себе та обратно до матері на власному автомобілі.

За вказаних вище обставин, колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про доведеність позовних вимог щодо недостатності визначених комісією з питань захисту прав дитини способів участі батька у вихованні дітей відповідають фактичним обставинам справи. Суд обгрунтовано вважав за необхідне збільшити кількість та тривалість побачень доньок з батьком, зокрема, два рази на місяць з ночівлею за місцем мешкання батька, і з цим погодилась відповідач, не оскарживши таке рішення суду.

Даних, які б негативно характеризували позивача і унеможливлювали його участь у вихованні малолітніх доньок, матеріали справи не містять, та відповідач не надала доказів про те, що перебування у батька негативно впливає на дітей, зокрема, і на стан їх здоров»я, оскільки діти раніше жили у нього та є привичними до умов проживання у його будинку.

Згідно ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7, 8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що судом обгрунтовано постановлено рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та визначено його участь у вихованні дочок шляхом встановлення побачень з ними тричі на тиждень у один із вихідних днів з 10.00 до 16.00 год., а також один раз на місяць з ночівлею дітей за його місцем мешкання, а також визначено два тижні під час літніх канікул.

Колегія вважає, що кількість наданих позивачу вихідних днів для спілкування з доньками охоплює, зокрема, і канікулярний період під час навчального року, та деякі свята, що випадають на вихідні. Тому підстав для визначення додаткових побачень без конкретизації періоду або дню на тепер не має сенсу, оскільки сторони ще не відлагодили відносини щодо вказаних способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми, а отже не можна визначити, чи є вони достатніми. При цьому, батько не позбавлений права в подальшому ставити питання про збільшенні днів побачень та способів участі у вихованні, якщо при дотриманні встановленого судом графіку буде вважати замалими такі заходи спілкування з доньками.

Разом з тим, колегія вважає, що заслуговують на увагу такі доводи позивача, що він хоче мати спілкування з дітьми на християнські релігійні свята, що є долученням дітей до формування у них правильного світогляду. Тому колегія вважає за доцільне визначити позивачу додаткові побачення з доньками на один день у наступні християнські релігійні свята: Різдво, Великодень та на Трійцю, у зв»язку з чим у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України ухвалює відповідне рішення.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 315, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2015 року у цій справі змінити, визначивши ОСОБА_2 додатково для побачень з доньками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по одному дню на наступні свята: Різдво, Пасху, Трійцю за місцем його проживання.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Пільщик Л.В.

Судді: Кочеткова І.В.

Маловічко С.В.