Ухвала суду № 53450453, 12.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 377/825/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Теремецька Н.Ф. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П.,Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Славутицького міського суду Київської області від 23 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, третя особа заступник директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - начальник інспекційного управління № 1 Філончук Валерій Васильович про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень та скасування постанови про накладення штрафу і закриття провадження у справі,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року, ОСОБА_2 звернувся до Славутицького міського суду Київської області з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, третя особа заступник директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - начальник інспекційного управління № 1 Філончук Валерій Васильович в якому він просив визнати протиправними рішення заступника директора департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Філончука В.В. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 5, ч. 18 ст. 96 КУпАП, скасувати постанову № А-1607/1 від 16.07. 2015 року у справі про адміністративне правопорушення, якою він був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1, ч.5, ч.18 ст. 96 КУпАП та на нього був накладений штраф в сумі 4250 гривень, і закрити провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що господарська споруда розміром 12,8 х 11,8 м. з металопрофілю, яка вказана в акті перевірки, не є господарською спорудою, вказаною у повідомленні про початок будівельних робіт до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (код 1271.9), а є тимчасовою спорудою (теплицею), яка складена зі стандартних тепличних конструкцій та прозорих частин покрівлі площею 50 м2, без фундаменту, про що він зазначав інспектору Аношенко І.О. та в зауваженнях до акту перевірки від 02.07.2015 року. Виходячи з вимог пункту 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 року № 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року а № 582/5773, будівництво тимчасових будівель та споруд не потребує погодження та дозвільної документації на будівництво.

Постановою Славутицького міського суду Київської області від 23 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасувано постанову заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - начальника інспекційного управління № 1 Філончука Валерія Васильовича № А-1607/1 від 16.07.2015 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.1, ч.5, ч.18 ст.96 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 4 250, 00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Департаментом державного архітектурно-будівельної інспекції у Київській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

На вказаній земельній ділянці знаходиться житловий будинок, який введено в експлуатацію актом державної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 19.12.2005 року, затвердженого рішенням Славутицького міськвиконкому № 634 від 21.12.2005 року.

На підставі направлення для проведення позапланової перевірки № 473.15/03 від 15.06.2015 року головний державний інспектор Інспекційного відділу № 2 Інспекційного управління № 3 Аношенко І.О. здійснила позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої склала акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

2 липня 2015 року у м. Славутичі головний державний інспектор Інспекційного відділу № 2 Інспекційного управління № 3 Аношенко І.О. за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, склала протокол про адміністративне правопорушення № 3-л-А-0207/2 відносно ОСОБА_2 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.5, ч.18 ст. 96 КУпАП.

Постановою заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - начальника інспекційного управління № 1 Філончука Валерія Васильовича від 16 липня 2015 року № А-1607/1 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1, ч.5, ч.18 ст.96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4 250, 00 гривень.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, станом на 26.06.2015 року на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, виявлено факт самочинного будівництва, а саме: до житлового будинку, який введено в експлуатацію актом державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 19.12.2005 року, зі сторони дворового фасаду прибудовано дві прибудови розмірами в плані відповідно 3,95 м х 3,35 м та 3,20 х 2,20 з силікатної цегли та облицьовані металопрофілем з улаштуванням покрівлі, а також виконані будівельні роботи з розширення ганку з навісом, частина якого відповідно встановленому паркану виходить за межі земельної ділянки. Дані будівельні роботи виконані без оформлення документу, що дає право на виконання будівельних робіт. Також на момент перевірки на вказаній вище земельній ділянці знаходиться господарська споруда розмірами в плані 12,08 м х 11,08 м з металопрофіля. Будівельні роботи по будівництву вказаної вище споруди ведуться відповідно наданому повідомленню про початок виконання будівельних робіт. Дане повідомлення було надано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області за вх. № 7/10-Л-0804/84 від 08.04.2014 р. та № 7/10-Л-1905/13 від 19.05.2014 р. Замовником (ОСОБА_2.) протягом семи календарних днів з дня подання до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт письмово не проінформовано про це виконавчий орган міської ради за місцезнаходженням об'єкта будівництва, тобто виконавчий комітет Славутицької міської ради, чим порушено вимоги ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038 -VI,п.7 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт».

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.96 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд.

Частиною 5 ст. 96 КУпАП передбачена відповідальність за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні.

Частиною 18 ст. 96 КУпАП передбачена відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

В оскаржуваній постанові зазначено, що станом на 26.06.2015 року на земельній ділянці було виявлено факт самочинного будівництва, а саме: до житлового будинку зі сторони дворового фасаду прибудовано дві прибудови розмірами в плані відповідно 3,95 м х 3,35 м та 3,20 м х 2,20 м з силікатної цегли та облицьовані металопрофілем з улаштуванням покрівлі, а також виконані будівельні роботи з розширення ганку з навісом, частина якого відповідно встановленому паркану виходить за межі земельної ділянки. Дані будівельні роботи виконані без оформлення документу, що дає право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 34 цього Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно п. 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Зазначеною постановою затверджено перелік об'єктів, будівництво яких здійснюється після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, до якого, включено індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 300 квадратних метрів та господарські будівлі і споруди, які розташовані на присадибних, дачних і садових земельних ділянках.

Таким чином, виходячи з положень ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 лише будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 300 квадратних метрів та господарських будівель і споруд, які розташовані на присадибних, дачних і садових земельних ділянках, здійснюється після повідомлення Держархбудінспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва.

Проте, в оспорюваній постанові зазначено, що ОСОБА_2 здійснив будівельні роботи з розширення ганку з навісом, частина якого відповідно встановленому паркану виходить за межі земельної ділянки, та здійснив будівництво двох прибудов без оформлення документу, що дає право на виконання будівельних робіт, тобто у постанові постанові вказані не ті об'єкти, які передбачені Порядком виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, при будівництві яких необхідно повідомляти Держархбудінспекцію або її територіальний орган за місцезнаходженням об'єкта про початок будівельних робіт.

Крім того, позивачем з посиланням на Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджену Наказом Держбуду України 24.05.2001 року № 127, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773, та в ДБН В.3.2-2-2009 зазначено, що вказані в постанові споруди розміром 3,95 х 3,35 м та 3,20 х 2, 20 м не є прибудовами, оскільки вони не мають внутрішнього сполучення з основними частинами будинку і не відповідають нормативним показникам теплозахисту і енергозбереження. Вказані споруди призначені для зберігання інструментів та дров.

На підтвердження зазначених обставин надав суду фотокартки вказаних в оскаржуваній постанові споруд.

Відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 року № 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773, прибудовою до житлового будинку є частина будинку, розташована поза контуром її капітальних зовнішніх стін і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну. Прибудови мають внутрішнє сполучення з основними частинами будинків.

Згідно п.3 Державних будівельних норм України В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та Капітальний ремонт», затверджених Міністерством регіонального розвитку та будівництва України в 2009 році(далі ДБН В.3.2-2-2009), прибудова- це вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку.

Як зазначено у п.4.2 вказаних ДБН В.3.2-2-2009, житлові будинки після реконструкції повинні відповідати призначенню і основним вимогам до них. Основними вимогами, яким повинні відповідати такі будинки протягом усього періоду експлуатації, є забезпечення: міцності, стійкості і надійності будинку з урахуванням впливу різних факторів, характерних для конкретних районів та регіонів; необхідного рівня комфортності проживання, благоустрою і санітарного стану будинку і прибудинкових територій, нормативних показників теплозахисту і енергозбереження, пожежної безпеки, нормативного шумозахисту, нормативної ізоляції будинку та оточуючої забудови.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що вказані в постанові споруди розмірами відповідно 3,95х3,35 та 3,20х2.20 м, є прибудовами, не надано плану, де відображені зазначені в оскаржуваній постанові прибудови, які відповідають ознаками, вказаним в ДБН В.3.2-2-2009 та п.2.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 року № 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773.

В оскаржуваній постанові також зазначено, що на момент перевірки на вказаній вище земельній ділянці знаходиться господарська споруда розмірами в плані 12,08 м х11,08 м з металопрофіля. Будівельні роботи по будівництву вказаної вище споруди ведуться відповідно наданому повідомленню про початок виконання будівельних робіт. Дане повідомлення було надано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області за вх. № 7/10-Л-0804/84 від 08.04.2014 р. та № 7/10-Л-1905/13 від 19.05.2014 р. Замовником (ОСОБА_1) протягом семи календарних днів з дня подання до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт письмово не проінформовано про це виконавчий орган міської ради за місцезнаходженням об'єкта будівництва, тобто виконавчий комітет Славутицької міської ради, чим порушено п.7 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466.

Згідно п.7 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня подання до Інспекції повідомлення про початок виконання будівельних робіт письмово проінформувати про це виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або місцеву держадміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва, а також державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Також, встановлено, що рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області від 21.08.2013 року № 378 надано дозвіл ОСОБА_2 на отримання будівельного паспорту для будівництва господарських споруд на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язано отримати будівельний паспорт об'єкта містобудування у відділі містобудування та архітектури, направити повідомлення про початок виконання будівельних робіт до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, ввести в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт в установленому законодавством порядку, після введення об'єкта в експлуатацію протягом семи робочих днів надати копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації у відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Славутицької міської ради.

На виконання вказаного рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області від 21.08.2013 року № 378 ОСОБА_2 2 квітня 2014 року отримав у відділі містобудування та архітектури виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області будівельний паспорт на будівництво господарської споруди та схему забудови земельної ділянки. Наданою схемою забудови земельної ділянки передбачено проект господарської споруди розмірами 12 х 12,5 кв.м.

Також, ОСОБА_2 на виконання вищевказаного рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області було направлено повідомлення в інспекцію державного архітектурно - будівельного контролю у Київській області про початок будівельних робіт господарської споруди, в якому вказано код господарської споруди - 1271.9 .

9 липня 2015 року ОСОБА_2 направив в Департамент державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області заяву, в якій просив скасувати повідомлення про початок виконання будівельних робіт господарської споруди за адресою: АДРЕСА_1, код об'єкту 1271.9.

Встановлено, що позивач, дану заяву відправив до Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області в зв'язку з тим, що він вирішив не будувати господарську споруду, а на тому місці поставити теплицю. Теплиця складалася із стандартних тепличних конструкцій та прозорих частин покрівлі площею 50 кв.м. без фундаменту.

На підтвердження зазначених обставин позивачем надано фотокартку даної теплиці.

Слід зазначити, що розміри господарської споруди 12,08 х 11,80 м, вказаної в оспорюваній постанові, не відповідають тим розмірам, які зазначені в схемі забудови земельної ділянки, а код даного об'єкта не відповідає тому коду об'єкта, який зазначений в повідомленні про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 2 Класифікації будівель і споруд Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженої наказом Держстандарту України 17.08.2000 № 507, передбачено код 1271.9, під яким позначаються будівлі сільськогосподарського призначення та інші, саме такий код був зазначений позивачем у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, а будівлі тепличного господарства позначаються кодом 1271.6.

Виходячи із змісту п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 року № 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773, теплиця є будівлею тимчасового характеру.

Згідно п.1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 « Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Нове будівництво - це будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будинків, споруд, а також філій і окремих будівництв, що здійснюється на вільних площах із метою створення нової виробничої потужності або надання послуг, які після введення в експлуатацію будуть знаходитися на самостійному балансі.

Таким чином, посилання в оскаржуваній постанові на те, що будівельні роботи по будівництву господарської споруди ведуться відповідно наданому повідомленню про початок виконання будівельних робіт до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області за вх. № 7/10-Л-0804/84 від 08.04.2014 р. та № 7/10-Л-1905/13 від 19.05.2014 р. не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачем не проводились будівельні роботи по будівництву господарської споруди, вказаної в повідомленні про початок будівельних робіт, а господарською спорудою, яка вказана в оскаржуваній постанові, була складена позивачем із конструкцій та прозорих частин покрівлі без фундаменту теплиця, яка є тимчасовою спорудою.

На підставі викладеного, суд першої інстанці прийшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.1, ч.5, ч.18ст.96 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 4 250, 00 гривень, тому постанова у даній справі № А-1607/1 від 16.07.2015 року є незаконною і підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Крім цього, відповідно до правил ст. 94 КАС України, ч. 6 ст. 186 КАС України та ст. ст. 4, 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI колегія суддів вирішує питання про стягнення судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Якщо оскаржується судове рішення, прийняте після 01 вересня 2015 року, за результатами вирішення позовної заяви, поданої до 01 вересня 2015 року - застосовується нова ставка за подачу апеляційної скарги, яка, однак обчислюється від розміру судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви відповідно до Закону України "Про судовий збір" в редакції від 19.09.2013 року, та сумі мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 року.

Тобто загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить - 2 009, 70 грн, який належить стягнути з Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Славутицького міського суду Київської області - залишити без задоволення, а постанову Славутицького міського суду Київської області від 23 вересня 2015 року - без змін.

Стягнути з Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ( адреса: 01133, бульвар Лесі Українкм, 26, м. Київ) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 009, 70 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 17 листопада 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 12 листопада 2015 року.

.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.