Ухвала суду № 53464195, 11.11.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42272/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М.,

при секретарі Грицюк Н.А.,

за участю прокурорів Приходька І. С., Одобеско Є.І.,

та захисника ОСОБА_1,

в присутності підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС СВ СУ ГВП ГПУ Пивоваренко Ю.М. про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Пивоваренко Ю. М. звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури України Генеральної прокуратури України Приходьком І. С., про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2.

Із клопотання та доданих документів встановлено, що Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001368 від 09.07.2015 за підозрою: ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачено ч. 3 ст. 368 КК України.

Як вказано у клопотанні, 23.12.2014 ОСОБА_2 призначений на посаду заступника начальника 6 управління (з дислокацією у місті Львові) Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки Служби безпеки України. Разом з тим ОСОБА_2, будучи представником влади та службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, використовуючи надану йому владу та службове становище, вирішив шляхом вимагання систематично отримувати неправомірну вигоду від свого підлеглого - начальника7 відділу 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України ОСОБА_5

У клопотанні слідчим зазначено, що ОСОБА_2 хибно вважаючи, що ОСОБА_5 перебуваючи на посаді начальника 7 відділу 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України, в силу своєї посади, володіє оперативною інформацією щодо вчинення на території Чернівецької області правопорушень пов'язаних із контрабандою тютюнових виробів та, у зв'язку з цим, систематично отримує грошові кошти від підлеглих йому співробітників за невжиття відповідних заходів реагування, та що повідомлення ОСОБА_5 відомостей про факт начебто володіння ним такою інформацією спонукатиме останнього до давання йому неправомірної вигоди, ОСОБА_2 вирішив систематично незаконно отримувати від ОСОБА_5 неправомірну вигоду за нібито невжиття щодо нього заходів дисциплінарного характеру, що у результаті призведуть до звільнення ОСОБА_5 із займаної посади.

Усього упродовж липня-вересня 2015 року ОСОБА_2 вимагав та отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду на загальну суму 1100 доларів США, 100 євро та 400 гривень, що згідно з курсом Національного банку України дорівнює 26616,30 грн., за не начебто невжиття ОСОБА_2 з використанням наданої йому влади та службового становища заходів щодо незаконного притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності та звільнення останнього із займаної посади, як зазначено у клопотанні слідчого.

17.09.2015 ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

19.09.2015 рішенням слідчого судді Печерського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 28.09.2015 Апеляційним судом міста Києва указане рішення залишено без змін.

Будучи допитаний як підозрюваний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, не визнав та показав, що неправомірну вигоду від ОСОБА_5 не отримував, а отримував грошові кошти, в якості повернення боргу.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому протиправного діяння, вина підозрюваного підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: протоколами затримання, освідування та особистого обшуку ОСОБА_2 від 17.09.2015, згідно з яких у підозрюваного вилучено предмет неправомірної вигоди, на одязі та тілі виявлено сліди спеціальної хімічної речовини; висновком судової-хімічної експертизи, відповідно до якого на руках підозрюваного, сумочці, грошах та кармані штанів виявлено спеціальну хімічну речовину, що має спільну родову належність із речовиною, якою були оброблені грошові кошти; протоколами вручення ОСОБА_5 грошових коштів та протоколом обшуку службового кабінету ОСОБА_2, згідно яких в приміщенні кабінету вилучено частину неправомірної вигоди, що була отримана ОСОБА_2 у ОСОБА_5; протоколом допиту свідка ОСОБА_5, який показав, що ОСОБА_2 вимагав від нього неправомірну вигоду за не притягнення до дисциплінарної відповідальності та, як наслідок звільнення із займаної ним посади, які підтвердив у ході одночасного допиту з підозрюваним; показаннями начальника 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України ОСОБА_6, заступника начальника ГУ ВКР ДКР СБ України ОСОБА_7, відповідно до яких ОСОБА_5 не повинен був передати та не передавав ОСОБА_2 будь-які документи, що могли бути у конверті замість грошей; протоколами оглядів відеозаписів, отриманих за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якими зафіксовано факти отримання ОСОБА_2 неправомірної вигоди від ОСОБА_5; протоколами допитів співробітників 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України, які показали, що ОСОБА_2 грошові кошти будь-кому з підлеглих співробітників, у тому числі ОСОБА_5, не позичав; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Водночас, у кримінальному провадженні необхідно провести наступні процесуальні і слідчі дії: отримати висновки експертизи звуковідеозапису, судово-портретної експертизи, за результатами яких, за наявності підстав, вирішити питання щодо зміни раніше повідомленої ОСОБА_2 підозри, у порядку ст. 290 КПК України ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження, виконати інші необхідні процесуальні і слідчі дії для закінчення досудового розслідування, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів, звернутися до суду з обвинувальним актом.

Проведення зазначених вище слідчих і процесуальних дій має важливе значення для судового розгляду, оскільки докази, що будуть отриманні в результаті їх проведення, встановлюють факти та обставини, які мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, у зв'язку із чим 10 листопада 2015 року постановою заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців.

Обставинами, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше, є необхідність проведення слідчих та процесуальних дій на всій території України, тривалі строки здійснення розсекречування носіїв інформації, отриманих за результатами проведених у кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій, тривалі строки проведення експертиз, які обумовлені їх складністю; проведення допитів ряду службових осіб.

У той же час перебуваючи на волі ОСОБА_2 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, використовуючи при цьому свої можливості та зв'язки набуті під час проходження служби в органах Служби безпеки України, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про існування ризиків, передбачених ч.ч. 2, 3, 4, ст. 177 КПК України.

Крім цього, слід враховувати, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а саме злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією, у зв'язку із чим, перебуваючи на волі під страхом суворого покарання може почати переховуватися від слідства і суду, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень та встановленню істини у кримінальному проваджені.

Також необхідно звернути увагу на те, що за інформацією Управління внутрішньої безпеки СБ України, ОСОБА_2 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та підтримує стислі зв'язки з першою дружиною та донькою, які на постійній основі проживають і працюють за кордоном, що створює передумови для виїзду останнім за межі території України, у тому числі із використанням своїх зв'язків набутих під час проходження служби в органах Служби безпеки України.

Крім того, відповідно до зазначеної вище інформації, ОСОБА_2, перебуваючи у слідчому ізоляторі, неодноразово передавав дружині вказівки щодо встановлення зв'язків із деякими посадовими особами СБ України та інших правоохоронних формувань щодо отримання їх сприяння у вирішенні питання про уникнення кримінальної відповідальності.

Водночас, більшість свідків у даному кримінальному провадженні перебували у військовому службовому підпорядкуванні підозрюваного, у зв'язку з чим останній має можливість шляхом погроз, залякування та шантажу здійснювати вплив і примусити свідків змінити раніше надані ними показання.

Окрім того з'ясовано, що дружина затриманого постійно відвідує посадових осіб 6 управління, звертаючись до них з особистих питань сімейного та побутового характеру.

Додатково зафіксовано спробу здійснення морально-психологічного тиску та дискредитації співробітника СБ України ОСОБА_5 шляхом розповсюдження починаючи з 16.10.2015 в мережі Інтернет інформації негативного характеру стосовно зазначеного співробітника.

Аналіз висвітлених матеріалів, свідчить про можливу причетність до зазначеного факту, окремих посадових осіб 6 управління ГУ ВКР ДКР СБ України, які підтримують стосунки з підозрюваним та які у зв'язку із своїми функціональними обов'язками мають доступ до матеріалів особової справи ОСОБА_5

У разі зміни запобіжного заходу та повернення ОСОБА_2 останній буде мати можливість спілкуватися із співробітниками зазначеного управління, доступу до матеріалів оперативно-службової діяльності 6 управління та зможе здійснювати з використанням своїх службових повноважень вплив на підлеглих та осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, що перешкоджатиме об'єктивності та всебічності досудового розслідування.

Так, за отриманою у ході досудового розслідування оперативною інформацією, начальник 7 Управління ГУВКР ДКР СБ України ОСОБА_6, неодноразово проводив зустрічі з керівним та особовим складом 6 Управління, у тому числі із начальниками регіональних відділів, на яких доводив до їх відома неправдиву інформацію щодо безперспективності кримінального провадження стосовно ОСОБА_2, а також запевняв останніх, що у найближчий час ОСОБА_2 повернеться до виконання службових обов'язків.

Враховуючи наведене слід дійти до висновку, що передбачені ст. 177 КПК України ризики на даний час продовжують існувати, а тому менш суворі запобіжні заходи не достатні для їх уникнення.

У той же час, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинен бути визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Однак, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, максимальний розмір застави не може перевищувати вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, у зв'язку із чим слід дійти до висновку, що даний запобіжний захід, у разі його застосування, забезпечить належне та неухильне виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов'язків.

Враховуючи вищевикладене, застава у межах восьмидесяті розмірів мінімальної заробітної плати не здатна забезпечити виконання ОСОБА_2, покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому достатнім розміром застави, що забезпечить виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, являється сума, що дорівнює 2 млн. грн.

Крім того, слід зазначити, ОСОБА_2 працює в правоохоронному органі та володіє спеціальними знаннями, якими може скористатись для переховування від органів досудового розслідування та суду.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, суд враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я.

Вважаю, що прокурорами під час розгляду клопотання надано достатньо доказів, для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 не встановлено.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, суд приходить до висновку, ОСОБА_2 про необхідність продовжити строк тримання під вартою.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, у якому ОСОБА_2 підозрюється, його особу, відповідно до ч.5 ст.183 КПК України, вважаю за необхідне залишити заставу у розмірі 2000000 (два мільйони) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.12.2015 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Розмір застави визначити у сумі 2 000 000 (два мільйони) грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із міста Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування з співробітниками Служби безпеки України;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.М.Карабань