Рішення № 53464857, 16.11.2015, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/4495/15-ц

2/303/2501/15

Ряд стат звіту 39

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

16 листопада 2015 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого судді Морозової Н. Л.

секретар судового засідання Ільчак Р. М.

сторони у справі: представник позивачів ОСОБА_1

представник відповідачів: 2,3 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачеві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 до Закарпатського інформаційно-ділового порталу «Мукачево.net», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернувся до суду з позовом про захист своїх порушених особистих немайнових прав, а саме - права на повагу до честі, гідності та недоторканності ділової репутації, та стягнення з солідарно відповідачів морального відшкодування на користь кожного позивачів по 5000,00 гривень.

Позов мотивовано тим, що 19 червня 2015 року на інтернет-сторінці інформаційного порталу Mukachevo.net було розміщено відео та статтю щодо проблем мешканців мукачівської багатоповерхівки, розташованої за адресою: м. Мукачево, вул. Береша, 3. Редакцією вказаного інтернет-порталу, не було перевірено достовірність опублікованого матеріалу, повноту обставин, які мали місце, та висвітлено події тільки посилаючись на одну сторону конфлікту. Дана подія набула жвавого обговорення на сторінці вказаного інтернет-видання в соціальній мережі «Вконтакте». Деякі користувачі даної мережі своїми коментарями принижували честь, гідність та ділову репутацію власників приміщення, які відмовлялися встановити кодовий замок на двері підїзду багатоповерхівки та приватного нотаріуса, який орендує вказане приміщення, що проявляється у погрозах, відкритій зневазі, насмішкам з-приводу зовнішності осіб. Окрім того, ОСОБА_6 її чоловік ОСОБА_7 звернулися до інтернет-видання з вказаної теми, неодноразово «поливали брудом» власників приміщення « 1 та приватного нотаріуса, підбурювали мешканців підїзду проти позивачів та всіляко намагалися налаштувати проти них весь будинок надаючи недостовірну інформацію в мережі «Вконтакте» та завантажують на ресурс відео з учасниками конфлікту, без дозволу на знімання. Негативна інформація про них, - є недостовірною та неправдивою, внаслідок чого, їм (позивачам) завдана моральна шкода, яка виразилася в душевних стражданнях у звязку з протиправною поведінкою у відношенні них, приниження їх честі, гідності та ділової репутації в очах невизначеного кола осіб, які могли читати відповідну статтю.

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач 1 - Закарпатськийо інформаційно-діловий портал «Мукачево.net», явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності та заперечення на позов не подав.

Представник відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_2, подав письмове заперечення на позов в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відображене у коментарях на інтернет-сторінці інформаційного порталу Mukachevo.net, - не може бути предметом судового захисту, оскільки це оціночні судження, переконання, критична оцінка певних фактів та недоліків, тобто вираження субєктивної думки та поглядів його довірителів.

З врахуванням пояснень представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:

Судом встановлено, що позивачі фізичні особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 та приватний нотаріус Мукачівського МНО ОСОБА_5, просять суд: - зобовязати власника веб-сайту www. Mukachevo.net, навести спростування надруковану на шпальтах сайту неправдиву інформацію шляхом опублікування на цьому ж сайті та принести публічні вибачення; - стягнути солідарно з відповідачів, тобто: власника веб-сайту www. Mukachevo.net та ОСОБА_6, ОСОБА_7 в користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 суму по 5000,00 гривень кожному на відшкодування моральної шкоди.

При цьому, ні позивачами у позовній заяві, а ні їх представником у судовому засіданні не конкретизовано, яку саме поширену (розмішену) на шпальтах сайту інформацію (про кого? чи - про що?), позивачі вважають (недостовірною) неправдивою, які саме відомості (про кого конкретно з позивачів?) вважають такими, що ганьблять їх честь, гідність та ділову репутацію, яку просять суд зобовязати власника веб-сайту www. Mukachevo.net спростувати.

Крім того, ні позивачами в позовній заяві, ні їх представником в судовому засіданні, не обґрунтовано заявлену суму морального відшкодування для кожного з них та які саме дії чи висловлювання відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ганьблять честь, гідність та ділову репутацію позивачів та взаємоповязані з виникненням душевних страждань.

У матеріалах справи містяться заяви кількох мешканців будинку № 3 по вул. Береша в м. Мукачеві, в яких викладені субєктивні позиції та бачення подій, які мали місце з приводу конфлікту між мешканцями будинку. Проте, такі не містять фактичних даних, які б підтверджувати чи спростовували, викладене в позовній заяві.

До позовної заяви додано копії роздруківок із сторінок ОСОБА_7 та інтернет-сторінок інформаційного порталу Mukachevo.net, на яких містяться коментарі відвідувачів.

Представник позивачів, в судовому засіданні не вказав, в яких саме з коментарів відвідувачів сайту, містять відомості про його довірителів (кожного з них конкретно), які містять недостовірну інформацію про позивачів та які саме висловлювання принижують їх честь, гідність та ділову репутацію, обмежившись загальними, неконкретизованими фразами.

Згідно з частиною 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року (далі по тексту - Конвенція), що відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства: «Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів».

Аналогічний принцип закладено в Конституції України, норми якої є, відповідно до статті 8 Конституції, нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або у інший спосіб на свій вибір.

Вільний обмін інформації в мережі Інтернет може допускати порушення особистих немайнових прав особи внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, внаслідок чого, відбувається маніпулювання уявленням суспільства про особисті та ділові якості певних осіб, яке погіршується.

Поширення недостовірної інформації відбувається через розміщення її на сайтах, блогах, сторінках соціальних мереж, незареєстрованих засобах масової інформації в мережі Інтернет (Інтернет - порталах) тощо.

Частина 4 статті 32 Конституції України гарантує кожному судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї родини та права вимагати вилучення такої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої збором, зберіганням та розповсюдженням такої недостовірної інформації.

Згідно з частиною 1 статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушені внаслідок поширення про неї та (або) членів її сімї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією розуміють документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Частина 2 статті 302 Цивільного кодексу України встановлює, що фізична особа, яка поширює інформацію, зобовязана переконатися в її достовірності.

Виходячи із вказаного вище, інформацією, що не відповідає дійсності, є відомості, які вказують на факти (дії чи події), що не існували в дійсності або існували не в такому вигляді, як про це зазначають такі відомості.

Статтею 297 ЦК України передбачено право кожного на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Відповідно до статті 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до частини 4 статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію, та у такий же спосіб, у який вона була поширена. Разом з тим в частині 4 статті 277 Цивільного кодексу України поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Отже, нормами міжнародного законодавства, Конституцією України та Цивільним кодексом України передбачено право кожної фізичної особи звертатися до суду з позовом про захист своїх порушених особистих немайнових прав, а саме - права на повагу до честі, гідності та недоторканності ділової репутації, у разі, якщо ці права порушені іншими особами шляхом розповсюдження недостовірної, негативної інформації.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 18 листопада 2003 року «Про телекомунікації» Інтернет це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв`язана глобальним адресним протоколом та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

Згідно зі ст. 56 Закону України «Про телекомунікації» з метою створення умов для використання адресного простору українського сегмента мережі Інтернет на принципах рівного доступу, оптимального використання, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції здійснюється його адміністрування.

Таким чином, якщо автор поширеної недостовірної інформації невідомий або його особу і/чи місце проживання (місцезнаходження, адресу роботи) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта вільним (як у випадку із блогами), належним відповідачем повинен бути власник веб-сайта. Оскільки, саме він створив технологічну можливість та умови поширення недостовірної інформації на сайті, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, що містить недостовірну інформацію.

В такому випадку суд повинен зясовувати, чи зареєстрований інформаційний ресурс інтернет-видання в установленому законом порядку як засіб масової інформації та залучати власника веб-сайту, на якому було розміщено зазначену негативну інформацію, в якості відповідача.

Крім того, особі, права якої порушено, необхідно лише встановити власника Інтернет ресурсу шляхом направлення звернення (чи адвокатського запиту) до адміністратора сайту або звернення до суду із заявою про витребування доказів.

Детально цей порядок для субєктів господарювання розяснив Вищий господарський суд України, який у своєму Інформаційному листі від 28.03.2007 № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію» вказав, що у разі розміщення інформації в мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного ознайомлення, особа, чиї права та законні інтереси порушені її поширенням, може подавати відповідні позовні вимоги до власника веб-сайту, на якому розміщена ця інформація. Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до вимог статей 30 та 65 ГПК від товариства з обмеженою відповідальністю Хостмайстер, яке на даний час адмініструє систему реєстрації та обліку доменних назв і адресу українського сегмента мережі Інтернет. Після здійснення заходів, повязаних з переделегуванням прав адміністрування, ці функції має здійснювати об'єднання Український мережевий інформаційний центр.

Також, ВСУ України розяснив, що інформацію, яка завдає шкоди діловій репутації субєкта господарювання, було розповсюджено на Інтернет-сайті (хоча б і не зареєстрованому як засіб масової інформації) і судом встановлено, що така інформація не відповідає дійсності, то згідно з судовим рішенням її має бути спростовано на тому ж самому сайті з додержанням вимог, визначених частинами третьою-шостою статті 37 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

Верховним Судом України з приводу вказаного питання також надавалися розяснення. Зокрема, у абзаці 4 п. 12 ППВСУ №1 вказує: «якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.» Тобто, якщо інформаційний ресурс не зареєстрований як засіб масової інформації, підстав для застосування норм законодавства про засоби масової інформації до спірних правовідносин немає. Вважаємо, що для вирішення вказаної колізії, суди повинні користуватися розясненнями які вказані у ППВСУ №1, як такими, що прийняті пізніше.

Відповідно до п. 15 ППВСУ №1 юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За умови доведення факту порушення немайнових прав особи шляхом поширення недостовірної інформації щодо неї та членів її сімї у Інтернеті і при умові дотримання алгоритму дій, що вказані вище, порушенні права особи повинні бути захищенні судом.

Позивачами, при зверненні з позовом не зазначено Власника веб-сайту www. Mukachevo.net, не заявлено клопотання про витребування доказів, в порядку ст. 137 ЦПК України (даних про власника веб-сайту), що позбавляє суд можливості визначити, які норми законодавства підлягають до застосування до спірних правовідносин.

Крім того, наданими позивачами доказами копіями сторінок в соціальній мережі «Вконтакте», не підтверджується доведення факту порушення немайнових прав особи (окремо кожного з позивачів) шляхом поширення недостовірної інформації щодо них у Інтернеті і при умові дотримання алгоритму дій, що вказані вище в п. 15 ППВСУ №1.

Судові витрати у справі, відповідно до ч.4 ст.88 ЦПК України, компенсуються за рахунок держави.

Керуючись: ст.ст.9, 34, 55 Конституції України, частиною 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 1, 56 Закону України від 18 листопада 2003 року «Про телекомунікації», розяснив Вищий господарський суд України, Інформаційний лист від 28.03.2007 № 01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію», п. 12, п.15 Постанови ПВС Укреїни №1, частинами третьою-шостою статті 37 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ст. 23,277,297,302 ЦК України, Постанова, Пленум Верховного Суду України, від 27.02.2009, № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", ст. ст.10, 60, 208, 209, 212-218, 224-228 ЦПК України, суд

р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 до Закарпатського інформаційно-ділового порталу «Мукачево.net», ОСОБА_6, ОСОБА_7 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Морозова Н. Л.