Ухвала суду № 53452026, 28.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2015 року м. Київ К/800/49672/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (суддя-доповідач), Зайцева М.П., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу малого

підприємства «Фірма «Центуріон»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року та

ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року

у справі № 813/7528/13-а

за позовом малого підприємства «Фірма «Центуріон»

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в :

Мале підприємство «Фірма «Центуріон» (далі - МП «Фірма «Центуріон») звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №167 від 28 серпня 2013 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки МП «Фірма «Центуріон»;

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення вказаної перевірки та складання акта №595/22-10/13825736 від 18 вересня 2013 року «Про результати позапланової виїзної перевірки МП «Фірма «Центуріон» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «АРС Трейд», ТОВ «Ейс Констракшен Менеджмент» за період квітень 2011 року - грудень 2011 року».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову МП «Фірма «Центуріон» відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права в цій частині, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що запитами податкового органу №20419/2210 від 2 жовтня 2012 року та №12006/10/22-40/12 від 31 травня 2013 року «Про надання пояснень та документального підтвердження» позивача зобов'язано надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо господарських відносин з ТОВ «АРС Трейд», ТОВ «Ейс Констракшен менеджмент», в т.ч. відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювались з контрагентом, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків за період 2010-2012 роки, зокрема: щодо укладення угод (контрактів) та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах); виписки (оформлення) накладних (актів виконаних робіт) та податкових накладних на поставку товарів (робіт, послуг); відображення даних операцій в бухгалтерському обліку із вказанням бухгалтерських проведень, що фіксують здійснені операції; копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; копії довіреностей (у випадку отримання ТМЦ); інформацію щодо транспортування товару та здійснення вантажних робіт; проведені розрахунки за транспортування товару згідно з даними бухгалтерського обліку із вказанням бухгалтерських проведень, що фіксують здійснені операції; стан взаєморозрахунків на кінець періоду, відповідно до даних бухгалтерського обліку із вказанням бухгалтерських проведень, що фіксують здійснені операції; щодо виробничих запасів (потужностей) СГД для виробництва продукції та надання робіт (послуг); наявності необхідної кількості працюючих з відповідним фаховим знанням для здійснення виробництва згідно зі штатним розкладом; наявності у СГД ліцензій, патентів, сертифікатів, дозволів тощо.

Листами №43 від 08 листопада 2012 року та №15 від 11 червня 2013 року МП «Фірма «Центуріон» надало податковому органу пояснення та їх документальне підтвердження щодо господарських відносин з ТОВ «АРС Трейд», ТОВ «Ейс Констракшен менеджмент» за період 2010-2012 роки. При цьому, інформації щодо стану взаєморозрахунків на кінець періоду, відповідно до даних бухгалтерського обліку із вказанням бухгалтерських проведень, що фіксують здійснені операції; щодо виробничих запасів (потужностей) СГД для виробництва продукції та надання робіт (послуг); наявності необхідної кількості працюючих з відповідним фаховим знанням для здійснення виробництва згідно зі штатним розкладом; наявності ліцензій, патентів, сертифікатів, дозволів тощо позивачем не надано.

Податковим органом видано наказ №167 від 28 серпня 2013 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки МП «Фірма Центуріон».

На підставі направлення №198 від 05 вересня 2013 року, виданого Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області згідно з вимогами підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка МП «Фірма «Центуріон» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «АРС Трейд», ТОВ «Ейс Констракшен Менеджмент» за період квітень 2011 року - грудень 2011 року, за результатами якої складено акт №532/22-10/13825736 від 18 вересня 2013 року (далі - акт перевірки).

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наказ про проведення перевірки та, відповідно, дії по проведенню перевірки, складанню акта перевірки відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимогвиходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частина перша статті 17 КАС України).

З наведених процесуальних норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Слід зазначити, що підстави та порядок проведення перевірок платника податків органами державної податкової служби визначаються статтями 75-81 ПК України.

Відповідно до приписів статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Втім власне факт направлення платником податків відповіді (листи) на запит податкового органу не усуває можливість призначення податкової перевірки в порядку наведеної норми Закону. Адже у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Тобто у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями, виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки.

Суди попередніх інстанцій, дослідивши матеріали справи, встановили, що позивачем не надано на запит податкового органу достатніх та вичерпних пояснень, їх документального підтвердження.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (пункт 81.1 статті 81 ПК України).

Отже, законом передбачено право платника податку не допускати посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки у випадках, коли він вважає, що є порушеними порядок та підстави призначення податковим органом перевірки. Однак, факт допуску платником до перевірки посадових осіб органу державної податкової служби нівелює правові наслідки можливих правових порушень, допущених цим органом при призначенні податкової перевірки.

Таким чином, у даному випадку право контролюючого органу, передбачене підпунктом 20.1.1 пункту 20.1 статті 20 ПК України, щодо проведення позапланової виїзної перевірки є реалізованим на підставі спірного наказу, який після проведення перевірки є виконаним та вичерпав свою правову дію, а отже його скасування та визнання протиправних дій відповідача щодо проведення перевірки не може призвести до правових наслідків відновлення порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Отже, вчинення податковим органом дій по складанню акту перевірки за результатами проведення позапланової перевірки у випадках встановлення під час проведення такої перевірки порушень податкового законодавства прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби.

Тобто, дії по складанню акта перевірки є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Крім того, обставини, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій посадових осіб контролюючого органу, вчинених в процесі перевірки, щодо співставлення даних первинного бухгалтерського обліку та інших документів.

Результатом реалізації таких повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платників податків.

Отже, саме результат реалізації повноважень податкового органу (тобто, рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки, включення до акту перевірки певних висновків) має бути об'єктом оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та підстав для складання акту перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки.

Акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, що породжують для позивача певні правові наслідки, є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо вчинення ним дій та рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтувати ними власну позицію щодо наявності певних порушень, допущених платником податку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання протиправним і скасування оскаржуваного наказу, визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки позивача та дій щодо складання акта перевірки.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу малого підприємства «Фірма «Центуріон» відхилити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев

Н.Є. Маринчак