ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" листопада 2015 р. м. Київ К/800/68541/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Моторного О.А. - головуючого,
Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2014
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014
у справі № 820/15132/14
за позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Харківській області
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправними дій,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до податкового органу подавалися податкові декларації з податку на додану вартість, на підставі яких позивач сплачував податкові зобов'язання з цього податку, однак, суми податку до податкового органу перераховувалися не в повному обсязі з вини банку.
У зв'язку з тим, що за попередні податкові періоди тимчасовою адміністрацією ПАТ "Брокбізнесбанк" не проведено платежі, по яких суми коштів фактично були списані з рахунків позивача, що було встановлено судами в рамках справи № 820/4258/14, податковим органом, були прийняті податкова вимога № 51-25 від 04.06.2014, на підставі якої були складені рішення про опис майна № 9 від 05.06.2014 та акт опису майна № 11 від 10.06.14, та податкова вимога № 59-25 від 01.07.2014.
Вважаючи дії податкового органу щодо прийняття, складання та направлення податкових вимог, актів опису майна та рішення про опис майна у податкову заставу незаконними, податкову вимогу № 59-25 від 01.07.2014 протиправною, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в ході судового розгляду справи представник позивача не зміг пояснити, у чому саме полягало порушення законного інтересу позивача у спірних правовідносинах та які саме негативні наслідки настали для позивача, спричинені діями відповідача, з урахуванням того, що податкові вимоги, рішення про опис майна, акти про опис майна, з приводу яких виникли спірні відносини, є відкликаними, тобто, такими, що вичерпали свою дію.
Крім того, судами зазначено, що представником позивача надано до матеріалів справи нову податкову вимогу, складену відносно позивача від 01.09.2014 № 79-25, а тому податкова вимога від 01.07.2014 № 59-25 є відкликаною.
Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, вважає такі висновки судів передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.
Згідно п.59.1, п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Таким чином, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.
При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних та помилкових висновків, оскільки під час судового розгляду справи на підставі первинних документів податкового обліку не встановили факт чинності другої податкової вимоги №2/28 від 21.02.2004, а саме, чи не порушувалась безперервність наявної у відповідача податкової заборгованості з моменту направлення йому другої податкової вимоги.
З урахуванням наведеного, до предмета доказування в даній справі належать обставини щодо безперервного існування у позивача податкового боргу з часу направлення податкових вимог від 04.06.2014 № 51-25 та від 01.07.2014 № 59-25, а також, наявність у Товариства несплаченого податкового боргу
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що при вирішенні даної справи судами попередніх інстанцій не з'ясовано правомірність формування та направлення відповідачем податкових вимог Управлінню Державної служби охорони при ГУМВС України у Харківській області з урахуванням зазначених обставин.
Вказані обставини залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.
Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Харківській області задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль
Судове рішення № 53439066, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 10.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/15132/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: