Рішення № 53442478, 10.11.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2015р. Справа№ 914/3392/15

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Тепло", м. Львів

до відповідача: Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів

за участю у справі в якості третьої особи-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Богучарська" , м. Вишневе, Київська область

за участю у справі в якості третьої особи-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Надвірна, Івано-Франківська область

про: стягнення 15 328,72 грн.

Суддя Ділай У.І.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник (Довіреність №3006/1-2 від 30.06.2015р.)

Від відповідача: Гачак І.О. - представник (Довіреність №НЮ-61 від 02.01.2015р.)

Від третьої особи-1: не з'явився

Від третьої особи-2: не з'явився

Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Тепло", до відповідача - Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", за участю у справі в якості третьої особи-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Богучарська", за участю у справі в якості третьої особи-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, про стягнення 15 328,72 грн.

Ухвалою суду від 28.09.2015р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 08.10.2015р.

Ухвалою від 08.10.2015р. розгляд справи відкладено на 10.11.2015р.

30.10.2015р. до суду подано третьою особою-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ФОП ОСОБА_1 письмові пояснення (вх. №46901/15), згідно із якими просив задоволити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні 10.11.2015р. підтримав позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.11.2015р. проти задоволення позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні, з підстав вказаних у відзиві.

Третя особа-1 та третя особа-2 в судове засідання 10.11.2015р. явку повноважних представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

17 червня 2015 року між позивачем та третя особа без самостійних вимог-2: ФОП ОСОБА_1 укладено договір постачання вугілля кам'яного № 1706/1П від 17.06.2015р.

На виконання умов вказаного договору за заявкою позивача: ТзОВ ТД «Тепло» відповідно до залізничної накладної № 52425956 відправником - третьою особою без самостійних вимог-1: ТзОВ «Торговий Дім «Богучарська» (код: 3760) надіслано залізничним транспортом один вагон (№60429529) вугілля кам'яного марки ДГКОМ 13-100 на станцію Надвірна (код станції: 386907). Одержувач, відповідно до залізничної накладної № 52425956, третя особа без самостійних вимог-2: ФОП ОСОБА_1 (код: 2069).

Відповідно до залізничної накладної на станцію призначення Надвірна повинен був надійти один вагон вугілля кам'яного марки ДГ КОМ 13-100 в загальній кількості 63,5 тонни, як було визначено залізницею при прийнятті вантажу до перевезення.

Однак, за твердженням позивача, на залізничну станцію Надвірна надійшов вагон вугілля кам'яного марки ДГ КОМ 13-100 в загальній кількості лише 52,15 тонни. На станції призначення було встановлено, що за місцем поставки надійшло вугілля кам'яне з фактичною недостачею вугільної продукції на шляху прямування в кількості 11,35 тонн, а саме у вагоні №60429529 - фактична кількість тільки 52,15 тонн, що підтверджується копією комерційного акта АЧ №839738/1 від 09 липня 2015 р., долученого до матеріалів справи.

У позовній заяві позивач зазначив, що Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" (відповідач, перевізник) зобов'язувалося зберегти та доставити на станцію призначення Надвірна Львівської залізниці в вагоні №60429529 довірені йому 63,5 тонни вугілля марки ДГ КОМ 13-100 та видати його одержувачу ФОП ОСОБА_1

Проте, як повідомив позивач, своє зобов'язання відповідач: ДТГО "Львівська залізниця" виконав лише частково. На станцію призначення вантаж був доставлений та виданий в меншій кількості, ніж той який був прийнятий для перевезення. Нестача склала 11,35 вугілля, що підтверджується комерційним актом АЧ №839738/1 від 09 липня 2015 р. Згідно із перевізними документами перевізник прийняв до перевезення 63,5 т. вугілля, а при переваженні на станції Надвірна його виявилося в вагоні лише 52,15 т.

Вартість однієї тонни втраченого вантажу згідно з договором №1/1606 від 16 червня 2015 року, укладеним між позивачем: ТзОВ ТД «Тепло» (власник вантажу) та третьою особою без самостійних вимог-1: ТзОВ «Торговий Дім «Богучарська» (відправник вантажу) та видатковою накладною №ЗФ68 від 25 червня 2015 року складає 1 550 грн. з ПДВ за 1 тонну. Вартість недостачі вантажу з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення становить 15 328,72 грн.

20 липня 2015 року позивачем: ТзОВ ТД «Тепло» як власником вантажу подано претензію № 20/7 від 20.07.2015р. щодо повернення вартості втраченого вантажу.

У відповідь листом Служби комерційної роботи і маркетингу Львівської залізниці від 27.07.2015р. №МЮ-12/2015-1 претензія була повернена без розгляду на підставі неправильного оформлення документів.

12 серпня 2015 року ФОП ОСОБА_1 як одержувачем вантажу також було подано претензію від 10.07.2015р. №10/07-1. У відповідь листом Служби комерційної роботи і маркетингу Львівської залізниці від 02.09.2015р. №МЮ-13/2015-1 претензію було відхилено у зв'язку із відсутністю ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

На думку позивача, відхилення претензії здійснено незаконно та безпідставно, оскільки ознаки втрати вантажу були встановлені Комерційним актом АЧ №839738/1 від 09.07.2015р. і відсутність таких ознак при поверхневому огляді також може пояснюватися їх прихованням.

Крім цього, при прийнятті вантажу до перевезення відповідачем було здійснено зважування товару, що підтверджується спільною відміткою в графі 24 та 25 залізничної накладної № 52425956.

Відповідач: ДТГО «Львівська залізниця» заперечив проти позовних вимог ТзОВ «Тепло», вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

У залізничній накладній від 25.06.2015 № 52425956 та у комерційному акті від 09.07.2015 АЧ № 839738/1 встановлено, що завантаження вантажу у вагон № 60429529, визначення маси здійснювалось відправником (третя особа-1: ТзОВ «Торговий Дім «Богучарська) без участі залізниці.

Правильність внесених відомостей до накладної № 52425956 підтвердив своїм підписом представник ТОВ «Торговий дім «Богучарська» ОСОБА_4

Як зазначив представник відповідача, саме ТзОВ «Торговий дім «Богучарська» здійснювалось заповнення перевізних документів, зокрема графи 24, 26, 55 накладної № 52425956, та помилково проставлено масу вантажу меншу документа. Доказів того що, відповідачем було порушено будь-яке господарське зобов'язання, чи інших доказів завдання матеріальної шкоди позивачу, останнім суду не представлено, а тому підстави для її стягнення із ДТГО «Львівська залізниця» відсутні. Згідно із даними комерційного акту від 09.07.2015р АЧ № 839738/1 станції Надвірна не виявлено пошкодження захисних пломб (ЗПП) вагон у технічному відношенні - справний.

За твердженням представника відповідача, відправник не наніс захисне маркування на поверхню вантажу. Відтак, наявність зазначених обставин справи, які, у свою чергу, законодавчо закріплені та передбачені транспортним законодавством, передбачають відсутність причинного зв'язку між дією перевізника і втратою або ушкодженням вантажу, а отже, і відсутність його вини.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стосовно спорів, пов'язаних з перевезенням вантажів залізницею, перелік таких доказів встановлено пунктами 130 та 133 Статуту залізниць.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника або вантажоодержувача при перевезенні вантажів, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у відповідності із п. 129 Статуту залізниць.

Як встановлено судом, позивач звернувся до господарського суду Львівської області із позовом, яким просив стягнути з відповідача: ДТГО «Львівська залізниця» 15 328,72 грн. вартості недостачі вантажу.

Щодо права звернення до залізниці з претензією або і з позовом, з підстав, що випливають із Статуту залізниць України або договору перевезення вантажу, то пункт 130 Статуту залізниць України таке право надає сторонам у договорі перевезення - вантажовідправнику або вантажоодержувачу у відповідних випадках, передбачених Статутом. Власник вантажу (якщо він не є відправником або одержувачем вантажу) не має права від свого імені заявляти позов до залізниці з приводу втрати, нестачі, порчі або псування вантажу під час перевезення.

Залізниця не має права і не наділена повноваженнями визначати, хто саме є власником вантажу, який вона перевозить.

На відміну від права відступлення права вимоги, передбаченого у статті 512 Цивільного кодексу України, спеціальна норма пункту 133 Статуту залізниць України не допускає передачу іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, квитанції про приймання вантажу, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

При огляді залізничної накладної встановлено, що переуступний підпис відсутній.

Вантажовласник, якщо він не є вантажовідправником або вантажоодержувачем, у такому випадку має право скористатись можливістю, наданою пунктом 133 Статуту залізниць України - отримати від вантажоодержувача (наприклад - порту) довіреність, оформлену згідно із законодавством, виступати від його імені і заявляти претензійно-позовні вимоги до залізниці (п. 5 Оглядового листа Вищого Господарського Суду України від 29.11.2007р. N 01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства»).

Виходячи із змісту ст. 130 Статуту залізниць, позивач: ТзОВ «Тепло» як власник вантажу не має права від свого імені заявляти позов до залізниці з приводу втрати, нестачі, порчі або псування вантажу під час перевезення.

Відповідно до ч.2 сі.4-3 та ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Таким чином, за вказаних обставин, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст. ст. 130, 133 Статуту Залізниць, ст.ст. 28, 33. 34. 44. 48, 49. 82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.11.2015р.

Суддя Ділай У.І.