ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2015 року м. Київ К/800/62528/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2014
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014
у справі № П/808/93/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрострой 2009"
до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Петрострой 2009» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 05.12.2013 № 811/2201/36491016, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.1.257 п. 14.1 ст.14, пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, а саме: не включено до складу інших доходів суму безповоротної фінансової допомоги, отриманої від не ідентифікованих осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що призвело до заниження доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на загальну суму 5 777 109,00 грн.
В акті перевірки відповідач зазначив, що відсутні первинні документи, які підтверджують реалізацію позивачем цементу вказаним фізичним особам, а лише мало місце отримання грошових коштів від не ідентифікованих осіб на розрахунковий рахунок, в зв'язку з чим позивачем безпідставно включено до податкової декларації з податку на прибуток підприємства до рядків 01 (Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) та 02 (Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг), оскільки такі доходи є безповоротною фінансової допомогою і повинні відноситись до рядку 03ІД «Інші доходи».
На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2013 №0001622201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1466747,25 грн., в тому числі за основним платежем - 1314355,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -152392,25 грн.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.
Згідно пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає доходи від інших джерел,у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.
Відповідно до пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 вказаного Закону, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:
доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;
інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Згідно визначення, наведеного у пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України, безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.
Відповідно до пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України, інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
В матеріалах справи наявні документи, якими підтверджується поставка цементу вищевказаним фізичними особам, зокрема, видаткові накладні, платіжні доручення, що свідчать про оплату товару.
Судами враховано, що видаткові накладні, за якими здійснювався відпуск цементу, не містять підписів фізичних осіб (одержувачів) із зазначенням їх ІПН, будь-яких даних про цих осіб.
Разом з тим, як було вірно встановлено судами, дійсна природа отриманих позивачем на власний рахунок грошових коштів відповідачем не з'ясована, зокрема, не встановлено, що кошти, які отримані позивачем, на підставі відповідних платіжних доручень, фактично мають інше призначення, ніж зазначено в цих платіжних дорученнях, а саме: за товари - цемент.
Таким чином, надання податковим органом цим коштам статусу безповоротної фінансової допомоги ґрунтується на припущеннях, зроблених без належної оцінки, визначеного в платіжних документах призначення платежу: за товари - цемент, та без дослідження вказаних документів в сукупності з іншими первинними документами та даних бухгалтерського обліку.
Матеріали справи свідчать, що за господарськими договорами ТОВ «Петрострой 2009» орендує у ТОВ «В.В.С.» приміщення, зокрема, склад цементу.
В акті перевірки відповідачем встановлено, що товариством даний цемент згідно даних бухгалтерського обліку реалізовано, а саме: проведено списання собівартості реалізованих товарів зі складу Кт 28 - Дт 90 невстановленим особам, та відображено у рядку 01.1 Декларації «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» у відповідних періодах, які відповідають періодам отримання грошових коштів за цемент.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи документи, дані бухгалтерського обліку в їх сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що суми грошових коштів, які надійшли на рахунки позивача, не можуть вважатись безповоротною фінансовою допомогою.
За наведених обставин, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, у зв'язку з чим судами правомірно скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.
Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль
Судове рішення № 53439078, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 10.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № п/808/93/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: