Ухвала суду № 53438759, 26.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/69262/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.06.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.08.2011

у справі № 2а-4078/11/1270

за позовом Дочірнього підприємства «Збагачувальний комплекс» Товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит»

до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області

про скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.06.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.08.2011, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Свердловську Луганської області від 22.04.2011 № 0000571840 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1019 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

ДПІ в м. Свердловську Луганської області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права: ст. 49, п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ДПІ в м. Свердловську Луганської області проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) щодо забруднення навколишнього природного середовища за 2010 рік, за результатами якої складено акт від 12.04.2011 № 242-15-20-32697374. Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. 249.1. ст. 249, п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України, що полягали в неподанні податкової звітності за забруднення навколишнього природного середовища за четвертий квартал 2010 року.

На підставі висновків вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.04.2011 № 0000571840 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1020 грн. у відповідності до абз. 3, 4 п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Задовольняючи позов в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2011 № 0000571840 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1019 грн., суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що до позивача необхідно застосовувати штрафні (фінансові) санкцій, визначені пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до п.п. «б» п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Вказаним положенням кореспондують положення п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення

навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 N 303, базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу.

Платники збору складають податкові розрахунки за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби.

Таким чином, граничним строком для подання податкового розрахунку зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за четвертий квартал 2010 року був день із датою 09.02.2011.

У відповідності до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку, що за вчинення порушення податкового законодавства, зокрема неподання податкової звітності, за період з 1 січня по 30 червня 2011 року до платника застосовуються штрафні (фінансові) санкції у розмірі не більше 1 гривні, а за період з 01 серпня 2011року - в розмірі 170 грн. або 1020 грн. залежно від факту повторності застосування таких санкцій до платника протягом року.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність застосування до позивача за спірним податковим повідомленням-рішенням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1019 грн. (1020 грн. - 1 грн.).

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.06.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.08.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун