Рішення № 53457221, 19.02.2010, Миронівський районний суд Київської області

Справа № 2-133/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2010 року Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Семенцова Ю.В.,

при секретарі - Семерей Л.М.,

за участю помічника прокурора Миронівського району - Гут Г.В.,

відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м.Миронівка цивільну справу за позовом прокурора Миронівського району Київської області в інтересах держави в особі фінансового управління Миронівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі фінансового управління Миронівської районної державної адміністрації Київської області, посилаючись на те, що 05 серпня 2009року близько 21 год.35 хв. ОСОБА_1, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом категорії Б і талон, що додається до посвідчення, порушуючи вимоги п.п. а) п. 2.1 діючих Правил дорожнього руху ( далі Правила), згідно з якими, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп яніння, порушуючи вимоги п.п. а) п. 2.9 Правш, згідно з якими водієві забороняється керувати транспортнім засобом у стані алкогольного сп яніння, рухаючись на буксирі із невстановленим автомобілем по вул. Незалежності в с.Маслівка Миронівського району Київської області, в напрямку м. Миронівка, після роз'єднання гнучкого зчіплення змінив напрямок свого руху, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил, згідно з якими перед будь- якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншім учасникам руху, виїхав на узбіччя, чим порушив вимоги п. 11.2 згідно з якими, нерейкові транспортні засоби повинні рухатись якнайближче до правого краю проїзної частини, п. 1.10 узбіччя, згідно з якими узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, в результаті чого їй було спричинено тілесне ушкодження у виді перелому верхньої третини правого стегна, яке викликає розлад здоров'я більше 21 го дня і відноситься згідно висновку експерта №54 від 10.09.2009 року до ушкоджень середньої тяжкості. Згідно з даними Миронівської районної лікарні потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні зазначеного лікувального закладу з 05.08.2009 року по 10.08.2009 року, всього 6 днів і вартість її лікування склала 347,60 грн. Вироком Миронівського районного суду Київської області від 10 грудня 2009 року відповідача засуджено за ч. 1 ст.286 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки та на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Оскільки відповідачем не відшкодовано витрати закладу охорони зворов'я на лікування потерпілої, що зачіпає інтереси держави у вигляді недоотримання коштів для фінансування закладів охорони здоровя, тому прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави про стягнення з відповідача на користь фінансового управління Миронівської районної державної адміністрації Київської області 347,60 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2

В попередньому судовому засіданні помічник прокурора позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник позивача в попереднє судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав заяву , в якій просить проводити судове засідання у його відсутності та зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в попередньому судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, проти стягнення з нього витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 в розмірі 347,60 грн. на користь фінансового управління Миронівської районної державної адміністрації Київської області не заперечує.

Суд, з'ясувавши позиції сторін, розяснивши сторонам наслідки визнання позову відповідачем, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свобоои та інтереси інших осіб.

Відповідно до ст.120б ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до ст.89 Бюджетного кодексу України видатки на фінансування лікарні здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету.

Матеріалами справи встановлено, що згідно вироку Миронівського районного суду Київської області від 10 грудня 2009 року відповідач ОСОБА_1 05 серпня 2009 року близько 21 год. 35 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_2 в стані алкогольного сп»яніння, рухаючись на буксирі із невстановленим автомобілем по вул. Незалежності в с.Маслівка Миронівського району Київської області, в напрямку м.Миронівка, після роз'єднання гнучкого зчіплення змінив напрямок свого руху, виїхав на узбіччя, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, в результаті чого їй було спричинено тілесне ушкодження середньої тяжкості, чим вчинив злочин, передбачений ст. 286 ч.1 КК України. Відповідача засуджено за ч. 1 ст.286 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки та на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Згідно довідки Миронівської центральної районної лікарні № 1471 від 17.09.2009 року потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні зазначеного лікувального закладу з 05.08.2009 року по 10.08.2009 року, всього 6 днів і вартість її лікування склала 347,60 грн.

Враховуючи викладене, та оскільки при винесенні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілої від злочину, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства, тому позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь фінансового управління Миронівської районної державної адміністрації Київської області 347,60 грн., витрачених на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", відповідача необхідно звільнити від стати судового збору.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, ст.1206 ЦК України, ст.89 Бюджетного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 59, 60, 88, 130, 174, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового управління Миронівської районної державної адміністрації Київської області (р/р 31417544700424 у ВДК в Миронівському районі Київської області, МФО 821018, банк УДК в Київській області) 347,60 грн. ( триста сорок сім гривень шістдесят копійок), витрачених Миронівською центральною районною лікарнею на стаціонарне лікування ОСОБА_2, потерпілої від злочину.

Звільнити ОСОБА_1 О М. від стати судового збору на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь територіального управління державної судової адміністрації в Київській області ( код 23569859, МФО 821018, банк ГУДКУ в Київській області, р/р 31115095700424) 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви, рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного терміну.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про його апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя підпис ОСОБА_3

Згідно з оригіналом.

Суддя Л.О. Капшук