Ухвала суду № 53438981, 11.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 року м. Київ К/800/34260/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Костенка М.І. Юрченко В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 р.

у справі № 807/1978/13-а (№ 876/11564/13)

за позовом публічного акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад»

до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року публічне акціонерне товариство «Мукачівський завод «Точприлад» (далі - позивач, ПАТ «Мукачівський завод «Точприлад») звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Мукачівської ОДПІ), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.04.2013 р. № 0004621503.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.07.2013 р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 р. постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.07.2013 р. - скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ від 16.04.2013 р. № 0004621503; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 р. та залишити в силі постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.07.2013 р.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 15.03.2013 р. по 28.03.2013 р., на підставі направлення від 15.03.2013 р. № 285, наказу від 15.03.2013 р. № 274 та підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, посадовою особою Мукачівської ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПАТ «Мукачівський завод «Точприлад» за листопад 2012 року у сумі 419 197 грн. відображених в уточнюючому розрахунку (вх. № 9007138697 від 18.03.2013 р.), за грудень 2012 року у сумі 407 803 грн. відображених у податковій декларації з податку на додану вартість, поданій за відповідний звітний період (вх. № 9087546194 від 05.03.2013 р.), за січень 2013 року у сумі 907 264 грн. відображених у податковій декларації з податку на додану вартість, поданій за відповідний звітний період (вх. № 9008436273 від 20.02.2013 р.), за результатами якої складено акт від 03.04.2013 р. № 1217/15-3/14307452 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог: - пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України , в наслідок чого відмовлено ПАТ «Мукачівський завод «Точприлад» у відшкодуванні податку на додану вартість у сумі 419 197 грн. та підтверджено відображене у декларації за листопад 2012 року від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 448 391 грн.; - пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ «Мукачівський завод «Точприлад» занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 165 грн., за листопад 2012 року; - пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ «Мукачівський завод «Точприлад» завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 163 грн., за листопад 2012 року; - пункту 200.1, абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ «Мукачівський завод «Точприлад» зменшено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за грудень 2012 року в розмірі 163 грн. Також, перевіркою підтверджено ПАТ «Мукачівський завод «Точприлад» бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 407 640 грн. відображене у декларації за грудень 2012 року та від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 907 264 грн., та підтверджено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 907 264 грн. відображене у декларації за січень 2013 року та від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 367 299 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 16.04.2013 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0004621503, відповідно до якого позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 419 197 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач, подаючи уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за спірний період, здійснив неправомірне маніпулювання податковою звітністю, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції постанову окружного адміністративного суду скасував та прийняв нову постанову про задоволення позову, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, згідно уточнюючого розрахунку від 18.02.2013 р. за № 9007138697, поданого з метою виправлення самостійно виявлених помилок, позивачем було зменшено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів в розмірі 419 197 грн. та, водночас, збільшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 419 917 грн. та відобразило в р. 23.1 поданої податкової декларації.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1, підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Зазначені норми права кореспондуються з нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 р.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому податковому періоді.

Згідно пунктів 200.6, 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів; платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Передбачене у пункті 50.1 статті 50 Податкового кодексу України право виправити самостійно виявлені помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, може бути обмежено виключно випадками, визначеними у Кодексі.

Наведена норма Кодексу не передбачає обмежень щодо виправлення платником податків самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, у будь-якому рядку такої декларації. Не міститься таких обмежень і в інших нормах Кодексу.

При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що в діях суду першої інстанції вбачається порушення норм права, що призвели до неправильного вирішення спору, і висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заявлених позовних вимог не відповідають обставинам справи.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 223, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 р. у справі № 807/1978/13-а (№ 876/11564/13) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) М.І. Костенко (підпис) В.П.Юрченко