Постанова № 53441278, 09.11.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2015 року Справа № 398/1761/15-а

провадження № 2-іс/811/6/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого - судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області (далі-відповідач), третя особа - публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від імені якого діє обласне відділення публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" в м. Кіровоград (далі-третя особа), про визнання протиправними та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, про винесення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження та відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову відділу ДВС Олександрійського МРУЮ про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.08.2013 року ВП № 39008632 в сумі 45 333,06 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову відділу ДВС Олександрійського МРУЮ від 13 березня 2015 року ВП №39008632 про винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.08.2013 р. ВП № 39008632 в окреме виконавче провадження;

- визнати протиправною та скасувати постанову відділу ДВС Олександрійського МРУЮ про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2015 р. ВП № 46884465 з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.08.2013 р. ВП № 39008632.

Ухвалою від 29.09.2015 р. дану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні (а.с.103).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова про стягнення з неї виконавчого збору в розмірі 45 333,06 грн. є протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що при здійсненні звернення стягнення на заставне майно при виконанні виконавчого документа про звернення стягнення на заставне майно для стягнення з боржника виконавчого збору в обов'язковому порядку має відбутися фактична реалізація такого майна. Отже, тільки після вказаного державний виконавець стягує з боржника виконавчий збір у розмірі 10 % отриманої суми коштів від продажу заставного майна. Враховуючи той факт, що у спірних правовідносинах фактична реалізація заставного майна не відбулась (між стягувачем та боржником укладено Мирову угоду), в державного виконавця були відсутні правові підстави для стягнення з боржника виконавчого збору. Крім того, позивач також посилається на те, що в державного виконавця не було жодних правових підстав визначати суму виконавчого збору саме в розмірі 45 333,06 грн., виходячи з розрахунку 10% від суми 453330,57 грн., оскільки з позивача за виконавчим документом не підлягало стягнути заборгованість в сумі 453 330,57 грн., а звернено стягнення на конкретно визначене майно та встановлено порядок такого звернення у відповідності до Закону України "Про іпотеку". Крім того, на думку позивача, з позиції відділу ДВС не вбачається, яким саме чином вона, як боржник у виконавчому провадження, повинна була виконати виконавчий документ у строк для добровільного виконання, оскільки сам зміст виконавчого листа передбачав лише продаж предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, що робить виконання такого виконавчого листа боржником самостійно неможливим.

Відтак, враховуючи відсутність у відповідача правових підстав для подальшого стягнення з боржника виконавчого збору після завершення виконавчого провадження по зверненню стягнення на заставне майно, постанови про винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в окреме виконавче провадження та про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору також є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, подав суду заперечення згідно змісту якого зазначив, що позивачем не було виконано рішення у строк, встановлений ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", що є безумовною підставою для стягнення з нього виконавчого збору. Враховуючи це, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 01.08.2013 р. ВП № 39008632 прийнята державним виконавцем на підставі та у межах повноважень, визначених Законом України "Про виконавче провадження", а тому позовні вимоги ОСОБА_1 нормативно та документально не підтверджуються (а.с.76-77).

Представники позивача та відповідача у судове засідання 06.11.2015 р. не з'явилися, подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження (а.с.164-165).

Представник третьої особи у судове засідання 06.11.2015 р. також не з'явився, подав пояснення згідно якого не заперечував щодо розгляду справи в порядку письмового провадження (а.с.167).

Згідно ч.4 ст.122 КАС України - особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Водночас, за правилами ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, суд дійшов висновку про можливість здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

При цьому, у зв'язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, згідно до ч.1 статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Встановлено, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.02.2013 року у справі № 2-548/11 (2/398/11/13) за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_1, за участю прокурора м. Олександрія в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 та третіх осіб: ТОВ "Барбарис і Ко", служби у справах дітей Олександрійської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором № 41 від 04 квітня 2006 року, було звернуто стягнення на предмет іпотеки за нотаріально посвідченим договором № 41/1 від 04 квітня 2006 року, а саме на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 37,9 кв.м., житловою площею 20,6 кв.м., власником якої є майновий поручитель за кредитним договором ОСОБА_1, для задоволення грошових вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за кредитним договором № 41 від 04 квітня 2006 року станом на 03 грудня 2010 року в сумі 453 330 грн. 57 коп., у тому числі: простроченої заборгованості за кредитом в сумі 189 931 гри. 13 коп.; прострочених відсотків в сумі 254 416 грн. 21 коп.; пені за неповернення кредиту в сумі 6 322 грн. 60 коп.; пені за неповернення кредиту в сумі 2 660 грн. 63 коп.. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" судовий збір в сумі 1700 грн. та 120 грн. витрат на ІТЗ, а всього 1820 грн. 20 коп. (а.с.11-13).

В подальшому, рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 28.05.2013 р. рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області доповнено абзацом такого змісту: "Реалізувати предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" (а.с.14-15).

09.07.2013 р. на виконання рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.02.2013 року та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 28.05.2013 р. Олександрійським міськрайонним судом виданий виконавчий лист № 2/398/11/13 від 09.07.2013 р. (а.с.16).

Виконавчий лист стягувачем ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" пред'явлено до примусового виконання, на підставі чого постановою державного виконавця відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції Загорулько І.М. від 24.07.2013р. відкрито виконавче провадження №39008632 (а.с.25).

Згідно вказаної постанови, боржнику необхідно добровільно виконати рішення суду в строк до 31.07.2013 року.

У зв'язку з невиконанням рішення суду у встановлений державним виконавцем на добровільне виконання строк, 01.08.13 р. винесено постанову ВП №39008632 про стягнення з позивача (боржника) виконавчого збору в розмірі 45 333,06 грн. (а.с.35).

В процесі виконання рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.02.2013 р. та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 28.05.2013 р. сторонами виконавчого провадження - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", як стягувачем, та ОСОБА_1, як боржником, була досягнута згода щодо добровільного погашення заборгованості відповідно до встановленої сторонами вартості квартири, що є предметом іпотеки, в розмірі 80000,00 грн., що погоджена сторонами за взаємною згодою та в межах якої позивачка, виступаючи іпотекодавцем та майновим поручителем, несе відповідальність за ТОВ "Барбарис і Ко" (боржника за кредитним договором).

Зазначена домовленість сторін була оформлена Мировою угодою про закінчення виконавчого провадження №39008632 від 25.12.2014 р., за умовами якої визначена вартість квартири АДРЕСА_1, в межах якої ОСОБА_1, як іпотекодавець, несе відповідальність перед Банком, як іпотекодержателем, в сумі 80000,00 грн., що підтверджується звітом про оцінку станом на 18.09.2014 р., складеним суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Експертне бюро" (п.1 Мирової угоди).

Згідно з п.3 Мирової угоди Боржник у день підписання мирової угоди перераховує на рахунок Стягувана №373989002, що відкритий у ПАТ "Промінвестбанк", отримувач: ПАТ "Промінвестбанк", код отримувача ЄДРПОУ 00039002, код банку 300012, в рахунок погашення заборгованості, зазначеної у п.2 Мирової угоди 80 000,00 (вісімдесят тисяч) грн. 00 копійок, що дорівнює вартості предмету іпотеки, що погоджена сторонами за взаємною згодою.

Пунктом 4 Мирової угоди передбачено, що за умови сплати Боржником/Відповідачем коштів у повному розмірі відповідно до п.3 Мирової угоди, іпотечний договір № 41/1, посвідчений 04.04.2006 р. приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Куліш Л.Г., підлягає припиненню. Стягувач та Боржник протягом 3-х робочих днів після визнання мирової угоди судом укладають договір про припинення іпотечного договору №41/1, що посвідчений 04.04.2006 року. Стягувач надає нотаріусу заяви та інші документи, необхідні для зняття обтяження з предмету іпотеки.

Пунктом 5 Мирової угоди передбачено, що згідно з ч.1 ст.372 ЦПК України, ч.3 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" ця Мирова угода після повного виконання Боржником/ Відповідачем п.3 Мирової угоди та отримання коштів Стягувачем в розмірі 80000,00 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок, протягом 3-х днів подається Стягувачем державному виконавцеві Відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції, який не пізніше триденного строку передає її до Олександрійського міськрайонного суду для визнання.

Згідно п.6 Мирової угоди не пізніше 3-х робочих днів від дня набуття законної сили ухвали про визнання мирової угоди Стягувач подає до Відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції заяву про закінчення виконавчого провадження №39008632, відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.26-29).

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.02.2015 року у справі № 2-548/11 2/398/11/13 визнано укладену 25.12.2014 року (30-31).

13 березня 2015 року державним виконавцем відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 39008632 з примусового виконання виконавчого листа Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області №2/398/11/13 від 09.07.2013 року про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.34).

13 березня 2015 року державним виконавцем також було винесено постанову ВП №39008632 про винесення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження (а.с.36).

16 березня 2016 року державним виконавцем винесено постанову ВП №46884465 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови від 01.08.2013 р. № б/н про стягнення виконавчого збору в розмірі 45 333,06 грн..

19 березня 2015 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_1 було укладено Договір про розірвання Іпотечного Договору, посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Куліш Л.Г. 04.04.06, зареєстрованого в реєстрі за №1029 (а.с.32).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження", в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон №606-XIV).

Статтею 1 цього Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно ч.2 ст.25 Закону №606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно ч.1 ст.27 Закону №606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.3 ст.27 Закону №606-XIV у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

При цьому, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом (ч.1 ст.28 Закону №606-XIV).

Тобто аналізуючи вказані норми Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір нараховується на суму, яка не була сплачена добровільно в установлений державним виконавцем строк.

Як встановлено, у виконавчому листі Олександрійського міськрайонного суду від 09.07.2013 р. зазначено про звернення стягнення на предмет іпотеки за нотаріально посвідченим договором № 41/1 від 04 квітня 2006 року, а саме на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 37,9 кв.м., житловою площею 20,6 кв.м., власником якої є майновий поручитель за кредитним договором ОСОБА_1, для задоволення грошових вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за кредитним договором "№ 41 від 04 квітня 2006 року станом на 03 грудня 2010 року в сумі 453 330 грн. 57 коп., у тому числі:

- простроченої заборгованості за кредитом в сумі 189 931 гри. 13 коп.;

- прострочених відсотків в сумі 254 416 грн. 21 коп.;

- пені за неповернення кредиту в сумі 2 660 грн. 63 коп.;

- пені за неповернення кредиту в сумі 6 322 грн. 60 коп.. Реалізувати предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" (а.с.16).

З вищевказаного вбачається, що позивач не повинна сплачувати будь-які суми чи передавати майно в погашення боргу, предметом даного виконавчого документа є виключно стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до ч.8 ст.54 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Згідно із ст.7 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" від 19 червня 2003 року № 979-IV примусове звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється органом державної виконавчої служби на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням вимог, установлених Законом

Таким чином, стягнення на предмет іпотеки є особливим видом виконавчого провадження, яке потребує аналізу інших законів, крім Закону України "Про виконавче провадження". При виконанні даних рішень, державний виконавець повинен керуватися Законом України "Про іпотеку".

За правилами статті 39 Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року № 898-IV у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

При цьому у статті 11 вказаного Закону міститься застереження, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Відповідно до ч. 1 ст.41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Аналіз наведених положень норм матеріального права дає підстави для висновку, що реалізація заставленого майна (яке також знаходиться в реєстрі заборон на його відчуження) може бути проведена виключно органами ДВС (ст.ст.41, 54 Закону України "Про іпотеку"), а поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем в межах вартості майна, переданого у заставу, що у даному випадку виключає можливість добровільно виконати позивачем виконавчий лист у 7-денний термін з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відтак, рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.02.2013 року та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 28.05.2013 р., на підставі яких видано виконавчий лист від 09.07.2013 р., не є рішеннями про стягнення з ОСОБА_1 коштів або передачу майна, а є стягненням на предмет іпотеки, що за своєю природою унеможливлює в добровільному порядку його виконати, так як тільки державний виконавець може звернути стягнення на майно боржника, шляхом проведення прилюдних торгів.

Окрім цього суд також погоджується з позицією позивача щодо необґрунтованості визначеного в оскаржуваній постанові розміру виконавчого збору.

За правилами ч.6 ст.54 Закону України "Про виконавче провадження" за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Ч.1 ст.43 даного Закону визначено, що розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника) здійснюється у такому порядку: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми; 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені державним виконавцем відповідно до вимог цього Закону.

Так, позивач, як поручитель, несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником (ТОВ "Барбарис і Ко") основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Водночас, визначаючи розмір виконавчого збору державний виконавець виходив із суми заборгованості саме боржника ТОВ "Барбарис і Ко" за Кредитним договором №41 від 04.04.2006 р. (а.с.17-19), який станом на 03.12.2010 р. становив 453 330,57 грн., в той час як у позивача відсутні зобов'язання по погашенню всієї суми заборгованості (несе відповідальність в межах заставного майна на підставі Іпотечного Договору №41/1 від 04.04.2006 р.), про що зазначено судами у виконавчому документів.

Таким чином, державний виконавець протиправно виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 45 333,06 грн., розраховуючи суму виконавчого збору виходячи із суми заборгованості ТОВ "Барбарис і Ко" по кредитному договору №41 від 04.04.2006 р. (453 330,57 грн. х 10% / 100).

Також, суду не було надано доказів взагалі проведення дій по реалізації заставленого майна, а як зазначалось судом, така реалізація взагалі не відбулась у зв'язку з досягненням сторонами виконавчого провадження мирової угоди.

Відтак, з урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що реалізація майна, на яке звернуто стягнення, як на предмет іпотеки здійснюється виключно державним виконавцем не інакше ніж на прилюдних торгах ініційованих державним виконавцем в межах виконавчого провадження, а не іпотекодавцем (позивачем) самостійно, що у свою чергу виключає можливість добровільно виконати виконавчий лист у 7-денний термін з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

На підставі вказаного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області від 01 серпня 2013 року ВП № 39008632 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 45 333,06 грн..

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області від 13 березня 2015 року ВП №39008632 про винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в окреме виконавче провадження.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області від 16 березня 2015 року ВП № 46884465 про відкриття виконавчого провадження.

Присудити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області судовий збір у розмірі 73,08 грн..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько