Ухвала суду № 53442280, 09.11.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/122/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.11.2015 Справа № 908/5806/14

Суддя Проскуряков К.В., розглянувши скаргу від 01.09.2015 р. за вих. № 1461 Виконавчого комітету Маріупольської міської ради на дії державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ

За позовом: Маріупольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері (87501, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Мічмана Павлова, 9) в інтересах держави, в особі Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Єврофасад Восток (87515, АДРЕСА_1)

про стягнення 44 206,60 грн.

за участю: Жовтневому відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Грецька, 19)

Представники сторін:

Від прокуратури: ОСОБА_1, посвідчення №035996 від 15.10.2015 р.

Від позивача: не зявився

Від відповідача: не зявився

Від ВДВС: не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

08.09.2015 р. до господарського суду Запорізької області від Виконавчого комітету Маріупольської міської ради надійшла скарга від 01.09.2015 за вих. № 1461 на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_2

Ухвалою суду від 08.09.2015 р. зазначену скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 19.10.2015 р.

Ухвалою від 19.10.2015 р. у звязку із неявкою у судове засідання представників позивача, відповідача, Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ, не надання відповідачем витребуваних судом документів, необхідністю витребування додаткових документів, розгляд скарги відкладено на 09.11.2015 р.

За письмовим клопотанням прокурора, розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Прокурор підтримав вимоги викладені у скарзі від 01.09.2015 р. за вих. №1461 пояснивши, що 03.08.2015 р. Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради на адресу Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду. До заяви додано наказ від 20.07.2015 р. №908/5806/14 та копія довіреності представника засвідчена належним чином. 21.08.2015 р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ прийнято постанову на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» про відмову у відкритті виконавчого провадження у звязку з тим, що до заяви про відкриття виконавчого провадження додано довіреність №05-2-01 від 05.01.2015 р. на представника стягувача, яка не відповідає вимогам «ДСТУ 4163-2003», оскільки виходячи із тлумачення правового акту, посвідчення копії довіреності здійснює особа, уповноважена на такі дії, однак особа, якій видається довіреність не може бути уповноваженою на засвідчення копії відповідної довіреності. Однак, висновок державного виконавця про неналежне посвідчення довіреності є безпідставним, оскільки відповідно до п.п. 2.8.1, 2.8.4. Інструкції з діловодства у Маріупольській міські раді та її виконавчих органах, затвердженої розпорядженням міського голови від 30.01.2012 р. №48, міська рада та її виконавчі органи можуть засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в них; копія документа засвідчується підписом посадової особи, ака підтверджує відповідність копії оригіналу. Таким чином, ОСОБА_3 є посадовою особою органу місцевого самоврядування, що уповноважена на посвідчення копії довіреності. Крім цього, оригінал довіреності знаходиться у посадової особи, якій він виданий. З огляду на викладене, прокурор просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ від 21.08.2015 р. ВП №48510410 про відмову у відкритті виконавчого провадження; визнати бездіяльність Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ щодо виконання Закону України» неправомірною.

Представник позивача (скаржника) у судове засідання не зявився.

06.11.2015 р. до суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті скарги від 05.11.2015 р. за вих. №05/350, у яких зазначено, що відповідно до п.2.9. посадової інструкції спеціаліст-юрисконсульт 1 категорії відділу правового забезпечення та договірної роботи юридичного управління забезпечує роботу із виконавчими документами, співпрацю із відділами виконавчої служби. Також, пунктом 3.3. інструкції передбачено, що спеціаліст-юрисконсульт має право представляти інтереси міської ради і виконкому в судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних судах та інших установах під час розгляду правових питань та спорів. Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органам або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. На підставі довіреності від 31.12.2014 р. №031-310 ОСОБА_3 уповноважена представляти інтереси Виконавчого комітету Маріупольської міської ради в органах державної виконавчої служби як сторона виконавчого провадження. Крім цього, 30.09.2015 р. господарським судом Донецької області була розглянута аналогічна справа №905/413/13-г, у якій суд дійшов висновку про протиправність та незаконність винесення ВДВС постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та її скасування. На підставі викладеного, Виконавчий комітет Маріупольської міської ради просить суд скаргу на дії державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ у справі №908/5806/14 задовольнити, судовий розгляд скарги провести без участі уповноваженого представника позивача.

Представник Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ у судове засідання не зявився.

05.11.2015 р. від Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції до суду надійшли оригінали матеріалів виконавчого провадження №975/10 (номер за ЄДРВП 48510410), з клопотанням про повернення вказаних матеріалів до ВДВС після звершення слухання скарги та клопотання про розгляд скарги без уповноваженого представника ВДВС.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали. Клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Документи витребувані ухвалами суду від 08.09.2015 р. та від 19.10.2015 р. не надіслав.

Розглянувши матеріали скарги та додані до неї документи, заслухавши пояснення прокурора, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.03.2015 р. у справі №908/5806/14 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Еврофасад Восток на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами, що перебуває у комунальній власності, яка виникла на підставі договору від 21.02.2013 р. №12 у розмірі 44 206,60 грн. та судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.06.2015 р. у справі №908/5806/14 рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2015 р. у справі № 908/5806/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На виконання рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2015 р. судом було видано відповідні накази від 20.07.2015.

На період розгляду зазначеної скарги на дії Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ матеріали справи №908/5806/14 знаходяться у Вищому господарському суді України.

Як вбачається з матеріалів скарги, Виконавчий комітет Маріупольської міської ради звернувся до Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ з заявою від 03.08.2015 р. за вих. №1133 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2015 р. у справі № 908/5806/14.

До вказаної заяви стягувачем було додано наказ про примусове виконання рішення від 20.07.2014 р. №908/5806/14 та копія довіреності на представника ОСОБА_3

Заступником начальника Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ ОСОБА_2, розглянувши заяву від 03.08.2015 р. за вих. №1133 представника Виконавчого комітету Маріупольської міської ради ОСОБА_3 за довіреністю №05-2-01 від 05.01.2015 р. прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 21.08.2015 р. ВП №48510410 щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області від 20.07.2015 р. №908/5806/14 у звязку з тим, що до заяви про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2015 р. за вих. №1133 додано довіреність №05-2-01 від 05.01.2015 р. на представника стягувача, яка не відповідає вимогам «ДСТУ 4163-2003». Відповідно до п.5.27 «ДСТУ 4163-2003» відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів: «Згідно з оригіналом, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копії, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.» Виходячи з тлумачення правового акту, посвідчення копії довіреності здійснює особа, уповноважена на такі дії, однак особа, якій видається довіреність не може бути уповноваженою на засвідчення копії відповідної довіреності.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до п. п. 2.11., 2.11.3 «Інструкції з організації примусового виконання рішень» затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 р., повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами: а) довіреністю фізичної особи; б) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо).

Порядок засвідчення копії документу передбачений п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимога до оформлення документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003 р., згідно якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

З матеріалів виконавчого провадження, наданого Жовтневим ВДВС Маріупольського МУЮ вбачається, що до заяви про відкриття виконавчого провадження стягувачем, окрім наказу суду від 20.07.2015 р., надано копію довіреності №05-2-01 від 05.01.2015 р., яка видана міським головою Маріупольської міської ради ОСОБА_4 на спеціаліста-юрисконсульта 1 категорії відділу правового забезпечення та договірної роботи юридичного управління Маріупольської міської ради ОСОБА_3 щодо представництва інтересів Виконавчого комітету ММР як сторони виконавчого провадження.

Судом встановлено, що вказана довіреність була завірена спеціалістом-юрисконсультом 1 категорії відділу правового забезпечення та договірної роботи юридичного управління Маріупольської міської ради ОСОБА_3 словами «Згідно з оригіналом по справі 908/5806/14», з зазначенням ініціалів та прізвища, підписом та скріплена печаткою підприємства.

З вказаного вбачається, що копія довіреності не містить посади особи, яка її завіряє та дати, коли засвідчувалась довіреність.

Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради на підтвердження дотримання норм стандарту «ДСТУ 4163-2003» надано суду посадову інструкцію спеціаліста-юрисконсульта 1 категорії відділу правового забезпечення та договірної роботи юридичного управління Маріупольської міської ради, яку затверджено 08.01.2014 р., однак у вказаній інструкції відсутні норми, які регулюють порядок засвідчення копій документів.

Відповідно до п. 2.8.4. Витягу з «Інструкції з діловодства у Маріупольській міській раді та її виконавчих органах» копія документа засвідчується підписом посадової особи, яка підтверджує відповідність копії оригіналу.

Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Це засвідчення проставляються під реквізитом «Підпис» керівника, який підписав документ.

Суд приходить до висновку, що завірена ОСОБА_3 копія довіреності №05-2-01 від 05.01.2015 р., яка була подана до Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ не відповідає вимогам Національного стандарту України та «Інструкції з діловодства у Маріупольській міській раді та її виконавчих органах», оскільки зазначена копія довіреності не містить необхідних реквізитів, а саме: посади особи, яка її завіряє та дати, коли засвідчувалась довіреність, крім цього у довіреності №05-2-01 від 05.01.2015 р. виданої на імя ОСОБА_3 відсутнє право на завірення копій документів.

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Крім цього, вирішуючи справу Шмалько проти України Європейський суд з прав людини в п. 43 свого рішення від 20.07.2004р. дійшов наступного висновку: Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також, як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012, за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невідємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 р.). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

З огляду на викладене вбачається, що виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження, тому відмова державного виконавця у відкритті виконавчого провадження в даному випадку позбавляє стягувача можливості реалізувати своє право на судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (абзац 11 підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.03.2011 року № 2-рп/2011).

Разом з тим, пунктами 4, 5 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Судом встановлено, що стягувачем було надано до Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ всі документи, які необхідні для розгляду питання щодо відкриття виконавчого провадження, а саме: заява про відкриття виконавчого провадження, оригінал наказу від 20.07.2015 р. та копія довіреності на представника, яка була завірена не у відповідності до вимог стандарту.

Однак, з метою захисту інтересів стягувача, державний виконавець не був позбавлений права звернутися до нього у письмовому вигляді, викликати посадових осіб для надання пояснень та вимагати представити належним чином завірену копію довіреності та її оригінал для огляду.

Крім цього, державним виконавцем прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 21.08.2015 р. ВП №48510410 на підставі п. 8 ч. 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, з посиланням на порушення вимог передбачених у п.5.27 «ДСТУ 4163-2003» щодо засвідчення довіреності на представника.

Суд зазначає, що Національний стандарт України «Державна уніфікована система документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимога до оформлення документів ДСТУ 4163-2003», затверджений Наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003 р. не є законом, вказаний стандарт є підзаконним актом, який визначає порядок оформлення копій документів.

Разом з тим, державний виконавець при прийнятті зазначеної постанови не послався на норму закону, яку було порушено стягувачем при подачі документів до ВДВС, а зробив лише припущення, що особа не мала права засвідчувати копії документів, оскільки, як встановлено судом, в матеріалах виконавчого провадження відсутні документи Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про те, що ОСОБА_3 не має права на засвідчення копії довіреності.

Таким чином, Жовтневим ВДВС Маріупольського МУЮ не проводилось жодних дій щодо зясування наявності права у особи на засвідчення копії довіреності, а отже виконавчою службою не були використані в повній мірі права, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», що призвело до прийняття постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, яка порушує права стягувача.

Згідно зі ст. 121 - 2 Господарського процесуального України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Пунктом 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.12 р. № 9, визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимога скаржника про визнання протиправною та скасування постанови Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 21.08.2015 р. ВП № 48510410 про відмову у відкритті виконавчого провадження, підлягає частковому задоволенню, а саме суд вважає за можливе визнати постанову Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ від 21.08.2015 р. ВП № 48510410 про відмову у відкритті виконавчого провадження недійсною.

Щодо вимоги скаржника про визнання неправомірною бездіяльності Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції щодо виконання Закону України «Про виконавче провадження», то вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки державним виконавцем вчинено дії передбачені законом щодо прийняття постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 21.08.2015 р.

Посилання Виконавчого комітету Маріупольської міської ради на аналогічну справу №905/413/13-г, як зазначає стягувач, є безпідставним, оскільки у справі №905/413/13-г було досліджено довіреність №031-310 від 31.12.2014 р., а фактично у справі №908/5806/14 досліджується довіреність №05-2-01 від 05.01.2015 р., яка не відповідає вимогам стандарту щодо її засвідчення, а тому вказане рішення не має для цієї справи преюдиційного значення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що скарга від 01.09.2015 р. за вих. № 1461 Виконавчого комітету Маріупольської міської ради на дії державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ГПК України оригінали письмових доказів, що є у справі, за клопотанням підприємств та організацій повертаються їм після вирішення господарського спору та подання засвідчених копій цих доказів.

В матеріалах справи міститься клопотання Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про повернення оригіналів матеріалів виконавчого провадження №975/10 (номер за ЄДРВП 48510410), після звершення слухання скарги.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне вказане клопотання задовольнити та направити на адресу Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ оригінали матеріалів виконавчого провадження №975/10 (номер за ЄДРВП 48510410).

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Скаргу від 01.09.2015 р. за вих. № 1461 Виконавчого комітету Маріупольської міської ради на дії державного виконавця Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ, задовольнити частково.

2. Визнати недійсною постанову Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ від 21.08.2015 р. ВП № 48510410 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

3. В іншій частині скаргу відхилити.

4. Направити на адресу Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ оригінали виконавчого провадження №975/10 (номер за ЄДРВП 48510410), а саме: обкладинку виконавчого провадження (на 1 арк.); копію довіреності №05-2-01 від 05.01.2015 р. на імя ОСОБА_3 (на 1 арк.); оригінал заяви про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2015 р. №1133 (на 1 арк.); оригінал постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 21.08.2015 р. (на 1 арк.); оригінал супровідного листа від 21.08.2015 р. за вих. №В-10/975 (на 1 арк.); копію наказу господарського суду № 908/5806/14 від 20.07.2015 р. (на 1 арк.); оригінал поштового повідомлення про вручення Виконкому ММР документів від 26.08.2015 р. (на 1 арк.); оригінал скарги Виконкому ММР від 01.09.2015 р. за вих. №1461 (на 4 арк.) з копіями документів на 5 арк. (конверт Виконкому ММР, копія постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, копії супровідного листа, копія заяви Виконкому ММР про відкриття виконавчого провадження, оригінал опису вкладення); копію поштового конверту на адресу господарського суду Запорізької області (на 1 арк.); копію ухвали господарського суду Запорізької області від 08.09.2015р. (на 1 арк.); оригінал відзиву від 28.09.2015 р. №В-10/975 Жовтневого ВДВС на скаргу від 01.09.2015 р. (на 2 арк.); оригінал клопотання ВДВС по справі №905/5806/14 (на 1 арк.).

5. Копію ухвали направити сторонам у справі та Жовтневому відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Грецька, 19).

Суддя К.В. Проскуряков