Рішення № 53440067, 09.11.2015, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5478/15-ц

Провадження № 2/645/1809/15

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2015 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Алфьорової Т.М .

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому вказувала на те, що 14.03.2008 року померла її сестра ОСОБА_3 Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру, в якій проживала померла. За життя ОСОБА_3 не складала заповіт, спадкоємці першої черги їй невідомі. Проте, позивачка пропустила передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3С при чому з поважних причин, оскільки на момент відкриття спадщини та протягом шести місяців у звязку з проживанням у звязку із проживанням в місті Києві разом з дітьми і тому була позбавлена можливості своєчасно подати заяву про прийняття спадщини.. Просила суд на підставі ст.ст.1221, 1223, 1270, 1272 ЦК України визначити їй додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 померлої 14.03.2008 року. Крім того, просила відповідно до п.1 ч. І ст.256 ЦПК України встановити факт родинних відносин с сестрою ОСОБА_3 посилаючись на те, що цій факт підтверджується сімейними фотознімками, на яких зображені позивачка та її сестра ОСОБА_3

У судовому засіданні представник позивачки підтримала заявлені ОСОБА_2вимоги в повному обсязі й наполягала на їх задоволенні.

Представник Харківської міської ради в судове засідання не з'явився, але в наданих до суду письмових запереченнях просив суд відмовити ОСОБА_2Су задоволенні заявлених нею вимог, оскільки останньою не доведено тих обставин, на які вона посилається як на підставу поважності пропуску нею строку звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_2 як на підставу пропуску строку для прийняття спадщини посилається на те, що вона знала про смерть спадкодавці ОСОБА_3 вчасно, але через зайнятість дітьми та перебуванні у м. Києві була позбавлена можливості своєчасно подати заяву про прийняття спадщини, але це не є поважними причинами пропуску вказаного строку.Спадкодавець ОСОБА_3 померла 14.03.2008 р., після її смерті залишилась спадщина у вигляді квартири №101 по пр.. Московському, 210/2, в м. Харкові. Отже позивач мала звернутись до нотаріальної контори з заявою до 14.09.2008 року. Також не доведений факт родинних стосунків.

Третя особа Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора не заперечувала слухати справу за її відсутністю.

Вислухавши представника позивача та перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Особи, які беруть участь у справі, розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно ст. ст. 59, 60 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є: справедливість, добросовісність та розумність.

За змістом ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України).

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємці за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Порядок прийняття спадщини визначений законодавцем у ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до вказаної правової норми спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Строки для прийняття спадщини встановлені законодавцем у ст. 1270 ЦК України.

Відповідно до вказаної правової норми для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (смерті особи або оголошення її померлою).

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно підпункту 2.1 пункту 2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі (п. п. 3.3 п. 3 Глави 10 зазначеного Порядку).

Підпунктом 3.5 пункту 3 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що в разі, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Згідно п. п. 3.23 пункту 3 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені законодавцем у ст. 1272 ЦК України. За правилами частини першої вказаної правової норми, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Проте, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

При цьому законодавством не передбачено переліку причин, які в такому разі можуть визнаватися поважними, в зв'язку з чим вирішення вказаного питання й віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає конкретний цивільно-правовий спір.

Як роз'яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За загальними правилами та сталою судовою практикою судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

При цьому визнання судом причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними повинно здійснюватися з урахуванням вимог ч. 2 ст. 59 ЦПК України, відповідно до якої обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_3 померла 14 березня 2008р. в м. Харкові, в зв'язку з чим відкрилася спадщина на все, належне їй майно (а .с 6).

Представник позивача в судовому засіданні не заперечувала проти того, що ОСОБА_2 знала про день смерті сестри, отримала свідоцтво про її смерть, а також довідку про причину сперті за № 138 від 15.03.2008 г., але своєчасно не звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Причини несвоєчасного прийняття спадщини, а саме: зайнятість дітьми та перебування у м. Києві, не є поважними причинами пропуску вказаного строку.

Згідно відповіді нотаріальної контори від 31.10.2015 р. за № 67801 -16, після померлої ОСОБА_3, заяв про прийняття або про відмову від спадщини не надходило, спадкова справа не заводилася, заповіт не складався. Постановою про відмову вчинення нотаріальних дій від 21.03.2015року за № 1672/02-31 позивачу було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Таким чином, матеріали цивільної справи не містять належних та допустимих, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, доказів на підтвердження того, що в даному випадку мали місце об'єктивні, непереборні та істотні труднощі для звернення позивачки ОСОБА_2до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_3С . в установлений законодавством строк.

Суд відмовляє в позові в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відмовляє і в частині встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: факту родинних стосунків, так як ці вимоги повязані один з одним. Крім того, позивачем крім фотознімків, не надані інші докази, а саме: не надано інформації з відділу реєстрації актів цивільного стану щодо зміни прізвища сестри ОСОБА_4 на ОСОБА_3 та свідоцтво про її народження на підтвердження родинного звязку.

Таким чином, з огляду на викладене та керуючись ст.ст. 15, 1220-1223, 1233, 1235, 1236, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Главою 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 58, 59, 60, 212, 213, 215, 218, 224-225 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора про призначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, якій не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано.

Суддя Т.М. Алфьорова