Постанова № 53445220, 29.10.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4609/15-а

Провадження № 2-а/344/256/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Барашкова В.В.

секретаря Струк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції про визнання незаконними дій державного виконавця, скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції про визнання незаконними дій державного виконавця, скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги адміністративного позову підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник ВДВС у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши сторін, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд встановив, що у провадженні відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження №43352282 про стягнення з позивача на користь держави штрафів за адміністративні правопорушення. Інформацію про зазначені вище відкриті виконавчі провадження відносно позивач довідався у липні 2014 року, на його адресу надійшов Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, виданий 16.05.2014 року Івано-Франківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» за №44228361про накладення арешту на належне йому рухоме майно. З інформації, викладеній у вказаному вище Витязі, позивач дізнався про те, що арешт на рухоме майно накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 43250482, винесеної 16.05.2014 року заступником начальника відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Французом І.Г.

25.07.2014 року позивач звернувся до відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, фактично ознайомився з матеріалами виконавчих проваджень та отримав копії документів у серпні 2014 року.

Пунктом 8 частини 1 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження" ви 21.04.1999р. №60б-Хї? із змінами, передбачено, шо виконавче провадження піішягяє закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Керуючись цією нормою Закону, 27.08.2014 року позивач подав до відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції заяву про закінчення зазначених вшиє виконавчих проваджень у зв'язку із тим, що він добровільно сплатив всі штрафи за вчинення адміністративних правопорушень за період 2009-2011 роки, що підтверджується Довідкою А71 №003079, виданою 29.05.2014р. ВДАІ УМВС Івано-Франківська, витягом з автоматизованоі системи обліку адміністративних правопорушень та фактично стягнутих сум накладених штрафів станом на 19.08.2014 року, квитанціями про сплату адміністративних штрафів та відповіддю ГУ Державної казначейської служби України у Івано-Франківський області..

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 6 Закону зазначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Законом.

Згідно ч. 5.ст. 25 Закону копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Згідно ч.1. ст.31 Закону копії постанов державного виконавця, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Всупереч вимогам ч.5. ст. 25, ч.І. ст. 31 Закону на адресу позивача не були надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення постанови про відкриття виконавчих проваджень № №43250782, 43250827, 43250905, 43250954, 43251029, 43251073, 43251122,43251169,43251206,43251249,43251311 від 08.05.2014 року .

В силу вимог ч.5. ст. 25 та ч.І. ст. 31 Закону, державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до ст. 25 Закону.

Таким чином, системний аналіз наведених статей свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитись, чи

боржник отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт втриманая боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішенні

Згідно ч. 2.ст, 25 Закону Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, однак постанову про відкриття вказаних вище виконавчих проваджень винесено

Частина 2 статті 82 Закону передбачає, що Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Ст. 386 ЦК України, визначено засади захисту права власності, зокрема, і власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушиш його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно статті 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до провадження виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно статті 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особидержавної виконавчої саужбн під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права та свободи.

Отже, адміністративному суду підсудні справи з приводу оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця під час виконання рішень не тільки адміністративного суду, але й виконавчих документів, виданих іншими органами та посадовими особами, тобто юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Також Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу' оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13 грудня 2010 року №3 (із змінами, внесеними згідно з постановами Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року №5, від 14 вересня 2012 року № 10) розтлумачено, що до юрисдикції адміністративнюс судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з оргшгізащєю та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні (пункт 6 ).

Цю Позицію підтримує і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своєму листі №24-15/0/4-13 від 28.01.2013р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі».

Юрисдикцію судів щодо вирішення справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання рішення в межах конкретного виконавчого провадження, яке об'єднано (приєднано) у зведене виконавче провадження, або зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження по виконанню рішень судів однієї юрисдикції, необхідно визначати з урахуванням положень частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".За змістом нушсту 2 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (предметна підсудність адміністративних справ) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудаі усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як зазначено вище, оскаржувані рішення, дії і бездіяльність у виконавчих провадженнях ВП №43250782, №43250827, №43250905, №43250954, №43251029, №43251073, №43251122, №43251169, №43251206, №43251249 прийняті і допущені у справах про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а відповідач як орган з примусового виконання постанов про стягнення адмінштрафів є суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, справи з приводу оскарження рішень, дій і бездіяльності державного виконавця по справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України предметно, із урахуванням положень статі 19 вказаного Кодексу, підсудні Івано-Франківському міському суду як адміністративному суду як справа з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення

Керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов - задоволити частково.

Зобов»язати ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції скасувати:

Постанову про відкриття виконавчого провадження № 43250782 від 08.05.2014 року;

Постанову про відкриття виконавчого провадження № 43250827 від 08.05.2014 року;

Постанову про відкриття виконавчого провадження № 43250905 від 08.05.2014 року;

Постанову про відкриття виконавчого провадження № 43250954 від 08.05.2014 року;

Постанову про відкриття виконавчого провадження № 43251029 від 08.05.2014 року;

Постанову про відкриття виконавчого провадження № 43251073 від 08.05.2014 року;

Постанову про відкриття виконавчого провадження № 43251122 від 08.05.2014 року;

Постанову про відкриття виконавчого провадження № 43251169 від 08.05.2014 року;

Постанову про відкриття виконавчого провадження № 43251206 від 08.05.2014 року;

Постанову про відкриття виконавчого провадження № 43251249 від 08.05.2014 року;

Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.05.2014 року.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.В.Барашков