Ухвала суду № 53452122, 05.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2015 р. м. Київ К/800/13142/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» (далі - позивач, ТОВ ««БОСАЛ-ЗАЗ») звернулося до суду першої інстанції з позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби №0000201510 від 18.03.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 2285701,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалю Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року, адміністративний позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що висновки документальної позапланової виїзної перевірки позивача, викладені в акті від 21.02.2013 року № 412/1501/33985999 щодо завищення ТОВ ««БОСАЛ-ЗАЗ» від'ємного значення податку на додану вартість та оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000201510 від 18.03.2013 року не відповідають фактичним обставинам, суперечать законодавству та є необґрунтованими.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що ухваленні із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що у позивача не виникло права на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість у розмірі 2285701 грн., оскільки внесення до статутного фонду майна не включається до об'єкту оподаткування на додану вартість. Судами попередніх інстанцій не враховано судових рішень, що набрали законної сили щодо проведених перевірок за попередні періоди, якими встановлено аналогічні порушення декларування сум податку на додану вартість, по яких приймались податкові повідомлення-рішення і які постановлено на користь податкового органу, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до вимог чинного податкового законодавства та підстави для його скасування відсутні.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ТОВ «Босал-ЗАЗ» є юридичною особою та зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради 28.12.2005 року. Учасниками товариства є ЗАТ з ІІ «ЗАЗ» та Bosal Nederland BV (Нідерланди).

Загальними зборами учасників ТОВ «Босал-ЗАЗ» 25.03.2010 року прийняте рішення про збільшення статутного фонду товариства (протокол № 6) до 40598951 грн. та про внесення додаткових вкладів у наступному розмірі: Bosal Nederland BV - 18087631 грн., у т.ч майном на загальну суму 10848430 грн.; грошовими коштами - 7239201 грн.; ЗАТ «ЗАЗ» - вносить додатковий вклад майном (обладнання та устаткування) на загальну суму 17378312 грн., в т.ч. ПДВ за переліком, наведеним у додатку № 2 до протоколу № 6 за згідно із затвердженим актом оцінки майна додаток № 4 до протоколу № 6.

26.03.2010 року затверджені зміни до статуту ТОВ «Босал-ЗАЗ», у відповідності до яких ЗАТ «ЗАЗ» передало до статутного капіталу ТОВ «Босал-ЗАЗ» обладнання та устаткування загальною вартістю 17378312 грн.

Актом приймання-передачі майнового внеску № 1 від 02.07.2010 року ЗАТ «ЗАЗ» передав майно вартістю 16445598 грн., у т.ч. ПДВ 2740933 грн., про що складено акт оцінки зазначеного майна. Приймання-передача зазначеного майна підтверджується також видатковими та податковими накладними.

Актом № 2 ЗАТ «ЗАЗ» передало майно вартістю 932714 грн., у т.ч. 155 452,33 грн., та виписана податкова накладна від 28.09.2010 року №0600005706.

Тобто, у липні 2010 року та вересні 2010 року до статутного капіталу ТОВ «Босал-ЗАЗ» засновником ЗАТ «ЗАЗ» внесено майновий вклад обладнанням та оснасткою загальною вартістю 17378312 грн. в т.ч. ПДВ 2896385,33 грн. ПДВ по операціях з внесення засновником майнового внеску до статутного капіталу включено до складу податкового кредиту в деклараціях з ПДВ в сумі 2896385 грн. а саме за липень 2010 року - 2740933 грн. та за вересень 2010 року - 155452,00грн.

У період з 23.01.2013 року по 15.02.2013 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість, акцизного податку та контролю за правомірністю бюджетного відшкодування управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС проводилась документальна позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, за листопад 2012 року.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя був складений акт № 412/1501/33985999 від 21.02.2013 року.

У вказаному акті зазначено про порушення позивачем: п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4. ст. 200 ПК України п. 4.6.3., п. 4.6.6. Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ № 1492 від 25.11.2011 року, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду суму ПДВ 2285701 грн. Крім того, в акті перевірки від 21.02.2013 року зазначено наступне: актом позапланової перевірки №4491/2302/33985999 від 17.12.2010 року, та планової перевірки №840/2305/33955999 від 26.05.2011 року встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також те, що ЗАТ «ЗАЗ» в липні 2010 року внесено обладнання та устаткування на суму 16445598,00 грн., в тому числі ПДВ 2740933 грн., в вересні 2010 року - на суму 932 714 грн., в тому числі ПДВ 155 452,33 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000201510 від 18.03.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 2285701 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди ( тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а при відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом пп. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відповдіно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, у випадках, коли платник податків звертається до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, яким йому визначено суму грошового зобов'язання, таке грошове зобов'язання є неузгодженим до прийняття судом відповідного рішення, яке набрало законної сили.

Доводи відповідача полягають у тому, що завищення податкового кредиту відбулося за рахунок безпідставного включення до податкового кредиту сум ПДВ по внеску ЗАТ «ЗАЗ» до статутного фонду ТОВ «Босал-ЗАЗ» обладнання та оснастки, які були фактично не сплачені. За даними перевірки по постачальнику ЗАТ «ЗАЗ» не встановлено фактичної сплати сум ПДВ по податковим накладним.

Зазначені порушення були відображенні в актах позапланової виїзної документальної перевірки від 17.12.2010 року № 4491/2302/33985999 та планової виїзної документальної перевірки позивача від 26.05.2011 року № 840/2305/33985999. За результатами перевірок відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення, що оскаржені позивачем до суду (а.с. 85 зворот). Однак вказані обставини залишились поза увагою судів попередніх інстанцій.

Тобто, розглядаючи справу по суті, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено, чи набуло статусу узгодженого визначене контролюючим органом грошове (податкове) зобов'язання, яке слугувало підставою для декларування позивачем у декларації з ПДВ за листопад 2012 року від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не дослідили та не встановили обставин, що мають визначальне значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі № 808/5617/13-а - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко