Постанова № 53450456, 27.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 жовтня 2011 р. № 2-а- 9135/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, діє за дорученням № 220/10/10-020 від 11.01.11

представника відповідача 1 ОСОБА_2, діє за дорученням № 23/03/11 від 26.03.11

представник відповідача 2 - не прибув

прокурор - не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галон", Приватного підприємства "Автосервіс СВ", за участю прокурора Київського району м. Харкова про стягнення суми,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галон" на користь Приватного підприємства "Автосервіс СВ" все отримане по угоді, а саме грошові кошти у розмірі 3262660,38 грн., стягнути з Приватного підприємства "Автосервіс СВ" на користь держави грошові кошти у розмірі 3262660,38 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне. На підставі Акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 716/23-1/36988374 від 09.03.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галон" ДПІ у Київському районі м. Харкова, податковим органом був зроблений висновок про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Компанія "Галон" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України і як наслідок нікчемність угод, укладених між ТОВ "Компанія "Галон" та Приватним підприємством "Автосервіс СВ". Враховуючи викладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 - ТОВ "Компанія "Галон", в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відсутність повноважень податкового органу на визнання правочину недійсним, а також під час проведення перевірки ТОВ "Компанія "Галон", позивач взагалі не досліджував ані правочинів, укладених ТОВ "Компанія "Галон", ані первинних документів підтверджуючих їх виконання. За таких умов, висновки податкового органу про відсутність господарських операцій ТОВ "Компанія "Галон" є хибними, а позовні вимоги у звязку з цим задоволенню не підлягають.

Представник відповідача 2 - Приватного підприємства "Автосервіс СВ", в судове засідання, призначене на 27.10.2011р. свого представника не направив, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, внесеною до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але поштове відправлення з повісткою повернуте до суду у звязку із закінченням терміну зберігання (а.с. 236, 240, т. 1), причин неприбуття відповідач не повідомив, письмових заперечень щодо поданого позову до суду не надав.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, суд вважає, що відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи.

Прокурор в судове засідання, призначене на 27.10.2011р. не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Суд вважає, що прокурор є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Галон» зареєстровано як юридична особа 11.03.2010р. Виконавчим комітетом Харківської міської ради, що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію юридичної особи (а.с. 45, т. 1), перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова, що підтверджується копією довідки від 12.03.2010р. № 566 (а.с. 44, т. 1) та є платником податку на додану вартість з 23.03.2010р., що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (а.с. 42, т. 1).

ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Компанія «Галон» з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 23.03.2010 року по 31.01.2011 року, про що було складено Акт перевірки № 716/23-1/36988374 від 09.03.2011 року (а.с. 8-41, т. 1).

В Акті перевірки № 716/23-1/36988374 від 09.03.2011 року ДПІ у Київському районі м. Харкова було зроблено висновок про порушення ТОВ «Компанія «Галон» вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного Кодексу України, а також: неможливість реального здійснення фінансово господарських операцій ТОВ «Компанія «Галон» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, п. 7.3, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 3 ст. 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.ст. 185, 188, 192 Податкового кодексу України (а.с. 40, т. 1).

Дослідження судом Акту перевірки № 716/23-1/36988374 від 09.03.2011 року показало, що висновок відповідача про нікчемність угод, укладених між ТОВ «Компанія «Галон» та Приватного підприємства "Автосервіс СВ", став фактичною підставою для відображення порушення вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного Кодексу України у звязку з відсутністю обєктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, п. 7.3, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 3 ст. 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.ст. 185, 188, 192 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що між ТОВ «Компанія «Галон» (постачальник) та ПП "Автосервіс СВ" (покупець) були укладені Договір поставки № 06/04-10-МО від 06.04.2010р., відповідно до умов якого ТОВ «Компанія «Галон» поставляв, а ПП "Автосервіс СВ" приймав та оплачував вартість товару, предметом вказаного договору було здійснення поставок нафтопродуктів (а.с. 158-163, т. 1) та Договір поставки № 06/01-11-МО від 06.01.2011р., відповідно до умов якого ТОВ «Компанія «Галон» поставляв, а ПП "Автосервіс СВ" приймав та оплачував вартість товару, предметом вказаного договору було здійснення поставок нафтопродуктів (а.с. 164-169, т. 1).

Єдиний порядок організації та виконання робіт, повязаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі нафта) і нафтопродуктів встановлюється Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах, організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України/Міністерства економіки України/Міністерства транспорту та звязку України/Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155. Вимоги цієї Інструкції є обовязковими для всіх субєктів займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Відповідно до п.п. 10.2.1 Інструкції № 281 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності.

