Ухвала суду № 53439259, 10.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року м. Київ К/800/60739/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014

у справі № 826/6080/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акмебуд"

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 17.12.2013 №0010362201 та №0010372201.

Не погодившись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Акмебуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності нарахування і сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Будівельна компанія "Будрес-Інвест" за період з 01.01.2012 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт від 28.11.2013 № 752/26-54-22-01-10/30440935, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог: п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 647 500,00 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 616 666,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 17.12.2013 прийнято спірні податкові повідомлення-рішення: № 0010362201, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 971 250,00 грн., у тому числі за основним платежем - 647500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 323 250,00 грн.; № 0010372201, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 924 999,00 грн., у тому числі за основним платежем - 616 666,00 та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 308 333,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що позивачем було укладено договір підряду з ТОВ "Будівельна компанія "Будрес-Інвест" від 30.03.2011 № 01/11, предметом якого є зобов'язання підрядника виконати будівельно-монтажні та оздоблювальні роботи на комплексі будівель і споруд, що розташовані по вул. Залаегерсег, 18 в місті Херсон.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, в матеріалах справи наявні первинні документи: копія зазначеного договору, складені до нього договірні ціни, локальні смети, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, акти прийняття виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, податкові накладні та копії платіжних доручень.

Крім того, позивачем на підтвердження фактичного виконання будівельно-монтажних та оздоблювальних робіт за договором № 01/11 від 30.03.2011 було надано технічну документацію по об'єкту - Реконструкція нежилих приміщень під торгово-розважальний центр з офісними приміщеннями по вул. Залаегерсег 18 в місті Херсон.

В подальшому, виконані ТОВ "Будівельна компанія "Будрес-Інвест" роботи були використані позивачем при взаємовідносинах з ТОВ ТРЦ «Фабрика» за договором підряду на виконання будівельно-монтажних робіт № 7 від 30.06.2011, що підтверджується відповідним договором та складеними до нього додатковими угодами та первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, взаємовідносини і проведені господарські операції між позивачем і TOB «Будівельна компанія «Будрес-Інвест» підтверджуються наявністю у обох сторін договірних відносин управлінського і технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та інших необхідних даних для виконання умов договору підряду.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угоди позивачем з ТОВ "Будівельна компанія "Будрес-Інвест", що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Посилання відповідача на акт перевірки ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 21.06.2013 №104/22.5-07/36993887 колегією суддів до уваги не приймається, оскільки, чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності порушень, встановлених документальною позаплановою перевіркою позивача, на підставі чого судом правомірно скасовані спірні податкові повідомлення-рішення.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль