Ухвала суду № 53450593, 10.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3024/15 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

10 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Шостака О.О.

при секретарі Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, -

В С Т А Н О В ИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 19.01.2015 року та 08.04.2015 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000005/2, №100250002/2015/000023/2., а саме: рішення про коригування митної вартості товарів від 19.01.2015 № 100250002/2015/000005/2 - митна вартість, заявлена позивачем за 1 методом 0.97 USD/кг, митна вартість, визначена відповідачем - за 6 методом 1,91 USD/кг, у зв'язку з чим сума переплати податків складає 12133,97 USD; рішення про коригування митної вартості товарів від 08.04.2015 № 100250002/2015/000023/2 - митна вартість, заявлена позивачем за 1 методом 1 USD/кг, митна вартість, визначена відповідачем - за 6 методом 1,92 USD/кг., у зв'язку з чим сума переплати податків складає 11057,43USD.

Підставою для прийняття вказаного спірного рішення про коригування митної вартості стали наступні обставини, про що зазначено в графі 33 рішення.

Так, на думку відповідача, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) з таких підстав: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у г. 9 МК України; умови оплати в контракті відрізняються від умов плати та товаросупровідних документів, а також, у митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Декларанту запропоновано надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прайс-листи виробника товару; інші документи на підтвердження заявленої митної вартості. Декларант разом з листом № 017 від 19.01.2015 було надано частину документів та повідомлено митницю про неможливість надання на даний час інших документів, так як останні надаються лише у випадку їх наявності.

За таких обставин, митну вартість товарів визначено за резервним методом. Так, митна вартість була збільшена, внаслідок чого виникла переплата митних платежів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до частини другої статті 263 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв'язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.

Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивачем здійснено повну оплату вартості товарів у сумі, зазначеній в інвойсах, прайс-листах, комерційних пропозиціях та експортних деклараціях країни відправлення, що підтверджується наданими позивачем до митного органу платіжними дорученнями тощо

Колегія суддів звертає увагу на наступне:

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ «Фоззі-Фуд» та RISE AND SHINE (IMP AND EXP) CO.,LTD, (Китай) був укладений контракт купівлі-продажу товарів 16.01.2014 № 002/14. ТОВ «Фоззі-Фуд» імпортувало в Україну посуд столовий. Зокрема, до Київської міської митниці ДФС були подані такі митні декларації: 100250002/2015/000005/2 від 16.01.2015 (поставка 47_15) та 100250002/2015/000005/2 від 16.01.2015 (поставка 47_16).

Митна вартість імпортованих товарів була визначена декларантом на підставі основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження обґрунтованості визначення митної вартості товару, ТОВ «Фоззі-Фуд» були подані наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами (код 1602); міжнародні автомобільні накладні (CMR) (код 2730); документи, що підтверджують вартість перевезення товару (код 3007); рахунки-фактури (інвойси) (код 3105); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів (код 4104); страховий поліс (код 3530); договір (контракт) на перевезення (код 4301); сертифікат про походження товару (код 7011); інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (код 5501); інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (код 5504); інформація про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару (код 5503); резервна позиція (код 5511); комерційну пропозицію (код 9000); заявка на перевезення вантажу (код 9000); договір страхування № 101014611 (код 9000); інвойси (код 3105); пакувальні листи (код 3141); прейскурант виробника товару (код 3014); рішення про визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД з попередньої поставки по аналогічному товару (код 1503 ); висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи (код 1505 ).

З урахуванням положень ст.53 Митного кодексу України, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що ненадання декларантом всіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Посилання апелянта на те, що неможливо застосувати метод 2-а у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні товари; 2-б - у зв'язку з відсутністю цінової інформації на подібні товари; 2в та 2г - не використані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості є безпідставними та необґрунтованими, оскільки така інформація була наявна та доступна для відповідача, при цьому останній в порушення вимог Митного кодексу України, не використав її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості, а тому оскаржувані рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 19.01.2015 року №100250002/2015/000005/2 та від 08.04.2015 року №100250002/2015/000023/2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Я.С. Мамчур

Судді І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 13.11.2015 р.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.

Желтобрюх І.Л.