Згідно з п.п. 10.2.4 Інструкції № 281 забороняється приймати нафтопродукти у разі: неналежного оформлення або відсутності ТТН; відсутності паспорта якості на нафтопродукт або неналежного його оформлення (відсутність номера, марки та виду, заповнення не за всіма ознаками якості); відсутності копії сертифіката відповідності та інше.

З аналізу вказаних норм вбачається, що приймання нафтопродуктів, які надійшли автотранспортом, повинно здійснюватись замовниками за обовязкової наявності товарно-транспортних накладних, паспорта якості та сертифікату відповідності.

Відповідно до копій видаткових накладних № 282 від 22.12.2010р. (а.с. 174, т. 1), № 281 від 21.12.2010р. (а.с. 175, т. 1), № 269 від 14.12.2010р. (а.с. 176, т. 1), № 268 від 14.12.2010р. (а.с. 177, т. 1), № 267 від 10.12.2010р. (а.с. 178, т. 1), № 265 від 09.12.2010р. (а.с. 179, т. 1), № 264 від 08.12.2010р. (а.с. 180, т. 1), № 257 від 02.12.2010р. (а.с. 182, т. 1), № 248 від 24.11.2010р. (а.с. 183, т. 1), № 225 від 05.11.2010р. (а.с. 184, т. 1), № 224 від 05.11.2010р. (а.с. 186, т. 1), № 219 від 04.11.2010р. (а.с. 187, т. 1), № 220 від 05.11.2010р. (а.с. 188, т. 1), № 210 від 29.10.2010р. (а.с. 189, т. 1), № 184 від 12.10.2010р. (а.с. 190, т. 1), № 181 від 11.10.2010р. (а.с. 191, т. 1), № 154 від 24.09.2010р. (а.с. 192, т. 1), № 151 від 20.09.2010р. (а.с. 194, т. 1), № 145 від 15.109.2010р. (а.с. 195, т. 1), № 138 від 14.09.2010р. (а.с. 196, т. 1), № 135 від 10.09.2010р. (а.с. 198, т. 1), № 134 від 10.09.2010р. (а.с. 199, т. 1), № 126 від 02.09.2010р. (а.с. 200, т. 1), № 113 від 16.08.2010р. (а.с. 202, т. 1), № 109 від 12.08.2010р. (а.с. 204, т. 1), № 104 від 06.08.2010р. (а.с. 207, т. 1), № 87 від 22.07.2010р. (а.с. 210, т. 1), № 83 від 16.07.2010р. (а.с. 211, т. 1), № 82 від 16.07.2010р. (а.с. 212, т. 1), № 75 від 07.07.2010р. (а.с. 215, т. 1), № 72 від 02.07.2010р. (а.с. 218, т. 1), № 50 від 27.05.2010р. (а.с. 221, т. 1), № 37 від 14.05.2010р. (а.с. 224, т. 1), № 8 від 07.04.2010р. (а.с. 227, т. 1), ТОВ «Компанія «Галон» було поставлено, а ПП "Автосервіс СВ" на виконання умов Договору поставки № 06/04-10-МО від 06.04.2010р., були прийняті нафтопродукти.

Факт придбання на виконання вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах, організаціях України, підтверджується відповідними Паспортами якості (а.с. 146-155, т. 2) та товарно-транспортними накладними (а.с. 211, 217, 222, 227, 232, 233, 241, 242, 243, 249, 250 , т. 2; а.с. 5, 10, 13, 16, 22, 31-33, 38, 43, 48, 54-55, 60, 68, 73, 78, 83, 84, 90, 99, 100, 106, 113, 119, 125, 131, 132, 137, 151-153, 161, 166, 171, 188-190, т. 3).

З аналізу вказаних документів судом встановлено, що придбане ПП "Автосервіс СВ" у ТОВ «Компанія «Галон» нафтопродукти, приймались у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах, організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України/Міністерства економіки України/Міністерства транспорту та звязку України/Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155.

Таким чином, судом встановлено, що як ПП "Автосервіс СВ", так і ТОВ «Компанія «Галон» виконали умови Договорів поставки в повному обсязі, чим і підтвердили факт його укладення.

В ході розгляду справи з пояснень представника позивача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочину, вчиненого відповідачами, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів, відсутності у сторін перелічених правочинів наміру безпідставно одержати податкову вигоду ДПІ у Київському районі м. Харкова ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки відповідачів у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні спірного правочину до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України існування таких доказів не виявлено.

Суд відзначає, що ДПІ у Київському районі м. Харкова достовірність відомостей долучених до справи первинних документів не спростована.

Крім того, судом встановлено, що в користуванні ТОВ «Компанія «Галон» знаходяться ємкість для зберігання нафтопродуктів обємом 60 м.куб., яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 6А, яку на підставі Договору оренди майна № 5 від 01.05.2010р. ТОВ «Компанія «Галон» було орендовано у ТОВ «ХАДО-Технологія» (а.с. 92-93, т. 2) та передано ТОВ «ХАДО-Технологія» у користування, що підтверджується Актом приймання-передачі майна (а.с. 94, т. 2).

З досліджених в судовому засіданні Договорів, укладених між ТОВ "Компанія Галон" з контрагентами, видаткових накладних, паспортів якості, товарно-транспортних накладних, та інших первинних документів щодо постачання вказаним субєктом нафтопродуктів вбачається, що у ТОВ «Компанія «Галон» існувала обєктивна можливість реалізації пального за вищевказаним угодами.

Зясувавши обставини спірних правовідносин і перевіривши їх дослідженими доказами, суд відзначає, що згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Вивчивши зміст акту документальної невиїзної перевірки діяльності ТОВ "Компанія "Галон" № 716/23-1/36988374 від 09.03.2011 року, суд дійшов висновку, що ДПІ у Київському районі м. Харкова не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності вчинених відповідачами правочинів.

При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а згідно з ч. 1 ст. 228 згаданого кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Втім, у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними(далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ № 9) зазначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

З огляду на викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень висновок відповідача про нікчемність правочинів слід визнати необґрунтованим, так як показники документів обов'язкової податкової звітності ТОВ «Компанія «Галон» та ПП "Автосервіс СВ" не містять фактичних даних, які б показували на наявність у платника наміру незаконно заволодіти майном держави.

В ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України або ст. 212 КК України, хоча саме діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною перелічених злочинів.

З матеріалів справи вбачається, що ВПМ ДПІ у Київському районі м. Харкова в порядку ст. 97 КПК України, розглядався Акт № 716/23-5/36988374 від 09.03.2011р. та було прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи на підставі п. 1 ст. 6 КПК України (за відсутністю події злочину), що підтверджується копією листа від 30.03.2011р. № 6055/10/26-020 на адресу ТОВ «Компанія «Галон» (а.с. 80, т. 1).

Окрім того, суд бере до уваги, що субєктом владних повноважень не враховані приписи ч. 3 ст. 228 ЦК України, спірні правочини не оскаржені в судовому порядку, до суду не подано таких, що набули законної сили судових актів про визнання спірних правочинів недійсними.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про виконання зобовязань ТОВ «Компанія «Галон» та ПП "Автосервіс СВ" за спірним правочином, доказів того, що у спірних правовідносинах відповідачі є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочином, вчинений правочин об'єктивно не був потрібний для організації господарської діяльності відповідачів, субєкт владних повноважень до суду не подав.

Розвязуючи спір по суті, суд сприймає згадані документи як належні та допустимі в розумінні ч. 3 ст. 70 КАС України докази необґрунтованості судження субєкта владних повноважень про нікчемність спірного правочину.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що судження субєкта владних повноважень про нікчемність спірного правочину є помилковим, оскільки таке судження не доведено субєктом владних повноважень згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, Акт перевірки № 716/23-1/36988374 від 09.03.2011 року не містить належних та допустимих доказів вчинення платниками податків нікчемного правочину, викладене в Акті перевірки № 716/23-1/36988374 від 09.03.2011 року ТОВ "Компанія Галон" судження суб'єкта владних повноважень про вчинення нікчемного правочину не містить зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Господарського кодексу України, загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності та заборона незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини.

Згідно з ст.ст. 43, 44 Господарського кодексу України свобода підприємницької діяльності полягає в вільному виборі видів підприємницької діяльності; самостійному формуванні програми діяльності, виборі постачальників і споживачів, залученні матеріально-технічних, фінансових та інших ресурсів; вільному наймі працівників.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем в акті перевірки необґрунтовано зроблено висновок про порушення ТОВ "Компанія Галон" вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного Кодексу України, а також: неможливість реального здійснення фінансово господарських операцій ТОВ "Компанія Галон" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, п. 7.3, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 3 ст. 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.ст. 185, 188, 192 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог ДПІ у Київському районі м. Харкова про стягнення з ТОВ "Компанія Галон" на користь Приватного підприємства "Автосервіс СВ" все отримане по угоді, а саме грошові кошти у розмірі 3262660,38 грн., та стягнення з Приватного підприємства "Автосервіс СВ" на користь держави грошові кошти у розмірі 3262660,38 грн., у звязку з чим суд приходить до висновку про відмову у їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6, 43, 44 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галон", Приватного підприємства "Автосервіс СВ", за участю прокурора Київського району м. Харкова про стягнення суми - відмовити в повному обсязі.

2. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 01 листопада 2011 року.

Суддя Волкова Л.М.