Постанова № 53456191, 10.11.2015, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14995/15-а

2-а/357/940/15

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Антко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України про визнання протиправним дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Управління ПФУ в м. Біла Церква, посилаючись на те, що вона з 01.09.1986 по 09.09.1987 року працювала на посаді старшої піонервожатої в Білоцерківській середній школі № 13, з 09.09.1987 по 19.08.1997 - на посаді викладача відділу образотворчих мистецтв Білоцерківської школи мистецтв № 4 (строк перебування на посаді склав 9 років 11 місяців та 19 днів), з 20.08.1997 по 31.08.2011 року - на посаді керівника студії декоративно-вжиткового мистецтва в Білоцерківському будинку художньої творчості та була звільнена за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію. Отже, станом на 01.09.2011 року її педагогічний стаж склав 25 років, що відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є підставою для призначення пенсії за вислугу років. 01.09.2011 року позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років, однак отримала відмову від 09.12.2011 року, в якій зазначено, що переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджених постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909 із змінами внесеними згідно з Постановою Кабінетів Міністрів України від 26.09.2002 року № 1436, посада педагога в позашкільних закладах освіти не передбачена, а відтак для зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років вищевказаного періоду роботи на посаді педагога школи мистецтв, який є позашкільним закладом освіти, підстав немає. А тому позивач просить суд визнати протиправними дії управління ПФУ в м. Біла Церква щодо відмови їй призначити пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, який дає право для призначення пенсії за вислугу років, період роботи з 09.09.1987 року по 19.08.1997 року на посаді викладача відділу образотворчих мистецтв Білоцерківської школи №4 та нарахувати позивачу і виплатити пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з дня звернення.

Представник позивача, згідно довіреності в справі, позов підтримав.

Представники відповідача, згідно довіреності в справі, позов не визнали.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.1986 по 09.09.1987 року працювала на посаді старшої піонервожатої в Білоцерківській середній школі № 13, з 09.09.1987 по 19.08.1997 - на посаді викладача відділу образотворчих мистецтв Білоцерківської школи мистецтв № 4 (строк перебування на посаді склав 9 років 11 місяців та 19 днів), з 20.08.1997 по 31.08.2011 року - на посаді керівника студії декоративно-вжиткового мистецтва в Білоцерківському будинку художньої творчості та була звільнена за власним бажанням. Отже, загальний трудовий стаж позивача на час звернення до УПФУ м. Біла Церква становив 25 років 8 днів. Наведене підтверджується копією трудової книжки (а.с.8).

Встановлено, що 01.09.2011 року позивач звернулась до УПФУ в м. Біла Церква з заявою про призначення їй пенсії за вислугу років, оскільки її стаж становив 25 років (а.с.15).

Встановленим є те, що 09.12.2011 року УПФУ в м. Біла Церква прийняло рішення за № 18\528 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років. Зазначене рішення було направлено ОСОБА_1 для відома.

Так, Управління пенсійного фонду в м. Біла Церква в своєму листі від 09.12.2011 року повідомило, що переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 із змінами внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 року № 1436, посада педагога в позашкільних закладах освіти не передбачена, а відтак для зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років вищевказаного періоду роботи на посаді педагога школи мистецтв, який є позашкільним закладом освіти, підстав немає. Отже, відповідач зазначає, що період роботи ОСОБА_1 з 09 вересня 1987 року по 19 серпня 1997 року на посаді викладача відділу образотворчих мистецтв Білоцерківської школи мистецтв №4 не може бути зарахований як пільговий. Крім того, в своєму листі відповідач зазначає, що загальний трудовий стаж позивача становить 24 роки 8 днів.

Встановлено, що Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.05.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні даного позову. А ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.09.2015 року було скасовано постанову Білоцерківського міськрайонного суду від 15.05.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 року і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При вирішенні даного позову суд виходить з наступного.

Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у строки, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Так, Постанова Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 433 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» відносить школи мистецтв до переліку позашкільних навчальних закладів.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про освіту» позашкільна освіта разом із загальною середньою, професійно-технічною, вищою та іншими освітами становить структуру (систему) освіти в Україні.

Статтею 21 Закону України «Про позашкільну освіту» передбачено, що права, обов'язки та соціальні гарантії для педагогічних працівників позашкільного навчального закладу визначаються Конституцією України,Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Закони України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 року та «Про пенсійне забезпечення» є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України, а діюче законодавство не містить норм, які б встановлювали пріоритетність одних Законів над іншими.

Постановою Кабінетів Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» викладачів всіх спеціальностей включено до переліку посад педагогічних працівників.

Проте, встановлено, що в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436), зазначено такі посади в позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної. виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Тобто, посада викладача в позашкільних закладах освіти і цьому Переліку чітко не зазначена.

Однак, суд звертає увагу, що Кабінетом Міністрів України було поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року, без внесення змін до неї (доручення Кабінету Міністрів України від 06 січня 1995 року № 397/21).

Як було зазначено вище, Законом України «Про пенсійне забезпечення» було делеговано право саме Кабінету Міністрів України визначати Перелік закладів і посад працівників, які мають право на пенсію за вислугу років. Та такий Перелік було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11. 1993 року № 909 і з січня 1995 року Кабінетом Міністрів України було доповнено даний Перелік та поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання Порядок призначення пенсій за вислугу років.

Отже, на час роботи ОСОБА_1, з 09.09.1987 року по 19.08.1997 року на посаді викладача відділу образотворчих мистецтв Білоцерківської школи мистецтв №4, діяв Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11. 1993 року № 909, в контексті разом з Дорученням Кабінету Міністрів України від 06 січня 1995 року № 397/21, яким було поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядку призначення пенсій за вислугу років.

Дійсно, 14.06.2000 року та 26.09.2002 року постановами КМ України були внесені зміни до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, і за цими змінами посада викладача школи мистецтв (позашкільного навчального закладу) до цього Переліку не була внесена. Однак, слід зазначити, що внесеними змінами до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років не скасовано Доручення \доповнення\ Кабінету Міністрів України від 06 січня 1995 року № 397/21, яким було поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядку призначення пенсій за вислугу А так само, зазначеними постановами КМ України не було змінено чи скасовано положення ст. 21 ЗУ «Про позашкільну освіту» де вказано, що педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Суд звертає увагу на лист-роз'яснення від 25.01.2014 року, наданий Міністерством соціальної політики за результатами звернення ОСОБА_1 з якого слідує, що оскільки посада викладача школи мистецтв (позашкільного навчального закладу) до зазначеного Переліку не була внесена, тому у зазначених працівників відсутнє право на пенсію за вислугу років. Та застосувати доручення Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 №397/21 після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 26.09.2002 №1436 «Про внесення змін до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», немає підстав.

При цьому слід зазначити, що в спірний період роботи ОСОБА_1 на посаді викладача Білоцерківської школи мистецтв з 09.09.1987 року по 19.08.1997 року діяла саме постанова Кабінету Міністрів України від 04.11. 1993 року № 909, якою затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та Доручення Кабінету Міністрів України від 06 січня 1995 року № 397/21, яким було поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядку призначення пенсій за вислугу років. Всі інші зміни та доповнення до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років були внесені вже в 2000 році і в 2002 році.

Виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ст. 58 Конституції України) постанови КМ України від 14 червня 2000 року за № 963 та від 26 вересня 2002 року за № 1436 не можуть бути поширені на дані правовідносини, оскільки в період роботи ОСОБА_1 з 09.09.1987 року по 19.08.1997 року діяла постанова Кабінету Міністрів України від 04.11. 1993 року № 909, разом з Дорученням Кабінету Міністрів України від 06 січня 1995 року № 397/21.

Отже, в судовому засідання встановлено, що позивач ОСОБА_1 має право на пенсію за вислугу років, передбачену пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при зарахуванні періоду її роботи з 09 вересня 1987 року по 19 серпня 1997 року на посаді викладача відділу образотворчих мистецтв Білоцерківської школи мистецтв № 4 в спеціальний (педагогічний) стаж роботи.

Як роз'яснено в п. 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008р. за №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ», судам необхідно враховувати, що у справах щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті \вчинені\ вони : на підставі, у межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо \неупереджено\; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення \дія\; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто, протягом розумного строку.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. А на підставі обставин, що були викладені вище в постанові, оскаржуване рішення відповідача від 09.12.2011р. цим вимогам не відповідає.

Відповідно до п.1ч.2ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

На підставі викладеного, керуючись, ст.. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про освіту», Законом України «Про позашкільну освіту», постановою Кабінету Міністрів України від 04.11. 1993 року № 909, (разом з Дорученням Кабінету Міністрів України від 06 січня 1995 року № 397/21), ст. ст. 6, 9, 17, 71,158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії управління ПФУ в м. Біла Церква щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати управління ПФУ в м. Біла Церква зарахувати до спеціального стажу роботи, який дає право для призначення пенсії за вислугу років, період роботи з 09.09.1987 року по 19.08.1997 року на посаді викладача відділу образотворчих мистецтв Білоцерківської школи №4.

Зобов'язати управління ПФУ в м. Біла Церква нарахувати та виплатити пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», , починаючи з дня звернення, тобто з 01.09.2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя О. Я. Ярмола